Вміст білку у насінні сої залежно від розвитку симбіотичного апарату рослин за передпосівної обробки насіння метаболічно активними речовинами
Анотація
Соя є однією з провідних зернобобових культур світового землеробства, що зумовлено високим умістом рослинного білка та олії в її насінні. Зростання попиту на соєву продукцію актуалізує необхідність покращення біохімічного складу насіння культури шляхом використання ефективних регуляторів росту, застосування яких є невід’ємною складовою сучасних технологій рослинництва. Мета. Дослідження вмісту білку у насінні сої залежно від розвитку симбіотичного апарату рослин за передпосівної обробки насіння метаболічно активними речовинами. Методи дослідження. Польові дослідження проводили згідно методики польових дослідів. Визначення білків у рослинному матеріалі проводили по методу Лоурі. Cтатистичну обробку результатів виконували методами математичної статистики із застосуванням пакета «Аналіз даних» MS Excel 2016 та критерію Стьюдента. Результати. Кількість і маса бульбочок на бічних коренях сої зростали до завершення фази цвітіння, після чого у фазу наливання насіння спостерігалося їх зменшення, що пояснюється перерозподілом пластичних речовин на користь формування репродуктивних органів. Передпосівна обробка насіння комбінацією вітамін Е + убіхінон-10 виявилася найбільш ефективною протягом усього періоду досліджень. У фазу цвітіння у дослідних варіантах відзначалося накопичення маси бульбочок у межах 208,57–289,87 мг на одну рослину. Максимальні значення загальної маси бульбочок на бічних коренях зафіксовано у цій фазі за умов передпосівної обробки насіння комбінацією вітамін Е + убіхінон-10. За використання цієї комбінації вміст сирого протеїну був вищим порівняно із варіантом, де застосовували регулятор росту Вимпел. Висновки. Кількість і маса бульбочок на бічних коренях зростали до завершення фази цвітіння сої, тоді як у фазу наливання насіння відзначалося зниження цих показників як у кількісному, так і у ваговому вираженні. Найвищу ефективність серед досліджених композицій протягом усього періоду досліджень забезпечила передпосівна обробка насіння поєднанням вітаміну Е з убіхіноном-10. Виявлено залежність вмісту білка в насінні сої від розвитку симбіотичного апарату рослин: підвищені показники сирого протеїну формувалися у рослин із більшою кількістю та масою бульбочок на бічних коренях сої. Найбільш характерними ці показники були для рослин, вирощених із насіння, обробленого комбінаціями вітамін Е + убіхінон-10 та вітамін Е + метіонін + ПОБК + MgSO4. За використання комбінації вітамін Е + убіхінон-10 для передпосівної обробки насіння сої кількість та маса бульбочок на бічних коренях сої, вміст сирого протеїну у насінні сої був вищим порівняно із показником варіанту, де застосовували регулятор росту Вимпел.
Посилання
2. Силенко Г. Л., Шерстобитов В. В., Капрелянц Л. В. Продукти із сої – їжа третього тисячоліття. Агросвіт. 2001. № 6. С. 10–12.
3. Кириченко В. В., Рябуха С. С., Кобизєва Л. Н., Посилаєва О. О., Чернишенко П. В. Соя (Glycine max (L.) Merr.) : монографія / НААН, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. Харків, 2016. 400 с.
4. Хорсун І. А., Січкар В. І. Вплив метеорологічних факторів і генотипу сорту на вміст білка в насінні сої. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2011. Вип. 11. С. 197–204.
5. Бабич А. О., Бабич-Побережна А. А. Селекція, виробництво, торгівля і використання сої у світі. Київ: Аграрна наука, 2011. 548 с.
6. Фурман В. А., Фурман О. В., Свистунова І. В. Урожайність і якість насіння сої залежно від інокуляції та удобрення в умовах лісостепу правобережного. Наукові доповіді НУБіП України. 2022. № 2 (96). С. 1–11.
7. Флакей В. В. Залежність показників вмісту білка, олії та врожайності сої від біологічних препаратів та систем обробітку ґрунту. Таврійський науковий вісник. 2024. № 138. С. 208–214.
8. Ляшенко В. В., Лотиш І. І., Тараненко А. О., Крикунова В. Ю., Кундиус К. О. Вплив азотних добрив на урожайність та якість насіння сої. Вісник ПДАА. 2019. № 4. С. 58–65.
9. Сорт сої Аннушка. ІАС «Аграрії разом». 2019. URL: https://agrarii-razom.com.ua/culturevariety/annushka (дата звернення: 11.02.2026).
10. Основи наукових досліджень в агрономії : підручник / В. О. Єщенко, П. Г. Копитко, П. В. Костогриз, В. П. Опришко ; за ред. В. О. Єщенка. Вінниця : ТД «Едельвейс і К», 2014. 332 с.
11. Нагорний В. І., Романько Ю. О. Агротехнічне значення та роль сої в екологізації сільськогосподарського виробництва. Вісник Сумського НАУ. 2009. № 18. С. 79–83.
12. Rozhnova N. A., Gerashchenkov G. A. Effect of ubiquinone 50 and viral infection on phytohemagglutinin activity in development of induced resistance in tobacco plants. Izvestiya Akademii Nauk. Series Biologicheskaya. 2008. No. 35. P. 442–447.
13. Farouk S. Ascorbic acid and α-tocopherol minimize salt-induced wheat leaf senescence. Journal of Stress Physiology & Biochemistry. 2011. Vol. 7, No. 3. P. 58–79.
14. Cho J.-Y., Moon J.-H., Seong K.-Y., Park K.-H. Antimicrobial activity of 4-hydroxybenzoic acid and trans-4-hydroxycinnamic acid isolated and identified from rice hull. Bioscience, Biotechnology, and Biochemistry. 2008. Vol. 62, No. 11. P. 2273–2276.
15. Полянчиков С. П., Ковбель А. І. Роль амінокислот у захисті культур від стресів. НПК «Квадрат». URL: https://agromage.com/stat_id.php?id=1086 (дата звернення: 11.02.2026).
16. Сульфат магнію як додаткове джерело сірки та магнію для рослин. Agro One. URL: https://www. agroone.info/publication/sulfat-magniju-jak-dodatkove-dzherelo-sirki-ta-magniju-dlja-roslini/ (дата звернення: 12.02.2026).

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


