НАСІННЄВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКА ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВІД БУР’ЯНІВ
Анотація
Мета. Дослідити вплив систем гербіцидного захисту на насіннєву продуктивність гібридів соняшника. Методи. Дослідження проводили протягом 2022-2024 рр. на полях ФГ «Плакущенко В.В.», що знаходиться на території Одеської області Великомихайлівського району в с. Гребеники. Метод закладки польового досліду – розщеплені ділянки. Головні ділянки (фактор А) – гібриди соняшника середньоранньої (P64LE25 і Барбатті) та середньостиглої (P64LP130 і Сайберік) групи; субділянки (фактор В) – застосування досходового гербіциду: (контрольні варіанти (без внесення гербіциду і ручна прополка), діюча речовина (д.р.) S-метолахлор 960 г/л, нормою 1,6 л/га, д.р. Пендиметалін 330 г/л, нормою 6,0 л/га, д.р. Диметенамід-П 720 г/л, нормою 1,2 л/га), Оксифлуорфен 240 г/л, нормою 1,0 л/га; суб-субділянки (фактор С) – застосування післясходового гербіциду: (контрольні варіанти (без внесення гербіциду і ручна прополка), д.р. Трибенурон-метил 750 г/кг, нормою 35 г/га і д.р. Імазапір 15 г/л + Імазамокс 33 г/л, нормою 1,1 л/га). Результати. У всіх досліджуваних гібридів на контрольному варіанті (без застосування гербіцидів) спостерігалося суттєве зниження показників структури врожаю, тоді як за ручної прополки були отримані найвищі значення всіх структурних показників у кожного гібриду. Застосування лише досходових гербіцидів сприяло суттєвому покращенню структурних показників порівняно з контролем. Діаметр кошика збільшувався до 16,1–16,4 см, кількість насіння в кошику ‒ до 528,2–552,8 шт./рослину, маса 1000 насінин ‒ до 52,04–55,75 г. Найвищі показники серед ґрунтових препаратів забезпечив варіант із диметенамідом-П. За використання лише післясходових гербіцидів показники структури врожаю також зростали, проте найбільші показники забезпечило комбіноване застосування досходових та післясходових гербіцидів. На контрольному варіанті (без гербіцидів) середній показник у гібрида P64LE25 дорівнював 0,95 т/га, Барбатті ‒ 0,96, P64LP130 ‒ 0,98 і Сайберік ‒ 0,88 т/га, а максимальну врожайність було отримано на варіанті з ручною прополкою: P64LE25 ‒ 1,93 т/га, Барбатті ‒ 1,95, P64LP130 ‒ 2,00 і найнижчий показник у гібрида Сайберік ‒ 1,77 т/га. Висновки. Застосування лише досходових гербіцидів забезпечило підвищення врожайності, а найвищий ефект спостерігався за використання диметенамід-П у гібрида P64LP130 ‒ 1,41 т/га, а при застосуванні лише післясходових гербіцидів ‒ 1,44 т/га у гібрида P64LP130. Найвищу врожайність отримано при поєднанні диметенамід-П і трибенурон-метил у гібрида P64LE25 ‒ 1,79 т/га і Сайберік ‒ 1,65 т/га, та у гібридів Барбатті ‒ 1,80 т/га і P64LP130 ‒ 1,85 т/га при застосуванні комбінації диметенамід-П з імазапір + імазамокс.
Посилання
2. Burke I.C., Everman W.J. Weed control strategies for potato (Solanum tuberosum L.). In, The potato: botany, production and uses. CABI, Wallingford, UK. 2014. P. 225–236. DOI 10.1079/9781780642802.0225
3. González-Alonso A., Ramírez-Tortosa C., Varela- López A., Roche E., Arribas M., et al. Sunflower Oil but Not Fish Oil Resembles Positive Effects of Virgin Olive Oil on Aged Pancreas after Life-Long Coenzyme Q Addition. Int. J. Mol. Sci. 2015. Vol. 16. Р. 23425–23445
4. Hladni N. Present status and future prospects of global confectionery sunflower production. Proceedings of 19-th International sunflower conference. 2016, Edirne.
5. Idziak R., Zenon W. Efficacy of Reduced Rates of Soil-Applied Dimethenamid-P and Pendimethalin Mixture Followed by Postemergence Herbicides in Maize. Agriculture. 2020. Vol. 10, Issue 163. P. 2–11. doi:10.3390/agriculture10050163
6. Jabran K., Cheema Z.A., Farooq M. and Hussain M. Lower doses of pendimethalin mixed with allelopathic crop water extracts for weed management in canola (Brassica napus). Int. J. Agric. Biol. 2010. Vol. 12. P. 335–340.
7. Jugulam M., Shyam C. Non-target-site resistance to herbicides: Recent developments. Plants. 2019. Vol. 8. P. 417. doi: 10.3390/plants8100417
8. Khatun M., Hossain T.M., Miah M.M., Khandoker S., Rashid M.A. Profitability of sunflower cultivation in some selected sites of Bangladesh. Bangladesh J. Agric. Res. 2016. Vol. 41. P. 599–623.
9. Liakat Ali, Hyun Jo, Jong Tae Song & Jeong-Dong Lee. The Prospect of Bentazone-Tolerant Soybean for Conventional Cultivation. Agronomy. 2020. Vol. 10. P. 1650. doi:10.3390/agronomy10111650
10. Marinov-Serafimov P., et al. Influence of some herbicides on forage quality of alfalfa. Rastenievadni nauki (Bulgarian Journal of Crop Science). 2016. Vol. 53, Issue 5–6. P. 67–75. http://cropscience-bg.org/ page/en/details.php?article_id=311
11. Merga B., Alemu N. Integrated weed management in chickpea (Cicer arietinum L.). Cogent Food Agric. 2019. 5:1620152. https://doi.org/10.1080/23311932.2019.162 0152.
12. Sherwani S.I., Arif I.A., Khan H.A. Modes of Action of Different Classes of Herbicides. Herbic. Physiol. Action Saf. 2015. P. 165–186. DOI: 10.5772/61779
13. Soltani N., et al. Potential Yield Loss in Dry Bean Crops Due to Weeds in the United States and Canada. Weed Technology. 2018. Vol. 32. P. 342–346. https://doi. org/10.1017/wet.2017.116
14. Soltani N., Nurse R.E., Shropshire Ch. & Sikkema P.H. Weed Control, Environmental Impact and Profitability of Pre-Plant Incorporated Herbicides in White Bean. American Journal of Plant Sciences. 2012. Vol. 3. P. 846–853. ttp://dx.doi.org/10.4236/ajps.2012.37102 Published Online July 2012
15. Sunitha N., Reddy P.M., Sadhineni M. Effect of cultural manipulation and weed management practices on weed dynamics and performance of sweet corn (Zea mays L.). Indian J. Weed Sci. 2010. Vol. 42. P. 184–188.
16. Vrbniˇcanin S., Pavlovi´c, D., Boži´c D. Weed Resistance to Herbicides. Herbic. Resist. Weeds Crop. 2017. DOI: 10.5772/67979
17. Wágner G., Nádasy E. Effect of pre-emergence herbicides on growth parameters of green pea. Commun. Agric. Appl. Biol. Sci. 2006. Vol. 71. P. 809–813.
18. Меліх О.О., Пасменко Н.В. Сучасний стан та напрями розвитку ринку соняшникової олії в Україні. Економіка харчової промисловості. 2015. Т. 7. Вип. 3. С. 15–20.


