Елементи продуктивності пшениці м’якої озимої як складова адаптивності
Анотація
Метою дослідження стало вивчення селекційних ліній пшениці м’якої озимої за рівнем прояву елементів продуктивності. Методами визначення були: відбір пробних снопів з двох повторень більш ніж п’ятисот зразків конкурсного сортовипробування, визначення кількості рослин, продуктивних колосів, висоти рослин, коефіцієнтів продуктивного кущення та господарського, довжина колоса, кількість колосків, кількість зерен, вага зерна з колоса, щільність колоса та маса тисячі зерен. Для узагальнення та систематизації отриманих багаторічних даних використовувались стандартизовані в межах окремих років значення. В результаті досліджень 2015–2022 років за різноманітних погодних умов виділені сорти та лінії з відносно високим коефіцієнтом продуктивного кущення Приваблива, Привітна, Принада, Запашна, Диво, Гармоніка, Краса ланів, Проня, Мавка ІР, Мізинка. Відносно високою кількістю зерен у колосі характеризувались Василина, Метелиця харківська, Гайок, Мазурок, Еритр.277-13-3м, Лют.777-15, Еритр.1294-15. Крупніше зерно мали Досконала, Приваблива, Привітна, Фермерка, Здобна, Мелашка, Мальованка. За результатами кореляційного аналізу основним чинником впливу на урожайність виявилася кількість продуктивних стебел на одиницю площі, вплив кількості зерен та ваги зерна з колосу в меншій мірі, але також був суттєвим, крім 2019 року. Кластерний аналіз дозволив розподілити масив сортів та ліній на чотири кластери. До першого кластеру увійшли Запашна, Диво, Гармоніка, Мізинка, Ґазда, Еритр.832-14, Еритр.497-14, Еритр.799-14, Еритр.1010-14, які характеризувались великою кількістю продуктивних колосів на одиницю площі та близькими до загального середнього кількістю зерен з колосу та масою 1000 зерен. До другого кластеру попали Альянс, Метелиця харківська, Вигадка, Василина, Статна, Гайок, Еритр.277-13-3м, Лют.777-15, Еритр.1395-15, Еритр.1294-15 з високою кількістю зерен у колосі, та зниженими густотою продуктивного стеблостою та масою тисячі зерен. До третього кластеру увійшли Принада, Краса ланів, Проня, Мавка ІР, Мазурок, Лют.48-13-3м з високою густотою продуктивного стеблостою, зниженою кількістю зерен з колосу та низькою масою тисячі зерен. До четвертого кластеру попали Досконала, Дорідна, Приваблива, Привітна, Розкішна, Фермерка, Здобна, Патріотка, Мальованка, Мелашка, Еритр.522-15 з високою масою тисячі зерен, близькою до середнього густотою продуктивного стеблостою та низькою кількістю зерен у колосі. Висновки: Отримані дані дозволили оцінити стабільність елементів продуктивності та визначити зразки з високими показниками для подальшого використання в селекції. На основі отриманих результатів виділені сорти та лінії з високим рівнем урожайності, який забезпечується за рахунок різних елементів продуктивності, що сприяє ідентифікації генотипів, адаптованих до кліматичних умов Східного Лісостепу України.
Посилання
2. Khadka K., Raizada M. N., Navabi A. Recent Progress in Germplasm Evaluation and Gene Mapping to Enable Breeding of Drought-Tolerant Wheat. Front. Plant Sci. 2020. Vol. 11, № 8. 1149. https://doi.org/10.3389/fpls.2020.01149
3. Ouda S., Zohry A. EH. Wheat : High Consumption and Unfulfilled Production. Integration of Legume Crops with Cereal Crops Under Changing Climate : Book / Ouda S., Zohry A. EH. (eds). Springer, Cham. 2024. Р. 1–34. https://doi.org/10.1007/978-3-031-68102-8_1
4. Yaheliuk S., Fomych М., Rechun O. Global market trends of grain and industrial crops. Commodity Bulletin. 2024. Vol. 17, № 1. Р. 134–145. doi: 10.62763/ef/1.2024.134
5. Tshikunde N. M. et al. Agronomic and Physiological Traits, and Associated Quantitative Trait Loci (QTL) Affecting Yield Response in Wheat (Triticum aestivum L.) : A Review. Front Plant Sci. 2019. Vol. 10. 1428. |https://doi.org/10.3389/fpls.2019.01428
6. Gupta V. et al. Genotype by environment interaction analysis for grain yield of wheat (Triticum aestivum (L.) em. Thell) genotypes. Agriculture. 2022. Vol. 12, № 7. 1002. https://doi.org/10.3390/agriculture12071002
7. Jadon V. et al. High resolution mapping of agromorphological and grain traits in bread wheat using SNPbased QTL analysis. PLoS One. 2026. Vol. 21, № 1. e0340263. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0340263
8. Zewdu D. et al. Genetic Variability, Heritability and Genetic Advance for Yield and Yield Related Traits of Bread Wheat (Triticum aestivum L.) Genotypes. International Journal of Economic Plants. 2024. Vol. 11. 38–47. https://doi.org/10.23910/2/2024.5039b
9. Singh S. P. et al.. Morphological Characterization and Assessment of Genetic Variability, Heritability and Genetic Advance in Bread Wheat (Triticum aestivum L.). Plant Cell Biotechnology and Molecular Biology. 2024. Vol. 25, № 1–2. Р. 120–128. DOI: 10.56557/pcbmb/2024/v25i1-28626
10. Emmadishetty C. S., Gurjar D. Studies of genetic variability, heritability and genetic advance for yield component traits in bread wheat (Triticum aestivum L.). Electronic Journal of Plant Breeding. 2022. Vol. 13, № 4. Р. 1214–1219. https://doi.org/10.37992/2022.1304.155
11. Hossain A. et al. Consequences and Mitigation Strategies of Abiotic Stresses in Wheat (Triticum aestivum L.) under the Changing Climate. Agronomy. 2021. Vol. 11, № 2. 241. https://doi.org/10.3390/agronomy11020241
12. Arif M. et al. Enhancing wheat resilience: biotechnological advances in combating heat stress and environmental challenges. Plant Mol Biol. 2025. Vol. 115, № 2. 41. https://doi.org/10.1007/s11103-025-01569-7
13. Abdallah E. et al. Genotypic Variation and Yield Stability of Bread Wheat under Induced Field Heat Stress DuringGrain-Filling for Climate Resilience in Arid Regions. Notulae Botanicae Horti Agrobotanici Cluj-Napoca. 2025. Vol. 53, Iss. 4. 14804. https://doi.org/10.15835/nbha53414804
14. Фанін Я. С., Литвиненко М. А. Урожайність та елементи продуктивності рослин у сучасних вітчизняних і закордонних сортів озимої м’якої пшениці. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2023. № 38. С. 70–77. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-1.10
15. Лось Р. М. та ін. Реакція перспективних сортів пшениці озимої за урожайністю на умови вирощування. Зернові культури. 2022. Т. 6, № 2. С. 91–99. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0237
16. Zamlila N. et al. Variability and adaptability of winter soft wheat lines according to thousand-grain weight. Scientific Horizons. 2025. Vol. 28, No. 11. Р. 36–46. DOI:10.48077/scihor11.2025.36
17. Чернобай Ю. О. Характеристика новостворених ліній пшениці м’якої озимої за цінними господарськими ознаками. Генетичні ресурси рослин. 2023. № 33. Р. 22–30. https://doi.org/10.36814/pgr.2023.33.02
18. Styanov H. Productivity and stability of a collection of common winter wheat (Triticum aestivum L.) cultivars under contrasting growing conditions. Bulgarian Journal of Crop Science. 2025. Vol. 62, № 1. Р. 37–50 https://doi.org/10.61308/GXPW7518
19. Голик Л. та ін. Врожайність сучасних сортів озимої пшениці за різних фізико-географічних умов. Сільське господарство та рослинництво: теорія та практика. 2024. № 3. С. 96–106. https://doi.org/10.54651/agri.2024.03.10
20. Лівандовський А. А. та ін. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні : методика / за ред. С. О. Ткачик. Київ, 2016. 82 с. https://doi.org/10.21498/978-966-924-587-8
21. Ермантраут Е. Р. та ін. Методика селекційного експерименту (в рослинництві) : навчальний посібник. М-во освіти і науки України, Держ. біотехнол. ун-т. Харків: Біотехкнига, 2025. 348 с. URL: https://repo.btu.kharkiv.ua/server/api/core/bitstreams/60168cb7-4c38-4473-9409-f8ba2cc74340/content
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
