Вплив позакореневого підживлення на формування урожайності кукурудзи на зерно (Zea mays)

Ключові слова: кукурудза, позакореневе підживлення, мікродобрива, Aminocat 30, Браман мультикомплекс, урожайність, біометричні показники, агротехнологія, адаптивність

Анотація

Мета. Метою дослідження було встановлення закономірностей впливу позакореневого підживлення мікродобривами Браман мультикомплекс та Aminocat 30 на формування елементів структури врожаю та загальної продуктивності гібриду кукурудзи ДКС 4391 за різних схем внесення в умовах Полтавської області. Методи. Польові досліди проводили у 2023–2025 рр. у господарських умовах за загальноприйнятою технологією вирощування кукурудзи. Об’єктом дослідження був середньостиглий гібрид ДКС 4391 (ФАО 350). Дослід передбачав вивчення семи варіантів позакореневого підживлення, що включали одно- і дворазове внесення мікродобрив у фазах 3–5 та 7–8 листків. Застосовували препарати Браман мультикомплекс (органо-мінеральне добриво з комплексом макро- та мікроелементів) і Aminocat 30 (біостимулятор із високим вмістом вільних L-амінокислот). Визначали такі показники: кількість качанів на рослині, масу качана, масу зерна з качана, вихід зерна, кількість зерен, масу 1000 зерен та загальну урожайність. Урожайність визначали на основі суцільного обліку з перерахунком на стандартну вологість. Статистичну обробку результатів здійснювали із застосуванням дисперсійного та кореляційного аналізу. Результати досліджень. Встановлено позитивний вплив позакореневого підживлення на формування структурних елементів урожаю та продуктивність гібриду кукурудзи. Одноразове внесення Браман мультикомплексу у фазі 3–5 листків сприяло збільшенню урожайності на 2,88 %, а його поєднання з Aminocat 30 – на 3,48 %. Ефективність пізнього внесення була дещо нижчою, проте додавання біостимулятора підвищувало результат до 4,74 %. Найвищу урожайність (9,05 т/га) зафіксовано у варіанті з дворазовим внесенням Браман мультикомплексу та Aminocat 30, що забезпечило приріст 8,51 % порівняно з контролем. Крім того, було встановлено зростання кількості зерен, маси качанів та маси 1000 зерен, що підтверджує покращення якості зернової продукції. Висока ефективність добрив у стресових умовах (2024 рік) свідчить про їх компенсаторну дію в умовах зниженого вологозабезпечення. Висновки. Застосування позакореневого підживлення мікродобривами Браман мультикомплекс і Aminocat 30 у фазах активного росту кукурудзи позитивно впливає на елементи структури врожаю та загальну продуктивність культури. Найбільш доцільним є поєднане дворазове внесення зазначених препаратів, що дозволяє повніше реалізувати біологічний потенціал гібридів кукурудзи та підвищити їхню адаптивність до несприятливих погодних умов. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення технологічних карт вирощування кукурудзи в умовах Лісостепу України.

Посилання

1. Баган А. В., Шакалій С. М., Юрченко С. О. Формування продуктивного потенціалу гібридів кукурудзи за групами стиглості. Аграрні інновації, 2022. № 113. С. 7–11
2. Дудка М. І., Якунін О. П., Пустовій С. І. Вплив позакореневого підживлення на формування зернової продуктивності кукурудзи за вирощування її після соняшнику. Таврійський науковий вісник. 2020. № 115. С. 42–48.
3. Каленська С. М., Єрмакова Л. М., Крестьянінов Є. В. Реакція гібридів кукурудзи різних груп стиглості на удобрення та економічна ефективність вирощування. Таврійський науковий вісник. 2019. № 106. 2019. С. 63–69.
4. Кривенко А. І., Марткоплішвілі М. М. Особливості формування урожайності кукурудзи залежно від впливу елементів технології вирощування. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2020. Вип. 28. С. 201–209.
5. Лебідь Є. М., Циков В. С., Пащенко Ю. М. Методика проведення польових дослідів з кукурудзою. Дніпропетровськ, 2008. 27 с.
6. Лавриненко Ю. О., Гож О. А. Ріст і розвиток рослин гібридів кукурудзи ФАО 180–430 за впливу регуляторів росту і мікродобрив в умовах зрошення на Півдні України. Зрошуване землеробство: збірник наукових праць. 2016. № 65. С. 128–131.
7. Мазур В. А., Шевченко Н. В. Вплив технологічних прийомів вирощування на формування якісних показників зерна кукурудзи. Сільське господарство і лісівництво. Вінниця, 2017. № 6, т. 1. С. 7–14.
8. Методика проведення польових дослідів з кукурудзою: методичні рекомендації; підгот. Є. М. Лебідь, В. С. Циков, Ю. М. Пащенко [та ін.]. Дніпропетровськ, 2008. 27 с.
9. Молдован Ж. А., Собчук С. І. Оцінка показників індивідуальної продуктивності рослин кукурудзи за допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення. Зернові культури. Т. 2. № 1. 2018. С. 101–108.
10. Санін Ю. В., Санін В. А. Позакореневе підживлення сільськогосподарських культур макроелементами. Зерно. 2014. № 6. С. 44–48.
11. Ткаліч Ю. І., Цилюрик О. І., Козечко В. І. Оптимізація застосування мікродобрив та регуляторів росту рослин у посівах кукурудзи північного степу України. Вісник ДДАЕУ. 2017. № 4 (116). С. 20–25.
12. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Статистичний аналіз результатів польових дослідів в землеробстві. Херсон: «Айлант», 2013. 378 с.
13. Циков В. С., Дудка М. І., Шевченко О. М., Носов С. С. Ефективність застосування макро- і мікродобрив при вирощуванні кукурудзи. Зернові культури. 2017. Т. 1. № 1. С. 75–79.
14. Шевченко Л. А., Чмель О. П., Хоменко С. В. Вплив мікродобрив та ріст регуляторів на продуктивність гібридів кукурудзи в умовах Півночі України. Аграрні інновації № 4. 2020 С 73–78.
15. Юрченко С. О., Степаненко Б. В., Хачатурян А. Е. Урожайність гібридів кукурудзи на зерно залежно від їх групи стиглості. Scientific Progress & Innovations. 2024. № 27 (4). С. 66–71.
16. Shakalii S. M., Bahan A. V., Yurchenko S. O., Marenych M. M., Liashenko V. V., Chetveryk O. O., Shokalo N. S., Zubenko V. V. Formation of grain yield in corn hybrids of different FAO groups depending on sowing dates and plant density. Agronomy Research. 2024. Vol. 22 (3). P. 1284–1296.
Опубліковано
2025-12-31
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО