Урожайність та якість зерна рису в умовах краплинного зрошення залежно від доз мінеральних добрив

Ключові слова: зрошення, рис, сорт, добрива¸ ефективність, технологічні властивості, біохімічний склад

Анотація

Одним із напрямів розвитку галузі рисівництва в Україні є впровадження технологій вирощування культури поза межами рисових зрошувальних систем із використанням можливостей краплинного зрошення. Мета роботи – дослідження особливостей мінерального живлення рослин рису в умовах краплинного зрошення та розроблення ефективної системи мінерального живлення для сучасних сортів рису, яка б забезпечувала реалізацію їх продуктивного потенціалу та забезпечувала би формування високоякісного зерна. Методи. Польові дослідження виконувалися упродовж 2016–2019 рр. в ДП ДГ Інституту рису НААН на полігоні краплинного зрошення. Застосовані методи – польовий із супутніми спостереженнями і аналізами, лабораторний, математично-статистичний та теоретично-узагальнюючій. Результати. Урожайність трьох сортів рису, що вивчалися у досліді, варіювала в досить широких межах від 5,2 т/га у 2019 році у сорту Лазуріт до 10,2 т/га у сортів Консул і Маршал у 20017 році. У середньому за три роки досліджень максимальну урожайність зерна – 6,89 т/га у сорту Лазуріт; 7,80 т/га у сорту Консул та 8,11 т/га у сорту Маршал – отримано при внесенні 100 кг/га азоту, 40 кг/га фосфору перед сівбою та 30 кг/га азоту за діючою речовиною у підживлення способом фертигації. При цьому у всіх сортів рису покращувалися технологічні властивості – вихід крупи збільшувався на 1,1–4,3%, а вихід цілого ядра на 1,7–8,2%. Покращення умов азотного живлення сприяло підвищенню вмісту білка в зерні на 2,1–2,4%. Вміст миш’яку в зерні рису зменшувався більш ніж у три рази, порівняно із затоплюваним рисом, що дозволяє підвищити статус екологічної безпечності продукції рисівництва. Висновки. В умовах краплинного зрошення, за створення сприятливих умов росту і розвитку, зокрема застосування ефективної системи живлення, рис реалізує свій потенціал продуктивності на досить високому рівні. Найбільш пристосованими до умов вирощування без постійного затоплення є середньостиглі сорти рису Консул і Маршал.

Посилання

1. Дудченко В.В. Державне законодавче регулювання рисового виробництва та його наукове забезпечення в Україні / ред. В.А. Вергунова. Херсон: Айлант, 2015. 60 с.
2. Технологія вирощування рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища в господарствах України / Дудченко В.В. та ін. Херсон: вид-во «Наддніпряночка», 2008. 71 с.
3. Технологія вирощування рису на краплинному зрошенні в Україні / В.В. Дудченко та ін. Херсон: Грінь Д.С., 2016. 32 с.
4. Adusumilli N.R. Drip irrigation system for higher resources use efficient rice production with reduced global warming potential – a review. 4th International Rice Congress 27 Oct. 1 Nov. Bangkok, Thailand. 2014.
5. Bennett J., Khush G.S. A strategy for enhancing salt tolerance in crops through molecular breeding. J. Crop Prod. 2002. № 7. (In press.)
6. Bouman B.A.M., Hengsdijk H., Hardy B., Bindraban P.S., Tuong T.P., Ladha J.K. Water-wise rice production. Proceedings of the International Workshop on Waterwise Rice Production, 8–11 April 2002, Los Banos, Philippines. Los Banos (Philippines): International Rice Research Institute. 356 p.
7. Bouman B.A.M., Humphreys E., Tuong T. P., Barker R. Rice and water. Adv. Argon. 2007; 92:187–237. doi: 10.1016/S0065-2113(04)92004-4.
8. Bouman B.A.M., Peng S., Castaneda A., Visperas R.M. Yield and water use of irrigated tropical aerobic rice systems. Agric. Water Manage. 2005; 74:87–105. doi: 10.1016/j.agwat.2004.11.007.
9. Bouman B.A.M., Tuong T.P. Field water management to save water and increase its productivity in irrigated rice. Agric. Water Manage, 2001; 49:11–30. doi: 10.1016/S0378-3774(00)00128-1.
10. Bozkurt Çolak Y. Comparison of aerobic rice cultivation using drip systems with conventional flooding. The Journal of Agricultural Science, 2021; 11.1017/S0021859621000824, (1–13).
11. Fitz W.J., Wenzel W.W. Arsenic transformation in the soil-rhizosphere-plant system: fundamentals and potential application to phytoremediation. J. Biotechnol. 2002; 99: 259–278.
12. Pinheiro B.D.S., Castro E.D. M.D., Guimaraes C.M. Sustainability and profitability of aerobic rice production in Brazil. Field Crops Res, 2006; 97:34–42. doi: 10.1016/j.fcr.2005.08.013.
13. Saito K., Linquist B., Atlin G.N. Response of traditional and improved rice cultivars to N and P fertilizer in northern Laos. Field Crops Res, 2006; 96:216–223. doi: 10.1016/j.fcr.2005.07.003.
14. Satyanarayan A., Thiyagarajan T.M., Uphoff N. Opportunities for water saving with higher yield from the system of rice intensification. Irrigation Science, 2007. № 25. рр. 99–115.
15. Tuong T.P., Bouman B.A.M. Rice production in waterscarce environments, In: Proc. Water Productivity Workshop, 12–14 November 2001, Colombo, Sri Lanka. International Water Management Institute, Colombo, Sri Lanka, 2003.
Опубліковано
2022-03-02
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО