Аграрні інновації

Оптимальна густота посіву для сортів гороху в умовах дефіциту вологи на Півдні України

О. В. Аверчев, М. П. Нікітенко, М. П. Ліннік — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета. Визначення оптимальної густоти посіву длясучасних сортів гороху (Pisum sativum L.) у стресових умовах дефіциту ґрунтової вологи на Півдні України та оцінкасортової диференціації за адаптивними властивостями. Методи. Польові дослідження проводилисяв 2025 році на чорноземі південному середньогумусному в умовах посушливого вегетаційного періодуз критичним дефіцитом опадів (116 мм). Об’єктомдослідження були сорти гороху Есо, Імпульс та Мікка.Досліджувалися три варіанти густоти посіву: 600, 800 та1000 тис. насінин на гектар. Аналізували формуванняврожаю, масу сирої та сухої біомаси рослин за різнихрівнів загущення агроценозу.Результати. Встановлено, що загальне збільшеннягустоти посіву призводило до зниження маси біомасирослин усіх сортів. Однак виявлено чітку сортову специфічність реакції на агроценозний стрес, спричинений поєднанням посухи та загущення. Сорт Міккапродемонстрував найвищу адаптивну здатність і пластичність, зберігаючи стабільні показники біомаси навітьза максимального загущення (1000 тис. нас./га), тодіяк сорти Есо та Імпульс виявили значно більшу чутливість до стресових факторів. На основі отриманих данихвизначено оптимальний діапазон густоти посіву, щозабезпечує баланс між кількістю рослин та обмеженимресурсним потенціалом агроценозу в умовах посухи, –750–850 тис. насінин/га.Висновки. Для формування стійких і продуктивнихпосівів гороху в умовах кліматичних змін на півдні Українинеобхідно відходити від універсальних рекомендаційщодо норми висіву. Ключовим фактором є обов’язковий врахування сортових особливостей адаптивності тапластичності. Результати дослідження надають науковообґрунтовані інструменти для розробки диференційованих агротехнологій, спрямованих на підвищення стійкості агроекосистем, економічної ефективності виробництва та забезпечення продовольчої безпеки в умовахдестабілізованого клімату.

Продуктивні особливості сортів нуту посівного вітчизняної селекції за умов вирощування в Північному Степу України

А. В. Бубнікович, В. П. Коляда, С. Ф. Халін, Л. С. Осипова, С. В. Чугаєв — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

На необхідність широкого залучення в сівозмінипосухостійких бобових культур, які характеризуютьсявисоким рівнем продуктивності порівняно з іншимизерно-бобовими за вирощування в регіонах з недостатнім зволоженням вказують особливості як економічної,так і екологічної ситуації в секторі агровиробництва.різних оптимізаційних заходів в межах виробничо-галузевої структури аграрних підприємств вказує ціланизка економічних, екологічних та соціальних викликів.Для більш повної реалізації сортового потенціалу нутупосівного вітчизняної селекції необхідно аналізуватипропозиції на ринку, рівень їх продуктивності та здійснювати періодичне оцінювання економічних показників.Мета роботи – порівняння продуктивності рослин різних сортів нуту посівного вітчизняної селекції за умоввирощування в Північному Степу України. Для реалізації мети порівнювали морфобіологічні ознаки рослиннуту посівного, серед яких довжина та форма рослин,висота кріплення першої квітки, кількість бобів на рослині, кількість рослин та насінин на 1 м2 маса 1000 насінин та ін.. Також оцінювали економічні показники вирощування нуту посівного, представлені собівартістюта рентабельністю. Отримані показники врожайностінуту посівного демонстрували перспективність вирощування найрентабельніших сортів, таких як Оріон таТріумф. Крім цього було визначено найбільший впливна ріст та розвиток рослин нуту посівного та його продуктивні сортові особливості значень кількості бобівна рослині, кількості рослин та насінин з 1 м2 та маси1000 насінин. Показано, що рівень позитивного впливуна формування сухої речовини рослинами нуту, накопичення її впродовж вегетації змінюється в процесіросту та розвитку рослин в незалежності від показниківпольової та лабораторної схожості насіння. Доведенодоцільність забезпечення максимальних показниківмаси насіння на період дозрівання, коли формується господарсько-цінна частина урожаю з тим, щоб вегетуюча частина рослини не переважала вагу насіння.Найвищий рівень продуктивності спостерігали у сортуОріон – 0,84 т/га, в той час як підвищена собівартість таменша урожайність сортів вітчизняної селекції Розанна(контроль) та ЄС Алунт призводили до зниження прибутку та рівня рентабельності.

Методологічні та практичні аспекти насінництва буркуну білого однорічного (Мelilotus albus Medik.)

Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета статті – проаналізувати результати дослідженьщодо розробки та вдосконалення елементів технології вирощування буркуну білого однорічного в умовахпівдня України та визначення оптимальних параметрівагротехніки для забезпечення максимальної насіннєвоїпродуктивності культури в зрошуваних та неполивнихумовах. Методи та матеріали досліджень: польовий,візуальний, математико-статистичний, розрахунково-порівняльний. Результати. Використання оптимальних агротехнічних параметрів сприяло формуваннювисоких врожаїв насіння буркуну білого однорічного.Максимальну насіннєву продуктивність, в середньомуза 2015–2017 рр., – 789,0 кг та найбільший вихід кондиційного насіння – 88,8–89,9 % отримали за сівбиу першу декаду квітня за норми висіву 2,5 млн шт./га.Використання та збільшення норми внесення гербіциду Пульсар 40 до 1,0 л/га у системі захисту посівурослин буркуну білого сорту Південний призводило дозростання виходу кондиційного насіння до 1016,9 кг/га.У середньому за 2016–2018 рр. проведення досліджень,максимальну врожайність насіння – 556 кг/га отримализа сівби буркуну білого однорічного сорту Південний завикористання варіанту ширини міжрядь 45 см та внесення азотного добрива дозою N60. Дослідженнями2018–2020 рр. встановлено, що оптимальні умовидля росту і розвитку рослин буркуну білого однорічного склалися за проведення основного обробіткугрунту – оранки 25–27 см (фактор А), коли середняврожайність насіння становила 0,56 т/га (НІР05А –0,03 т/га). Оптимальні умови для росту і розвитку рослин буркуну білого однорічного склалися за зрошення (фактор А), коли середня врожайність насіння становила 0,47 т/га (НІР05А – 0,12 т/га). За фактором В (нормависіву) найвищий урожай насіння – 0,42 т/га одержаноза норми висіву 1,5 млн шт./га (НІР05В – 0,07 т/га).Максимальний середній показник урожайності насіннякультури – 0,50 т/га встановлено за зрошення та використання норми висіву 1,5 млн шт./га. Дослідженнями2021–2023 рр. встановлено, що вирощування буркунубілого однорічного на землях, що зазнали осолонцювання, сприяє позитивним змінам в агрохімічному складіелементів та розсоленню на що вказує вміст поглинутого Ca+2 від суми катіонів на всіх варіантах досліду.Оптимальні умови для росту і розвитку рослин буркунубілого однорічного склалися за зрошення (фактор А),коли середня врожайність насіння становила 0,47 т/га(НІР05А – 0,12 т/га). За фактором В (норма висіву) найвищий урожай насіння – 0,42 т/га одержано за норми висіву1,5 млн шт./га (НІР05В – 0,07 т/га). Максимальний середній показник урожайності насіння культури – 0,50 т/гавстановлено за зрошення та використання норми висіву1,5 млн шт./га. Найкращі показники економічної ефективності підвищення рентабельності галузі бджільництва шляхом збільшення виходу меду з 1 га зарахунок вирощування буркуну білого однорічного булоотримано за використання зрошення та сівби культуринормою 1,5 млн шт./га, що забезпечило максимальнийумовно чистий прибуток – 38,0 тис. грн/га за найменшоїсобівартості 1 т насіння культури – 18,7 тис. грн/т та найвищого рівня рентабельності – 238 %.Висновки. Результати досліджень, отримані наоснові проведення польових дослідів, закладку та проведення яких здійснювали згідно загальноприйнятоїметодики проведення польових досліджень в зрошуваних та неполивних умовах. Визначені оптимальні параметри технології вирощування буркуну білого однорічного, що дозволили значно покращити економічнірезультати вирощування культури: умовно чистий прибуток, рентабельність та врожайність.

Шкідники овочевих культур у закритому ґрунті

О. М. Горяінов, С. В. Станкевич — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Овочівництво закритого ґрунту – це вирощування овочевих рослин протягом року в культиваційних спорудах (парники і теплиці) в умовах захищених від зовнішнього впливу. Це створює оптимальні умови як для розвитку рослин так і для масового розмноження шкідників, більшість із яких виробили бездіапаузний цикл розвитку. В ході аналітичного огляду спеціалізованої літератури встановлено видовий склад основних шкідників овочевих культур у закритому ґрунті: попелиця оранжерейна, або персикова (Myzodes persicae Sulz.), попелиця баштанна (Aphis gossypii Glov.), попелиця картопляна звичайна (Aulacorthum solani Kalt.) та попелиця картопляна велика (Macrosiphum euphorbiae Thom.), білокрилка теплична (Trialeurodes vaporariоrum Westw.), трипс тютюновий (Thrips tabaci Lind.), трипс оранжерейний (Heliothrips haemorrhoidalis Bouche), пасльонова мінуюча муха (Liriomyza solani Mcq.), подура біла (Onychiurus ambulans L.), подура грибна, або пасльонова (Ceratophysella armata Nic.), кліщ павутинний звичайний (Tetranychus urticae Koch.), кліщ помідорний бурий (Aculus lycopersici Nassee.), слимак облямований (Deroceras sturangi L.), слимак польовий (Derocera agreste L.), слимак сітчастий (Derocera reticulatum Mull.), нематода галова південна (Meloidogyne incognita Kot. et White), ківсяк крапчастий (Blanjulus guttulatus Gero) та мокриця звичайна (Oniscus asellus L.). Система захисту овочевих культур від шкідників в умовах закритого ґрунту базується на раціональному поєднанні комплексу профілактичних, агротехнічних, біологічних і, за потреби, хімічних заходів. Згідно із Законом України «Про пестициди та агрохімікати» використання хімічних засобів у закритому ґрунті заборонено. Проте досвід показує, що їхнє використання можливе у міжвегетаційний період при проведенні профілактичних заходів. У виняткових випадках (при масових спалахах розмноження шкідників) законом дозволено застосовувати препарати, занесені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Тому захисні заходи в здійснюють переважно за допомогою препаратів біологічного походження та ентомофагів.

Cучасний інсектицидний захист гороху проти основних шкідників в умовах Cтепу України

М. А. Джам, І. В. Трандафір, В. Д. Орехівський — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета статті – визначення господарської та біологічної (технічної) ефективності сучасних інсектицидівдля обприскування сходів гороху з метою обмеженнячисельності бульбочкових довгоносиків у посівах культури. Методи дослідження. Застосовано сукупністьзагальнонаукових методів і підходів емпіричного та теоретичного пізнання: абстрактно-логічний, статистичний,моделювання, узагальнення. Результати досліджень.Захист посівів гороху від шкідників ґрунтується не лишена агротехнічних, біологічних, господарсько-економічних та інших заходах, а й на застосуванні хімічнихпрепаратів, які є невід’ємною складовою інтегрованихсистем захисту культури. З урахуванням біологічнихособливостей та сезонної динаміки чисельності бульбочкових довгоносиків (Sitona spp.), одним із найефективніших профілактичних заходів є передпосівнепротруювання насіння гороху з метою захисту сходіввід імаго даних фітофагів. Встановлено, що шкідникисходів ефективно контролювалися за передпосівноїобробки насіння сучасними системними інсектицидними протруйниками Номінал Ультра (тіаметоксам,350 г/л) у нормі 6,0 л/т та Greenfort Конфі (імідаклоприд,500 г/л) у нормі 2,0–2,5 л/т у поєднанні з фунгіциднимпротруйником Greenfort КТ 170 (карбоксин + тирам)у нормі 6,0 л/т. Коефіцієнт пошкодження рослин нацих варіантах на 7-й день після появи сходів становив0,34–0,41, тоді як на контролі він досягав 1,48–1,56.Дещо вищий рівень пошкодження сходів спостерігавсяу варіантах із застосуванням лише імідаклопридвмісних протруйників, однак відсоток пошкоджених рослинта інтегральний показник шкодочинності залишалисяу 2,5–3,0 рази нижчими, ніж у необробленому контролі,що свідчить про високу біологічну ефективність сучасних системних інсектицидів для передпосівного захистугороху від бульбочкових довгоносиків. Обробка насіннядосліджуваними інсектицидами забезпечила не лишебіологічний, а й чітко виражений господарський ефект.Урожайність зерна гороху у варіантах із протруюваннямзростала на 0,33–0,53 т/га порівняно з контролем, щовідповідало приросту 12,8–20,6 % залежно від препарату та року досліджень. Найвищі показники врожайності отримано у варіантах із застосуванням тіаметоксамвмісного протруйника, де збереженість рослин на ранніхетапах розвитку поєднувалася з підвищеною кількістюта функціональною активністю бульбочок, що сприялоінтенсифікації симбіотичної азотфіксації та покращеннюазотного живлення культури. Аналіз структури врожаюпоказав, що приріст урожайності формувався за рахунок збільшення густоти продуктивного стеблостою,кількості бобів на рослині та маси 1000 зерен, що свідчить про комплексний позитивний вплив інсектицидного протруювання на формування елементів продуктивностігороху. Висновки. У степовій зоні України бульбочковідовгоносики (Sitona spp.) є домінуючими та економічнонебезпечними шкідниками сходів гороху, чисельністьяких у роки досліджень стабільно перевищувала економічний поріг шкодочинності, що зумовлювало істотнезниження збереженості рослин і пошкодження азотфіксувальних бульбочок. Встановлено, що передпосівнепротруювання насіння гороху сучасними системнимиінсектицидними препаратами – Номінал Ультра (тіаметоксам, 350 г/л) у нормі 6,0 л/т та Greenfort Конфі(імідаклоприд, 500 г/л) у нормі 2,0–2,5 л/т у поєднанніз фунгіцидним протруйником Greenfort КТ 170 (6,0 л/т) –забезпечує високий рівень захисту сходів від імаго таличинок бульбочкових довгоносиків упродовж найбільшуразливих фаз розвитку культури. Біологічна ефективність протруювання проявлялася у зниженні пошкодженості сходів у 2,5–4,5 рази, порівняно з контролем тазменшенні частки пошкоджених бульбочок із 65,5 % до11,1–20,5 %, що сприяло збереженню функціональноактивного симбіотичного апарату та підвищенню рівняазотфіксації. Господарський ефект застосування інсектицидних протруйників, підтверджено достовірнимзростанням урожайності зерна гороху на 0,33–0,53 т/га(14,8–25,4 %) з формуванням найвищих показників –2,41–2,61 т/га, що зумовлювалося підвищенням густотипродуктивного стеблостою, кількості бобів на рослиніта маси 1000 зерен. Таким чином, передпосівне протруювання насіння гороху системними інсектициднимипрепаратами є агрономічно доцільним, економічноефективним та екологічно обґрунтованим елементомінтегрованої системи захисту культури від бульбочковихдовгоносиків у степових умовах України та рекомендоване до широкого впровадження у виробництво.

Особливості формування урожайності томата за різних способів вирощування розсади у плівковій теплиці

І. М. Дідур — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Проведено дослідження впливу різних методів вирощування розсади томатів у плівковій теплиці на морфометричні показники рослин, врожайність та якість плодів. Протягом 2024–2025 років у Навчально-науковому інституті агротехнологій та природокористування Вінницького національного аграрного університету було закладено однофакторний дослід у двох варіантах: без перевалки та з перевалкою розсади. Використовувався ранній гібрид F1 1015 компанії Hy-Line (США), який характеризується високою адаптивністю до умов південних регіонів та стійкістю до хвороб. Під час культивування застосовувався температурний режим, вологопостачання, освітлення та підживлення добривами та стимуляторами росту, що забезпечувало оптимальні умови для формування кореневої системи та надземної маси. Аналіз морфометричних показників показав, що розсада без перевалки мала більшу висоту рослин, кількість листків та оптимальне співвідношення кореневої/надземної частини, що сприяє збалансованому росту. На відміну від цього, варіант з перевалкою сформував товстіше стебло, більшу площу листкової поверхні, довший корінь та вищу суху масу надземної частини, а також показники SPAD та індекс міцності, що свідчать про більшу стійкість рослин. Дворічний аналіз врожайності показав, що перевалка забезпечує вищу продуктивність (в середньому 92,37 т/га), тоді як без перевалки формуються плоди з вищим вмістом сухої речовини (5,38 %), що підвищує їх смакові та технологічні властивості. Результати дослідження свідчать про те, що вибір способу вирощування розсади слід здійснювати залежно від виробничих цілей: максимізація врожайності або покращення якісних характеристик плодів. Отримані дані можуть бути використані для оптимізації технологій виробництва розсади томатів у плівкових теплицях, підвищення ефективності та конкурентоспроможності продукції, а також для адаптації нових гібридів до регіональних умов.

Мулові маси стічних вод як альтернатива органо-мінеральним добривам при вирощуванні гречки

В. І. Дубовий, І. В. Холоденко — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Дослідження спрямоване на обґрунтування доцільності та ефективності застосування мулових мас стічних вод як альтернативного органо-мінерального добрива в умовах дефіциту традиційних органічних добрив при вирощуванні гречки. Дослідження виконували впродовж 2023–2025 рр. у польових умовах шляхом вивчення впливу різних норм внесення мулових мас стічних вод на ріст, розвиток і продуктивність рослин гречки. Дослід закладали за схемою двохфакторного польового експерименту з триразовою повторністю. Упродовж вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження, облік забур’яненості та контроль зволоження ґрунту. Після достигання визначали біометричні показники рослин, здійснювали поділяночний збір урожаю та статистичну обробку результатів із використанням дисперсійного аналізу. Встановлено, що мулові маси стічних вод характеризуються високим агрохімічним потенціалом і суттєво перевищують ґрунт за вмістом доступних форм азоту, рухомого фосфору та обмінного калію, при цьому концентрація важких металів не перевищувала гранично допустимих рівнів. Метеорологічні умови 2023–2025 рр. відзначалися значною мінливістю температурного режиму та зволоження, що забезпечило об’єктивну оцінку впливу досліджуваного добрива на рослини гречки. Застосування мулових мас сприяло інтенсифікації ростових процесів, збільшенню висоти рослин і накопиченню сухої надземної маси у сортів Воля та Володар. Максимальну та стабільну врожайність зерна на рівні 1,8–1,9 т/га отримано за внесення 30 т/га мулових мас стічних вод. Підвищення норми до 60 т/га призводило до надмірного розвитку вегетативної маси, вилягання посівів і зниження зернової продуктивності, незважаючи на збільшення загальної біомаси. Мулові маси стічних вод є ефективним джерелом органо-мінерального живлення рослин гречки. Внесення їх у нормі 30 т/га забезпечує оптимальні умови росту і розвитку культури, сприяє підвищенню висоти рослин, накопиченню сухої маси та збільшенню врожайності зерна на 0,6–0,8 т/га порівняно з контролем. Застосування підвищених норм (60 т/га) є недоцільним через ризик надмірного вегетативного росту та зниження продуктивності. Оптимальною й агроекологічно обґрунтованою нормою внесення мулових мас стічних вод при вирощуванні гречки є 30 т/га.

Методичні аспекти відбору ґрунтових зразків при локальній фертигації виноградників у Південному Степу України

І. О. Іщенко, Е. В. Куліджанов, Ю. О. Савчук, Ю. О. Зеленченко, Т. Л. Грицай — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

У статті наведено результати досліджень, що спрямовані на удосконалення методики відбору ґрунтових зразків для об’єктивної оцінки забезпеченості елементами живлення виноградників за умов локальної фертигації, яка є основним способом поливу. Актуальність поданої роботи зумовлена особливостями просторового розподілу вологи та поживних речовин у зоні кореневмісного шару ґрунту при крапельному зрошенні, що ускладнює інтерпретацію результатів агрохімічного аналізу. Мета: удосконалення методики відбору ґрунтових зразків для об’єктивної оцінки забезпеченості ґрунту елементами живлення на виноградниках за умов локальної фертигації. Методика. Відбір проб проводили згідно з вимогами національних стандартів із забезпеченням репрезентативності вибірки. У ґрунтових зразках визначали реакцію ґрунтового розчину (pH), вміст рухомих форм азоту, фосфору та калію за чинними стандартними методиками. Фенологічні спостереження, облік ростових процесів та оцінку біометричних показників проводили за загальноприйнятими у виноградарстві методиками. Результати. Вивчено вплив місця відбору ґрунтових проб відносно лінії ряду та міжряддя на показники реакції ґрунтового розчину, вміст рухомих форм азоту, фосфору та калію, а також встановлено відповідність між даними ґрунтової діагностики та вмістом поживних елементів у тканинах рослин. Результати показали чітко виражені просторові градієнти pH ґрунту та вмісту поживних речовин при фертигації. Значення pH ґрунту зростали від 6,7–6,9 у ряду винограду до 7,1–7,2 у центрі міжряддя. Вміст нітратного азоту в ряду перевищував показники в міжрядді у 4–6 разів, рухомого фосфору – у 2,0–2,5 рази, а калію – на 10–30 %. Водночас тканинна діагностика вказувала на стабільно високий рівень забезпеченості рослин елементами живлення. Висновок. Отримані результати свідчать про необхідність диференційованого підходу до вибору місця відбору ґрунтових зразків при застосуванні фертигації та можуть бути використані для підвищення ефективності систем живлення винограду в умовах зрошення.

Комплексна оцінка партенокарпічних гібридів гладкоплідного огірка в зимових теплицях за біометричними показниками, урожайністю та економічною ефективністю

В. Л. Карачун, І. В. Лебединський, Г. І. Яровий, О. В. Романов — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

У статті наведено комплексну оцінку партенокарпічних гібридів гладкоплідного огірка (Мелен F1, Яні F1, Мева F1 та Пакто F1) за біометричними показниками рослин, урожайністю та економічною ефективністю вирощування в зимових теплицях типу «Антрацит» у Степовій зоні України. У країнах ЄС переважають гладкоплідні партенокарпічні гібриди огірка, які займають лідируюче місце у промисловому тепличному виробництві. Їх популярність зумовлена високою врожайністю, стабільним плодоутворенням, однорідністю та привабливістю плодів, а також високими товарними якостями, що відповідають вимогам європейського ринку. В умовах високої енергоємності тепличного виробництва огірка головним резервом підвищення економічної ефективності є інтенсифікація виробництва за рахунок використання високопродуктивних гібридів. Дослідження проводили на високотехнологічному підприємстві ТОВ ТК «Дніпровський» у 2022–2024 рр. Для дослідження обрали гладкоплідні гібриди зарубіжної селекції (Нідерланди): Мелен F1 (Enza Zaden, контроль), Пакто F1 (Seminis), Яні F1 та Мева F1 (Rijk Zwaan). Фенологічні спостереження показали одночасну появу сходів усіх гібридів (14 грудня) та початок цвітіння на 40–45-ту добу від сходів. Найкоротший період від сходів до плодоношення мав Яні F1 (56 діб), у інших гібридів він складав 60 діб. Загальна тривалість плодоношення коливалася від 123 до 127 діб, найбільша – у Яні F1. Біометричні показники свідчать, що рослини Яні F1 та Мева F1 перевищували контроль (Мелен F1) за більшістю параметрів росту. Трирічні дослідження показали, що найбільший приріст урожайності відносно контролю забезпечив Яні F1 ( +16,7 %), Мева F1 мав помірний приріст (+7,5 %), а Пакто F1 поступався контролю (-1,0 %), що підкреслює значення генотипу у формуванні продуктивності. Економічна оцінка свідчить, що найбільш ефективним у зимових теплицях є Яні F1 завдяки високій врожайності та прибутковості. Мева F1 рекомендований як економічно доцільна альтернатива, тоді як використання Пакто F1 менш виправдане через нижчі показники рентабельності.

Оптимізація технології вирощування щеплених томатів: роль ЕМ препаратів у забезпеченні високого відсотка приживлюваності на підщепі Beaufort

М. М. Ковальов, О. О. Шевченко, І. М. Соколовська — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджується потенціал інтеграції ЕМ технологій у промислове овочівництво гібридних томатів.Мета. Оцінити ефективність застосування ЕМ препаратів (ефективних мікроорганізмів) у технології вирощування щеплених рослин томата та визначити їхній впливна приживлюваність щепи на підщепі Beaufort Tm CnVF1Fr. Додатковими завданнями дослідження є встановлення оптимальних параметрів підготовки компонентівщеплення, з’ясування взаємозв’язку між концентрацієюта способом внесення ЕМ препаратів і показниками фізіологічного стану рослин після щеплення, а також визначення потенціалу інтеграції ЕМ технологій у промислове розсадництво гібридних томатів. Методи. Польовідосліди проводили протягом 2019–2021 років на базіЦентральноукраїнського національного технічного університету відповідно до «Методики польового дослідув овочівництві і баштанництві». В роботі використанощеплені рослини томата гібриду Пінк Делайт F1 напідщепі Beaufort Tm Cn VF1Fr. Дослідження передбачало три варіанти обробки: контроль без застосування ЕМ технології, ЕМ5 + ЕМ Агро у стандартнійконцентрації (1:100) та підвищеній концентрації (1:50).ЕМ препарати вносили шляхом замочування підщепита прищепи перед щепленням (10–15 хв) з наступнимобприскуванням рослин у камері укорінення та внесенням у субстрат. Щеплення виконували методомверхівкового зближення з використанням силіконових кліпс діаметром 1,5–2,0 мм. Рослини розміщувалив камері з контрольованим мікрокліматом (температура 24–26 °С, відносна вологість 85–95 %, затемнення60–70 % протягом перших трьох діб). Протягом 14 дібвизначали відсоток приживлюваності, швидкість утворення калюсу, морфометричні параметри, SPAD-індекста частоту прояву фізіологічних відхилень. Результати.Застосування ЕМ препаратів суттєво підвищило приживлюваність щеплених рослин томата: використанняЕМ5 + ЕМ Агро у концентрації 1:100 забезпечило приживлюваність 94,8 % на 14-ту добу після щепленняпроти 82,5 % у контролі, а підвищена концентрація (1:50)дозволила досягти 96,4 %. Процес утворення калюсуприскорився на 2,4-3,1 доби, скорочуючись з 9,2 дібу контролі до 6,1–6,8 діб у варіантах з ЕМ обробкою.Морфометричні показники рослин на 21-шу добу післящеплення суттєво покращилися: висота збільшиласяна 17,9–25,5 %, діаметр стебла на 16,7–22,9 %, площалисткової поверхні на 25,0–35,2% порівняно з контролем. SPAD-індекс у варіантах з ЕМ обробкою виявивсявищим на 15,9–20,4 %, що свідчить про кращу збереженість фотосинтетичного апарату. Частота проявув’янення знизилася з 24,6 % до 5,2–8,4 %, некрозу тканин з 12,3 % до 1,5–3,1 %, розриву у місці щепленняз 5,2 % до 1,5–2, 1%. Економічний аналіз показав високу ефективність технології: вихід стандартної розсади підвищився на 14,9–16,8 %, забезпечуючи додатковий прибуток 1845–2085 грн з розрахунку на 1000 щеплених ролин при рентабельності додаткових витрат 613–1025 %.Висновки. ЕМ препарати є ефективним інструментомпідвищення приживлюваності щеплених рослин томатана підщепі Beaufort Tm Cn VF1Fr. Оптимальною длявиробничих умов є концентрація ЕМ5 + ЕМ Агро 1:100,яка забезпечує приживлюваність понад 94 %, прискрює загоєння на 2–3 доби та характеризується найвищою рентабельністю (102 5 %). Комбінація генетичнихпереваг підщепи Beaufort із стимулюючим впливомЕМ препаратів на мікробіом забезпечує синергетичнийефект, що проявляється у високій приживлюваності,покращених морфометричних та фізіологічних показнках рослин. Технологія має значний потенціал для впровадження у промислове розсадництво томатів в умовахзахищеного ґрунту.

Вплив біопрепаратів на врожайність сортів моркви (Daucus carota L.) в умовах зрошення Півдня України

Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета – дослідити вплив біопрепаратів на урожайність сортів моркви (Daucus carota L.) в умовах краплинного зрощення. Методи та матеріали досліджень: польовий, візуальний, математико-статистичний, розрахунково-порівняльний. Результати. Урожайність коренеплодів сорту Оленка варіювала від 36,72 до 43,23 т/га. У всіх варіантах дослідження сорту Оленка, де застосовувалися біопрепарати, спостерігалося стабільне зростання врожайності порівняно з контролем. Збільшення врожайності урожаю порівняно з контролем І становив від 3,51 до 5,54 т/га або від 10 до 15 %, що свідчить про позитивну реакцію сорту на біопрепарати, особливо Плантариз БТ. Сорт Яскрава характеризувався найвищим рівнем продуктивності серед усіх сортів урожайність варіює у межах 45,64–54,52 т/га, а застосування препаратів значно підсилювало цей ефект. Приріст урожайності порівняно з контролем І коливався від 4,62 до 7,63 т/га, що вказує на високу ефективність біопрепаратів та генетичну здатність сорту формувати підвищену продуктивність. Сорт Яскрава відзначається високою реакцією на біопрепарати, стабільністю показників та формуванням максимальної урожайності серед усіх сортів. Сорт Катрін демонстрував середні значення продуктивності, проте добре реагував на застосування біологічних препаратів. Показники врожайності сорту Катрін коливаються від 44,82 до 51,92 т/га. По фактору В – біопрепарати, найвищу середню ефективність забезпечив препарат Плантариз БТ – 49,29 т/га, Трихопсин БТ показав урожайність моркви – 47,93 т/га, Біоспектр БТ – 46,89 т/га. Приріст урожайності в порівнянні з контролем І (без обробки) складав – 4,17–6,33 т/га, з контролем ІІ (обробка водою 3,99–6,39 т/га. Плантариз БТ є найефективнішим препаратом для всіх сортів. Висновки. Усі досліджені сорти позитивно реагували на застосування біопрепаратів, що проявлялося у збільшенні довжини та діаметра коренеплодів. Найвищу біологічну ефективність продемонстрував препарат Плантариз БТ, який стабільно забезпечував максимальні значення показників. Форма коренеплодів також покращувалася – співвідношення довжина/діаметр ставало оптимальнішим для товарної продукції. Реакція сортів відрізнялася за інтенсивністю, що свідчить про генетично обумовлені особливості їх морфогенезу. Стабільні та вирівняні показники сорту Катрін роблять його придатним до інтенсивних технологій. Біопрепарати забезпечили достовірне збільшення врожайності моркви порівняно з контролем. Плантариз БТ показав найвищу ефективність, забезпечуючи максимальний приріст урожайності у всіх сортів. Сорт Яскрава продемонстрував найвищий генетичний потенціал продуктивності, особливо у поєднанні з біологічними препаратами. Сорти Оленка й Катрін також позитивно реагують на застосування мікробних препаратів, проте рівень реагування залежить від генотипу сорту. Дослідження підтверджують перспективність інтеграції біопрепаратів у технології вирощування моркви для підвищення врожайності та екологізації виробництва.

Обґрунтування ефективності заходів захисту гороху проти сисних шкідників в умовах Лісостепу України

А. І. Кривенко, Р. М. Усов — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета статті – вивчення видового складу сиснихшкідників на посівах гороху; оцінки впливу пошкоджень,завданих попелицями на якісні показники; визначеннібіологічної (ефективності дії) та господарської ефективності застосування сучасних інсектицидів для обприскування рослин гороху проти попелиці. Методи дослідження. Застосовано сукупність загальнонауковихметодів і підходів емпіричного та теоретичного пізнання:абстрактно-логічний, статистичний, моделювання, узагальнення. Результати досліджень. Обприскуваннярослин в період вегетації суттєво підвищувало біометричні показники гороху. В порівнянні з контролем, де непроводилося обприскування, на варіантах досліду рослини були краще розвинуті в середньому на 4,0–6,5 %.Чисельність особин шкідників визначали до обробки, на3-й, 7-й дні після обприскування та перед збиранням урожаю. Погодні умови у період досліджень, були не доситьсприятливими для розвитку шкідників. Однак, чисельність їх у період стиглості, була на рівні економічногопорогу шкодочинності (ЕПШ), і в середньому становила403,5 екз/100 помахів сачка. Захист посіву гороху інсектицидами Карате Зеон 050 CS, КС з нормою витрати –0,13 л/га та Коннект 112,5 SC, КС) – 0,5 л/га, був найбільш надійним, ефективність дії у варіантах на 10 добускладала 62,5 та 63,2 % відповідно. Обприскування рослин гороху проти попелиці препаратом Енжіо 247 SC, КСнормою витрати 0,18 л/га, забезпечило ефективність дії на 55,4 %. У вегетаційні періоди 2023–2025 рр. кількістьбобів на рослині, насіння в бобах та його маса в усіхваріантах досліду, була не однаковою. Найменшими,ці показники були на контрольному варіанті. На такихділянках, де насіння гороху висівали не протруєним, наодній рослині зав’язувалось 3,9–4,2 боби, в яких формувалось 3,2–4,0 насінини, маса 1000 штук не перевищувала 198–203 г. Значно кращими, були показники структури урожайності гороху у варіантах, де проводивсяінсектицидний захист рослин. На таких варіантах, накожній рослині нараховувалось в середньому 4,2 боби,які містили 4,1 насінин. Маса 1000 насінин в такихзразках, збільшувалась до 205–213 г. Урожайністьсягала від 2,616 до 2,755 ц/га, проти 2,145 т/га зібраних з контрольних ділянок. Висновки. Застосуванняінсектицидів у період вегетації, забезпечувало істотнезниження пошкодженості рослин попелицями. Найвищубіологічну ефективність на 7–10 добу після обприскування, показали препарати на основі імідаклопридуз бета-цифлутрином та лямбда-цигалотрину, де ефективність дії становила 62,5–68,9 %, що достовірно перевищувало показники контролю. Обробка посівів інсектицидами, позитивно впливала на біометричні показникирослин та елементи структури врожаю: збільшуваласявисота рослин, кількість бобів на рослині, число насінин у бобі та маса 1000 насінин. У результаті урожайність гороху, зростала на 0,44–0,58 т/га порівняноз контролем. Найвищі господарські показники отриманоу варіантах із застосуванням препаратів на основі імідаклоприду з бета-цифлутрином та лямбда-цигалотрину,де урожайність становила 2,79–2,80 т/га проти 2,21 т/гана контролі, що свідчить про їх економічну доцільністьу виробничих умовах.

Використання біопрепаратів для оптимізації живлення рослин ріпи

О. В. Куц, Д. С. Черненко — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета роботи – визначити ефективність застосуваннябіопрепаратів для оптимізації живлення рослин ріпив умовах Західного Полісся України. Методи. Польовідослідження виконували на Волинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільськогогосподарства Карпатського регіону НААН. В дослідіпроводили визначення ефективності різних видівбіопрепаратів (Азотохелп, Органік баланс) та гумінових добрив (Гуміфренд) за впливом на урожайність та якісний склад продукції ріпи порівняно з використаннямрекомендованої норми мінеральних добрив (N60P60K70).Результати. Не зважаючи на короткий період вегетаціїріпи, використання біопрепаратів та гумінових добривне поступається застосуванню під культуру рекомендованої норми мінеральних добрив. Для сорту ріпи Золотакуля відімчається позитивна тенденція зростання урожайності ріпи за внесення біопрепаратів Азотохелп таОрганік баланс, а також гумінового добрива Гуміфренд(23,8–24,5 т/га). Для сорту Пурпурова тільки використання Органік баланс забезпечує тенденцію до підвищення урожайності (на рівні 0,4 т/га або 1,6 %). Длясорту Пурпулепоп та Гейша встановлено тенденцію зазниження урожайності ріпи за використання Азотохелпта Гуміфренд (24,3–24,5 та 22,6–23,2 т/га відповідно).Застосування Органік баланс зумовлює тенденцію допідвищення урожайності відносно застосування мінеральних добрив. Висновки. Впровадження в технологію вирощування ріпи біопрепаратів (Азотохелп, Органікбаланс) та гумінового добрива Гуміфренд за впливомна урожайність та якісний склад коренеплодів не поступається використанню рекомендованої норми мінеральних добрив (N60P60K70). Максимальний позитивнийвплив забезпечує використання Органік баланс, якийна всіх сортах ріпи забезпечує позитивну тенденціюпідвищення урожайності коренеплодів, а також сприяєістотному зростанню в коренеплодах вмісту сухої речовини (16,7 %), білку (6,0 %) та вітаміну С (19,8 мг/100 г),а також позитивну тенденцію щодо підвищення вмістукрохмалю (6,35 %).

Жировмісний комплекс насіння різних сортів арахісу

В. В. Любич — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета. Визначити жировмісний комплекс насіння різних сортів арахісу для встановлення біологічної його цінності. Методи. Лабораторний, вимірювальний, порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. У складі жиру арахісу найвища частка мононенасичених жирних кислот з одним ненасиченим зв’язком. Частка таких жирних кислот з двома та більше ненасиченими зв’язками становила від 14,7 до 16,5 % залежно від сорту арахісу. Частка насичених жирних кислот становила від 6,3 до 6,9 %. Основною жирною кислотою арахісу є елаідинова, оскільки її вміст у насінні арахісу найвищий – 20,9–23,5 % залежно від сорту. У складі насичених жирних кислот частка пальмітинової жирної кислоти найвища – 78,3–80,4 %. У складі мононенасичених жирних кислот частка елаідинової кислоти найвища – 97,5–97,7 %, а поліненасичених частка лінолевої кислоти 99,8–99,9 % залежно від сорту арахісу. Харчова цінність оцінювалася за вмістом жиру, НЖК, МНЖК та ПНЖК. Найбільший інтегральний скор за вмістом ненасичених кислот має сорт Валенсія українська (51,8 %), тоді як найнижчий – Іспанський (46,4 %). Вміст жиру варіює у межах 44,8–45,4 %. При цьому найбільш збалансованим співвідношенням жирних кислот характеризуються сорти Валенсія українська та Степняк. Висновки. Найбільший вміст білка (28,6 %) має сорт Валенсія українська, тоді як найнижчий (25,1 %) – Іспанський. Вміст жиру коливається від 45,5 % (Валенсія українська) до 52,9 % (Іспанський). Клітковини найбільше у сорту Валенсія українська (41,6 %), а найменше – у Аргентинського (7,4 %). Результати досліджень свідчать, що в складі жиру арахісу найвища частка мононенасичених жирних кислот з одним ненасиченим зв’язком. Частка таких жирних кислот з двома та більше ненасиченими зв’язками становила від 14,7 до 16,5 % залежно від сорту арахісу. Частка насичених жирних кислот становила від 6,3 до 6,9 %. Основною жирною кислотою арахісу є елаідинова, оскільки її вміст у насінні арахісу найвищий – 20,9–23,5 % залежно від сорту. Найбільший інтегральний скор за вмістом ненасичених кислот має сорт Валенсія українська (51,8 %), тоді як найнижчий – Іспанський (46,4 %). Вміст жиру варіює у межах 44,8–45,4 %. При цьому найбільш збалансованим співвідношенням жирних кислот характеризуються сорти Валенсія українська та Степняк.

Індекси продуктивності рослин кукурудзи за різних способів внесення добрив

В. В. Любич, О. В. Сутик — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета. Визначити формування індексів продуктивності за показниками фотосинтезу вальної здатності кукурудзи залежно від способів удобрення. Методи. Лабораторний, вимірювальний, порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. Застосування добрив з азотною складовою достовірно підвищувало вміст хлорофілу в листках кукурудзи упродовж усіх років досліджень. У середньому за три роки досліджень вміст хлорофілу зростав від 45,0 до 52,3 % залежно від варіанту досліду або на 16 % без застосування позакореневого підживлення. Застосування препарату Brexil Mix 1,5 л/га підвищувало вміст хлорофілу до 45,6–54,4 % або на 1–3 % порівняно з ділянками без позакореневого підживлення. За умови дворазового застосування цього препарату цей показник зростав до 46,3–53,9 % або на 2–3 % порівняно з ділянками без позакореневого підживлення, проте був на рівні ділянок з одноразовим застосуванням Brexil Mix 1,5 л/га. Рівень стресу рослин мало змінювався порівняно з ділянками, де застосовували добрива. Крім цього, цей показник був майже на однаковому рівні впродовж років досліджень. Достовірно зростав азотно-флавоноїдний індекс листків кукурудзи за внесення добрив з азотною складовою та позакореневими підживленнями. Так, на тлі внесення лише повного мінерального добрива азотно-флавоноїдний індекс зростав до 1,90–2,17 од. п. або на 28–46 % порівняно з контрольним варіантом. Одноразове позакореневе підживлення забезпечувало формування азотно-флавоноїдного індексу до 2,00–2,53 од. п. проти 1,59 од. п. на контролі. За умови дворазового позакореневого підживлення азотно-флавоноїдний індекс зростав від 1,61 до 2,35–2,68 од. п. Висновки. Вміст хлорофілу та азотно-флавоноїдний індекс достовірно зростають від застосування повного мінерального добрива. При цьому рівень стресу рослин кукурудзи мало змінюється від застосування добрив. Необхідно відзначити, що азотно-флавоноїдний індекс також достовірно зростає від позакореневого підживлення препаратом Brexil Mix. Вміст хлорофілу зростає в меншій мірі, а рівень стресу майже не змінюється при цьому.

Вплив припосівного рядкового внесення біочару на показники продуктивності ячменю ярого за органічної техноогії вирощування у Лісостепу України

Б. М. Макарчук, Т. В. Герасько — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета даної статті – з’ясувати вплив припосівного внесення біочару у дозі 100 кг/га на окремі показники продуктивності ячменю звичайного ярого в умовах органічного землеробства у Лісостепу України. Методи. Трирічний польовий дослід був проведений у Київській спеціалізованій філії Українського інституту експертизи сортів рослин (Україна, Київська область, Білоцерківський район). Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий малогумусний. Ячмінь звичайний ярий (сорти Командор, КВС Кріссі і Абсолют) вирощували за органічною технологією. Попередником для ячменю ярого у досліді слугувала конюшина лучна (Trifolium pratense), яку скошували двічі упродовж її вегетаційного періоду і заорювали у ґрунт на глибину 20–22 см. Густоту стояння рослин підраховували двічі: під час повних сходів і за лабораторного аналізу пробного снопа, взятого з тих самих майданчиків напередодні збирання. Виживаність рослин до збирання (%), кількість продуктивних стебел на (шт./м2) перед збиранням, продуктивна кущистість, число зерен в колосі (шт.), маса 1000 зерен (г), біологічний урожай (т/га) були визначені за лабораторним аналізом снопових зразків. Статистичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу, використовуючи програмне забезпечення MS Excel (Редмонд, Вашингтон, США). Результати. Локальне внесення біочару під час сівби в дозі 100 кг/га позитивно вплинуло на зростання показників виживаності рослин до моменту збирання, продуктивної кущистості та кількості зерен у колосі ярого ячменю, збільшивши їх на 1–4 %. Висновки. У середньому за три роки дослідження біологічна врожайність сортів ярого ячменю за умов застосування біочару в зазначеній дозі зросла на 2–5 %. Перспективним підходом для підвищення ефективності використання біочару в органічній технології вирощування ярого ячменю може стати його комбінування з комплексними мінеральними добривами, дозволеними для органічного землеробства.

Продуктивність гібридів та якість врожаю моркви залежно від мікоризації бактеріальними препаратами

В. Д. Паламарчук, Є. В. Нахтман — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

У статті представлено результати вивчення впливу передпосівної мікоризації насіння моркви на формування продуктивності та якісних параметрів урожаю в умовах Правобережного Лісостепу України. Метою дослідження була оцінка впливу мікоризації на продуктивність та якісні показники врожаю моркви в умовах Лісостепу правобережної України. Методи досліджень – спостереження, лабораторний, гіпотезу, експеримент, польовий, візуальний та порівняльно-розрахунковий методи. Експериментальні дослідження проводились у 2023–2024 роках у відкритому ґрунті з використанням гібридів моркви Болівар F1 та Олімпо F1. Сівбу проводили гребеневим способом за стрічковою схемою 20 + 50 см. Перед висіванням насіння обробляли мікоризним препаратом Мікофренд у нормі 20 г/кг насіннєвого матеріалу. Контрольним варіантом слугували рослини гібриду Болівар F1 без застосування мікоризного препарату. Спостереження та обліки виконували відповідно до загальноприйнятої методики польового досліду. Ефективність використання мікоризного інокулянта визначали за біометричними показниками коренеплодів, загальною врожайністю та якісними характеристиками отриманої продукції. Результати. Мікоризний препарат Мікофренд суттєво впливає на ріст і формування коренеплодів моркви, забезпечуючи збільшення висоти рослин (до 43,5–48,0 см), подовження коренеплоду на 0,7–1,4 см та розширення його діаметра на 0,2–0,4 см, що найбільш виражено у гібридів Болівар F1 і Олімпо F1. За дії мікроорганізмів, зокрема Rhodotorula mucilaginosa, довжина коренеплодів досягає 18,2–21,6 см, а маса у гібрида Олімпо F1 зростає до 198,0–215 г. Висновки. Поєднання мікоризації насіння з гребеневою технологією вирощування сприяє підвищенню врожайності до 59,3–71,2 т/га; приріст загальної врожайності становить 5,0–9,5 % для Олімпо F1 та Болівар F1, і 3,9–4,2 т/га для товарної продукції залежно від гібрида. Мікоризація покращує якість коренеплодів, підвищуючи вміст каротину до 9,2 мг/100 г сухої речовини та цукрів до 6,06 %, не змінюючи вміст клітковини, і водночас оптимізує мінеральне живлення, збільшуючи концентрацію азоту й фосфору на 0,02–0,03 % та 0,06–0,12 %.

Вплив біопрепаратів на норм висіву насіння на продуктивність гібридів соняшнику в умовах Півдня України

А. В. Панфілова, А. О. Кувшинова, Ю. А. Зелінський, Н. А. Доценко — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета. Дослідити вплив біопрепаратів та норм висівунасіння на продуктивність соняшнику в умовах півдняУкраїни. Методи. Польові дослідження виконувалися відповідно до сучасних вимог і стандартів дослідної справи в агрономії та землеробстві. Результати. Застосуваннябіопрепаратів у технології вирощування соняшнику дляпередпосівної обробки насіння та позакореневих підживлень рослин мало позитивний вплив на формуваннябільш крупного і виповненого насіння. У середньомуза роки досліджень, максимальною маса 1000 насінин49,5–51,3 г була відмічена за даного варіанту удобренняза норми висіву насіння 40 тис. шт./га у гібридів Хоривта Азарт, а у гібриду Голкіпер – 44,6 г. За передпосівноїобробки насіння біопрепаратом та застосування позакореневих підживлень посівів на варіанті висіву насіннянормою 40 тис. шт/га діаметр кошика збільшувався.Найвищою урожайність насіння соняшнику визначена завирощування гібриду Азарт – у середньому по варіантах норм висіву насіння та застосування біопрепаратівурожайність становила 0,80–2,00 т/га залежно від рокудослідження, Застосування біопрепаратів сприяло зростанню урожайності насіння всіх досліджуваних гібридівсоняшнику. Так, у 2024 р. за вирощування гібриду Азартбуло одержано 2,07 т/га насіння, гібриду Голкіпер –2,03 т/га, а гібриду Хорив 1,89 т/га в середньому по нормах висіву насіння, що перевищило показники контрольного варіанту (обробка водою) на 0,13–0,18 т/га або6,3–8,9 %. Така ж тенденція спостерігалася і у 2025 р.Висновки. В умовах півдня України, в результатіпроведених польових досліджень у 2024–2025 рр.,застосування зменшених норм висіву насіння соняшнику і використання біопрепаратів для обробки насіннята позакореневого підживлення посівів у період вегетації сприяє підвищенню продуктивності культури. Вищуврожайність гібриди соняшнику формували за нормивисіву насіння 40 тис. шт/га та застосування біопрепаратів – 1,08–1,36 т/га. Найвищою урожайність насіннясоняшнику визначена за вирощування гібриду Азарт.

Підвищення продуктивності соняшнику залежно від технологічних прийомів вирощування

Г. В. Панцирева — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

У дослідженні представлені результати науково-експериментальних робіт, проведених у 2022–2024 роках на дослідних ділянках Вінницького національного аграрного університету в умовах навчально-дослідного господарства «Агрономічне» в рамках реалізації основних завдань прикладного дослідження «Розробка науково-технологічного забезпечення підвищення родючості ґрунтів та раціонального використання потенціалу біоресурсів». Метою роботи було визначення ефективності комбінованого застосування окремого гранульованого добрива та позакореневого підживлення мікродобривами для оптимізації умов мінерального живлення рослин та підвищення продуктивності гібридів соняшнику в умовах Лісостепу правобережного. У дослідах встановлено, що використання сульфату магнію у нормі 3 кг/га та бору у кількості 1,5 л/га у критичну фазу вегетації – формування 10 листків – у поєднанні з гранульованим добривом забезпечує інтенсивніший розвиток рослин, покращення фотосинтетичної активності та формування повноцінних генеративних органів. Аналіз результатів показав, що комбінована дія цих елементів живлення проявляє виражений синергічний ефект, що сприяє максимальному використанню генетичного потенціалу досліджуваних гібридів соняшнику та істотному підвищенню врожайності. Отримані дані підтверджують доцільність інтеграції мікроелементних та гранульованих добрив у сучасні технології вирощування соняшнику, орієнтовані на екологічну стійкість, і демонструють їх ефективність як інструмента стабілізації продуктивності в умовах інтенсивного землеробства. Дослідження висвітлює перспективи застосування комбінованих систем живлення рослин для підвищення якості та кількості продукції, збереження родючості ґрунтів та оптимізації використання біоресурсів, що є важливим для сталого розвитку аграрного виробництва.

Антракноз – небезпечна хвороба квасолі

А. А. Поєдинцева, Л. В. Жукова, С. В. Станкевич — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Антракноз зумовлює випадання сходів, погіршення товарних і насіннєвих якостей насіння, зниження врожаю. Рослини квасолі уражуються антракнозом протягом всього періоду вегетації, особливо в період формування бобів. На листках дорослих рослин утворюються кутасті, бурі або темно-бурі плями. Тканина, уражена в суху погоду, випадає, внаслідок чого утворюються дірки. В уражених бобах формується зморшкувате, покрите бурувато-темними плямами насіння. Якщо інфікування рослин збудником антракнозу відбувається на початкових етапах росту та розвитку квасолі, можемо очікувати 100 % втрати урожаю насіння. Патоген демонструє широку фізіологічну мінливість, яка здатна суттєво порушити стійкість комерційних сортів квасолі. Слід відмітити, що в сприйнятливих та резистентних сортів, швидкість, з якою збудник буде поширюватись тканинами рослини відрізнятиметься. Клітини резистентних тканин здатні локалізувати патоген в своїх межах, що проявляється у зниженні інтенсивності розвитку антракнозу Висока мінливість патогену свідчить про складність контролю розвитку антракнозу та важливість проведення досліджень з виявлення нових генів резистентності до даного патогену. Дослідження з оцінки стійкості сортів квасолі здійснювали на дослідних полях ДП ДГ «Елітне» Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ за загальноприйнятими методиками. Найбільш стійкими до збудника антракнозу виявилися чотири сорти квасолі: Самбреро, Перлина, Веселка та Horoz. За результатами трирічних досліджень на них не було зафіксовано симптомів хвороби. Враховуючи високу варіативність збудника та наявність великої кількості рас патогену, ми можемо говорити лише про високу стійкість цих сортів до рас патогену, які були представлені в 2019–2021 роки проведення досліджень. Сорти квасолі Несподіванка, Докучаєвська та Галактика не уражувались антракнозом у 2019 та 2020 рр. проте на них був відмічений незначний розвиток хвороби у 2021 році. Ступінь розвитку антракнозу на рослинах квасолі була незначною і відповідала 1 балу шкали ураження. На сорті Первомайська не виявлено симптомів прояву антракнозу у 2019 році, однак зафіксовано в 2020 та 2021 роках. Бал ураження рослин квасолі становив 1 у 2020 та 2 – у 2021 році. При цьому лише 10 % рослин мали ознаки ураження хворобою. Сорт Надія не уражувався антракнозом у 2020 та 2021 роках. Незначний відсоток ураження було зафіксовано в 2019 році на рівні 8 %. Бал ураження склав 2. Поширеність антракнозу становила 10,0 %. В умовах 2020 року не було відмічено симптомів розвитку хвороби на сорті Готика. В той же час у 2019 та 2021 роках розвиток антракнозу на сорті становив 12,0 % за поширеності 40,0 та 50,0 % відповідно.

Інсектицидна дія фумігантів при знезараженні деревини та виробів з неї

В. О. Романко, Т. М. Журавчак, А. Т. Дудинська — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Робота присвячена пошуку альтернатив бромистому метилу – універсального фуміганта, який був обмежений у застосуванні на вимогу Монреальського протоколу. В статті наведені результати ефективності фумігантів проти шкідників деревини. Мета: дослідження токсичної фосфіну та фтористого сульфурилу проти шкідників деревини та виробів з неї. Об’єкти досліджень: комахи родів Cetonia, Rhagium, Ips, Monochamus. Матеріал досліджень: препаративна форма фосфіну «Магтоксин» (таблетовидна форма) виробництва Detia Degesch GmbH, фтористий сульфурил та деревина. Методи: аналітичний огляд по тематиці досліджень, чинній нормативно-правовій базі у галузі знезараження; аналіз біологічних особливостей шкідників; експериментальний – визначення ефективності фумігантів проти шкідників деревини та виробів з неї у лабораторних умовах за різних параметрів знезараження; математико-статистичний – за допомогою комп’ютерних математичних функцій, вбудованих у програму Microsoft Excel 2003. Результати. Розроблений пристрій для вимірювання високих концентрацій фосфіну застосовували за значних амплітуд концентрацій газу (від 0,1 до 8 г/м3). Розроблений спосіб гальмування та стабілізації швидкості виділення газу з таблеток давав можливість уникнути стрибкоподібних коливань концентрації фосфіну, які негативно впливали на ефективність цього фуміганту. Фосфін при експозиції 48 годин і ДКЧ 64,13 г-гр. забезпечив 100 % загибель шкідників роду Ips. Висновки. На ефективність фосфіну впливало збільшення тривалості фумігації та рівномірність концентрації газу. На відміну від фосфіну, високу інсектицидну дію фтористого сульфурилу спостерігали і при коротких експозиціях (8 год. 40 хв.). Личинки роду Cetonia виявилися більш стійкими до фумігантів, ніж личинки Rhagium і Monochamus. Отримані результати свідчать про необхідність проведення подальших досліджень зокрема у напрямку порівняльної ефективності фумігантів проти шкідників на різних стадіях розвитку та параметрів фумігації.

Залежність вмісту клейковини в зерні пшениці озимої від впливу мінеральних добрив та норм висіву насіння

М. М. Свинар — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета досліджень полягає у встановленні впливу застосування мінеральних добрив та норм висіву насіння на вміст клейковини в зерні пшениці озимої. Методи. При проведенні досліджень використано наукові методи: лабораторний, аналітичний, конкретизації, узагальнення, математичний. Дослідження виконані впродовж 2023–2025 рр. в Закладі вищої освіти «Подільський державний університет» в умовах Правобережного Лісостепу України. Схема досліду: фактор А – варіанти норм мінеральних добрив: N0P0K0 (контроль – без удобрення), N45P30K30; N60P45K45; N75P60K60; фактор В – варіанти норм висіву насіння: 300, 350, 400, 450 шт./м2. Аналіз якісних характеристик зерна ярої пшениці проводився в лабораторних умовах відповідно до вимог ДСТУ 3768-2019 «Пшениця. Технічні умови». Для проведення досліджень використано сорти озимої пшениці Бодицек та Реформ. Результати. Представлені результати досліджень впливу норм мінеральних добрив – N0P0K0; N45P30K30; N60P45K45; N75P60K60 та норм висіву насіння 300, 350, 400, 450 шт./м2 на якість зерна пшениці озимої сортів Бодицек та Реформ за показником клейковини. Висновки. В результаті досліджень встановлено істотний вплив норм мінеральних добрив на якість зерна пшениці озимої за показником вмісту клейковини. Так, при нормах добрив N45P30K30, N60P45K45, N75P60K60 показники становили у сорту Бодицек – 27,7; 28,4; 28,7 %, а у сорту Реформ – 27,3; 28,1; 28,4 %, відповідно. Встановлено також залежність вмісту клейковини в зерні пшениці озимої від норм висіву насіння. Так, за норм висіву 350 та 400 нас./м2 отримано більший вміст клейковини в зерні порівняно до норм 300 та 450 нас./м2: у сорту Бодицек значення становили 28,1 % та 28,2 %, а у сорту Реформ – 27,7 % та 27,9 %, відповідно. Частка впливу для фактора мінеральних добрив у сортів Бодицек та Реформ становила 87,3 % та 88,6 %, а для фактора норм висіву насіння – 12,5 % та 11,1 %, відповідно.

Фітосанітарна роль протруйників насіння у контролі мікозів ячменю ярого в агроценозах Лісостепу

С. Г. Столяр, О. І. Трембіцька, В. М. Пелехатий, Н. П. Пелехата — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Ячмінь ярий є важливою зерновою культурою продовольчого, кормового та пивоварного призначення,продуктивність якої значною мірою залежить від фітосанітарного стану посівів, зокрема ураження грибними хворобами. В умовах Лісостепу України мікози,зумовлені збудниками плямистостей листя (Bipolarissorokiniana, Pyrenophora teres, Cochliobolus sativus),формують домінуючий патогенний комплекс і суттєвообмежують реалізацію потенціалу врожайності культуривже на ранніх етапах органогенезу. У цьому контекстіпередпосівне протруювання насіння розглядається якбазовий елемент інтегрованих систем захисту рослин. Метою досліджень було з’ясувати фітосанітарну рольсучасних протруйників насіння у контролі мікозів, формуванні посівних якостей, продуктивності та економічноїефективності вирощування ячменю ярого в агроценозах Лісостепу України. Польові дослідження проводилиу 2023–2025 рр. на чорноземах типових у виробничихумовах Бердичівського району Житомирської областіна сорті Себастьян. Вивчали ефективність протруйниківАнтал, ТН; Вакса, КС; Грінфорт КТ 170, ТН; Кінто Дуо,КС. У результаті досліджень встановлено, що передпосівна обробка насіння істотно знижує розвиток грибниххвороб, покращує посівні якості та елементи структуриврожаю. Найвищу біологічну й технічну ефективністьпроти комплексу плямистостей (66,28–72,88 %) забезпечив препарат Кінто Дуо, КС (2,0 л/т). Його застосуваннясприяло підвищенню лабораторної та польової схожості, покращенню параметрів продуктивності колосата формуванню максимальної урожайності – 4,27 т/га,що на 44,7 % перевищувало контроль. Економічнийаналіз підтвердив доцільність використання цього протруйника: чистий прибуток становив 23 936,31 грн/га,а рівень рентабельності — 173,68 %. Отримані результати свідчать, що застосування протруйників насіння,зокрема Кінто Дуо, КС, є ефективним і економічновиправданим заходом у системах інтегрованого захистурослин, який забезпечує стабільне формування врожаюячменю ярого в ґрунтово-кліматичних умовах ЛісостепуУкраїни.

Динаміка умісту азоту під впливом різних способів прикореневого підживлення пшениці озимої в умовах Північного Степу України

Ю. І. Ткаліч, А. В. Денисенко — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета. Встановити закономірності динаміки вмістудоступних форм азоту (нітратного та амонійного) у звичайному важкосуглинковому чорноземі Північного СтепуУкраїни залежно від різних способів і строків прикореневого підживлення пшениці озимої карбамідно-аміачною сумішшю (КАС) та твердими азотними добривами,зокрема оцінити ефективність технології Культан (глибоке інжекційне локалізоване внесення КАС) порівняноз традиційними поверхневими методами, визначитикоефіцієнт використання азоту рослинами, баланс цьогоелемента та вплив технологій на мікробіологічну активність ґрунту. Методи. Польові досліди проводилися протягом 2023–2025 рр. на полях ТОВ «Преображенівське»(Павлоградський район Дніпропетровської області) назвичайному важкосуглинковому чорноземі. Закладенооднофакторний польовий дослід за 8 варіантами підживлення при однаковій дозі азоту N60: контроль (бездобрив); Культан КАС восени N30 + навесні N30; обприскування КАС навесні N60; комбіновані схеми Культан +обприскування; одноразовий Культан КАС навесні N60;традиційне розкидання аміачної селітри та сульфатуамонію методом Бузницького. Вміст нітратного та амонійного азоту визначали у шарах 0–10, 10–20, 20–30 смна ключових фазах вегетації спектрофотометричнимметодом та після семиденного компостування. Балансазоту розраховували за різницею винесення з урожаємта внесеної кількості. Мікробіологічну активність ґрунтуоцінювали за інтенсивністю дихання, целюлозолітичною активністю та чисельністю амоніфікуючих і нітрифікуючих бактерій. Результати. Технологія КультанКАС забезпечила пролонговану доступність азоту протягом вегетації: максимальний вміст нітратного азоту(20,6–24,1 мг/кг) спостерігався у фазі трубкування–колосіння, а залишковий вміст перед збиранням буву 1,7–2,1 рази вищим, ніж при традиційних поверхневих способах. Одноразове весняне внесення КультанКАС (N60) дало найвищий коефіцієнт використанняазоту – 73,3 % (в 2,4–4,4 рази вище, ніж при поверхневому обприскуванні та розкиданні твердих добрив),винесення азоту з урожаєм – 122 кг/га та найменшийдефіцит балансу (–62 кг/га). Традиційні методи характеризувалися високими непродуктивними втратами(70–83 %) через волатилізацію аміаку та утворенняповерхневої кірки. Застосування Культан КАС стимулювало мікробіологічну активність ґрунту: дихання ґрунтузросло на 20 %, целюлозолітична активність – на 20 %,чисельність корисної мікрофлори – на 34–52 % порівняно з контролем, тоді як традиційні методи пригнічували її на 32–48 %. Висновки. У посушливих умовахПівнічного Степу України найефективнішим способомприкореневого підживлення пшениці озимої є одноразове весняне глибоке інжекційне внесення КАС затехнологією Культан у дозі N60. Цей спосіб підвищує коефіцієнт використання азоту до 73,3 %, зменшуєнепродуктивні втрати в 4–5 разів, забезпечує пролонговану доступність поживних речовин у період максимальної потреби рослин, зберігає та активізує мікробіологічну активність ґрунту, що сприяє підтримці йогородючості та екологічній безпеці технології удобрення.

Продуктивність гібридів ріпаку озимого в умовах міжсезонних кліматичних коливань за різних варіантів регуляції росту

С. С. Шаповал, В. І. Горщар — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета. Дослідження спрямоване на визначення впливу контрастних осінньо-зимових погодних умов 2022–2025 рр. на морфологічний стан, перезимівлю, весняне відновлення та врожайність трьох гібридів ріпаку озимого. Додатковою метою було оцінити ефективність регуляторів росту та встановити прогностичну цінність морфологічних індикаторів у різних погодних сценаріях. Методи. Польові дослідження проведено у Північному Степу за схемою рандомізованих блоків із чотирма повтореннями на посівах гібридів Темптейшн, Сіквел та Імплемент. Вивчено динаміку осіннього морфогенезу, перезимівлю та інтенсивність весняного відновлення за застосування Фолікуру, Карамби Турбо, Еламіку й Ретацела. Метеодані отримано зі станції м. Синельникове. Використано одно- та багатофакторний ANOVA, кореляційний аналіз (r-Пірсона), погодні індекси та регресійне моделювання. Результати. Встановлено, що осінній гідротермічний режим визначав стартовий рівень розвитку культури: у сприятливому сезоні ІПР перевищував 110 %, тоді як у посушливому 2024/25 р. знижувався до 70–75 %. У стресових умовах маса рослин зменшувалася до 71 %, а висота точки росту зростала до 118 %, що супроводжувалося зниженням перезимівлі до 58–81 %. Регулятори росту забезпечували приріст урожайності 0,47–0,65 т/га, причому найстабільніший ефект продемонстрував Фолікур. Кореляційний аналіз підтвердив високу прогностичну цінність маси рослини восени, діаметра шийки та індексу весняного відновлення (r до 0,83). Серед досліджених генотипів найвищу адаптивність та найменший відносний спад урожайності в умовах жорсткого стресу забезпечував гібрид Темптейшн, що поєднав оптимальні показники осіннього розвитку з найвищими індексами весняної реакції. Регресійна модель пояснила 87 % варіації врожайності. Висновки. Погодні умови осіннього періоду формували межі реалізації потенціалу культури, визначаючи стартові морфологічні відмінності й подальшу силу весняного відновлення. Регулятори росту частково компенсували погодні стреси, але їх ефективність залежала від генотипу та сезонного сценарію. Найвищу стабільність продуктивності забезпечував гібрид із найкращими індексами осіннього та весняного розвитку – Темптейшн.

Урожайність, економічна та біоенергетична оцінка вирощування картоплі залежно від способу зрошення

А. П. Шатковський, М. В. Щербатюк — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета роботи. Дослідити вплив способу зрошення на врожайність, економічну та біоенергетичну ефективність вирощування столової картоплі в зоні Українського Полісся. Методи. Короткотерміновий польовий дослід, аналітичні і статистичні методи обробки експериментальних даних. Результати досліджень. Сучасні способи зрошення розглянуто як ключовий фактор інтенсифікації агротехнологій вирощування картоплі у зоні Полісся України. Польові експериментальні дослідження проведено на зрошуваних землях у виробничих умовах ТОВ «Агрофірма «Київська» Бучанського району Київської області протягом 2023–2025 рр. Отримані результати підтверджують, що спосіб зрошення та спосіб водоподачі достовірно впливають на формування врожайності, економічні та біоенергетичні параметри агротехнології. Закономірно, що без зрошення отримано найнижчий рівень врожайності товарних бульб – 43,4 т/га, а фактор «зрошення» збільшував цей показник у 1,5 рази – до 65,15 т/га. Статистично достовірним було збільшення врожайності за краплинного зрошення з періодичним та імпульсним режимом водоподачі: до 66,4 т/га і 70,4 т/га відповідно. За умов дощування та підґрунтового краплинного зрошення отримано 60,8 т/га і 62,7 т/га відповідно. Вищі економічні показники (умовно чистий прибуток, собівартість вирощування 1 тонни картоплі рівень рентабельності виробництва) забезпечило краплинне зрошення з імпульсним режимом водоподачі. Аналіз за величиною коефіцієнта біоенергетичної ефективності свідчить про високий рівень енергоефективності вирощування картоплі за всіх способів зрошення (2,94–3,60). Ефективнішим було вирощування картоплі за підґрунтового краплинного зрошення, де коефіцієнт біоенергетичної ефективності дорівнював 3,73. Висновки. За результатами експериментальних досліджень доведено, що способи зрошення, а також режим водоподачі, достовірно впливають на врожайність, економічні та біоенергетичні показники агротехнології вирощування столової картоплі в умовах Полісся України. Ключовим аспектом досліджень, є результат інтенсифікації технологічного процесу впровадженням зрошення: не залежно від кількості і режиму надходження продукнивних опадів урожайність порівняно з контролем зростає у 1,5 рази. Встановлено, що більш доцільним для картоплі з точки зору економічної ефективності є впровадження краплинного зрошення з імпульсним режимом водоподачі. За такого варіанту забезпечується реалізація найбільш оптимального водного і поживного режимів ґрунту, коли крива і динаміка евапотранспірації ЕТс культури максимально зближується із режимом проведення вегетаційних поливів у добовому циклі.

Ефективність регуляторів росту за вирощування гібридів соняшнику різних груп стиглості в умовах Лісостепу Західного

А. М. Шувар, І. М. Сливінський — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета. Встановити вплив новітніх регуляторів росту рослин на формування урожайності та визначити економічну ефективність вирощування сучасних гібридів соняшнику різних груп стиглості в умовах Лісостепу Західного. Методи. Польовий, розрахунковий, статистичний. Результати. Рівень урожайності насіння соняшника залежав від застосування регуляторів росту та генетичних особливостей гібридів, і коливався від 3,27 до 3,98 т/га. Продуктивний потенціал зростав з подовженням вегетаційного періоду, що узгоджується з біологічною здатністю пізніших гібридів ефективніше акумулювати елементи живлення та реутилізувати пластичні речовини. Дія регуляторів росту проявлялася неоднаково залежно від препарату та групи стиглості. Максимальний ефект забезпечував препарат Фітоспектр (0,43–0,45 т/га або 12,6–12,7 %), що вказує на комплексний вплив на фізіолого-біохімічні процеси у рослинах. Встановлено виражений синергізм максимальної реалізації високого генетичного потенціалу гібриду за умов оптимізованої регуляції ростових процесів – у середньостиглого гібриду P64LE280 сумарний ефект досягав 0,58 т/га (17,7 %) за використання Фітоспектру, тоді як у середньопізнього P64LE162 – 0,71 т/га (21,7 %). Найвищі економічні показники отримані за дворазового внесення регулятора росту Фітоспектр: вартість продукції – від 102,5–111,4 тис. грн/га, умовно чистий прибуток – 61,8–70,8 тис. грн/га, рівень рентабельності – 151,9–173,9 %. Висновки. В умовах Лісостепу Західного застосування регуляторів росту рослин у критичні фази росту і розвитку сучасних гібридів соняшника є агрономічно доцільним та економічно виправданим. Значущість чинників зростає в ряду: генетичні особливості гібриду – дія регуляторів росту – взаємодія генотипу й стимулятора росту. Найвищу ефективність досягнуто за поєднання у технології вирощування середньопізнього гібриду з дворазовим застосуванням препарату Фітоспектр на фоні N60P60K60, що забезпечує урожайність культури на рівні 3,98 т/га, отримання 70,8 тис. грн./га умовно чистого прибутку за рентабельності 173,9 %.

Вплив позакореневого підживлення на формування урожайності кукурудзи на зерно (Zea mays)

С. О. Юрченко, Б. В. Степаненко — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Мета. Метою дослідження було встановлення закономірностей впливу позакореневого підживлення мікродобривами Браман мультикомплекс та Aminocat 30 на формування елементів структури врожаю та загальної продуктивності гібриду кукурудзи ДКС 4391 за різних схем внесення в умовах Полтавської області. Методи. Польові досліди проводили у 2023–2025 рр. у господарських умовах за загальноприйнятою технологією вирощування кукурудзи. Об’єктом дослідження був середньостиглий гібрид ДКС 4391 (ФАО 350). Дослід передбачав вивчення семи варіантів позакореневого підживлення, що включали одно- і дворазове внесення мікродобрив у фазах 3–5 та 7–8 листків. Застосовували препарати Браман мультикомплекс (органо-мінеральне добриво з комплексом макро- та мікроелементів) і Aminocat 30 (біостимулятор із високим вмістом вільних L-амінокислот). Визначали такі показники: кількість качанів на рослині, масу качана, масу зерна з качана, вихід зерна, кількість зерен, масу 1000 зерен та загальну урожайність. Урожайність визначали на основі суцільного обліку з перерахунком на стандартну вологість. Статистичну обробку результатів здійснювали із застосуванням дисперсійного та кореляційного аналізу. Результати досліджень. Встановлено позитивний вплив позакореневого підживлення на формування структурних елементів урожаю та продуктивність гібриду кукурудзи. Одноразове внесення Браман мультикомплексу у фазі 3–5 листків сприяло збільшенню урожайності на 2,88 %, а його поєднання з Aminocat 30 – на 3,48 %. Ефективність пізнього внесення була дещо нижчою, проте додавання біостимулятора підвищувало результат до 4,74 %. Найвищу урожайність (9,05 т/га) зафіксовано у варіанті з дворазовим внесенням Браман мультикомплексу та Aminocat 30, що забезпечило приріст 8,51 % порівняно з контролем. Крім того, було встановлено зростання кількості зерен, маси качанів та маси 1000 зерен, що підтверджує покращення якості зернової продукції. Висока ефективність добрив у стресових умовах (2024 рік) свідчить про їх компенсаторну дію в умовах зниженого вологозабезпечення. Висновки. Застосування позакореневого підживлення мікродобривами Браман мультикомплекс і Aminocat 30 у фазах активного росту кукурудзи позитивно впливає на елементи структури врожаю та загальну продуктивність культури. Найбільш доцільним є поєднане дворазове внесення зазначених препаратів, що дозволяє повніше реалізувати біологічний потенціал гібридів кукурудзи та підвищити їхню адаптивність до несприятливих погодних умов. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення технологічних карт вирощування кукурудзи в умовах Лісостепу України.

Передумови та теоретичні основи селекції гречки для проміжних посівів

О. С. Гораш, Р. І. Климишена, О. П. Городиська — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Наведено результати багаторічної науково-дослідної роботи селекції гречки для проміжних посівів. Мета досліджень полягала в оцінці селекційного матеріалу на основі взаємозв’язків господарсько-біологічних ознак за різних умов абіотичного середовища. В поукісних посівах в умовах південно-західного Лісостепу за повної схеми селекційного процесу, в пожнивних посівах в умовах південного Степу на рівні контрольного розсадника та конкурсного сортовипробування. В результаті проведених досліджень доведено ефективність індивідуального добору гречки на основі біометричної ознаки зона гілкування стебла (ЗГС) за впливом на тривалість вегетаційного періоду. Встановлені кореляційні зв’язки між продуктивністю селекційного матеріалу та параметром інтегрального значення ЗГС і показника кількісного складу структури популяції біотипів виділених за цією ж ознакою. При вирощуванні в умовах південно-західного Лісостепу коефіцієнти кореляції становили в межах r = 0,701 ± 0,12 – 0,761 ± 0,12, а в умовах південного Степу r = 0,723 ± 0,1 – 0,775 ± 0,09. Встановлено кореляційний зв’язок між значенням ЗГС гречки та тривалістю вегетації селекційних номерів. При вирощуванні в поукісних посівах значення коефіцієнта кореляції становили: r = 0,968 ± 0,069; 0,989 ± 0,040; 0,991 ± 0,037. При вирощуванні пожнивно показники становили: r = 0,898 ± 0127; 0,861 ± 0,146; 0,764 ± 0,185. Встановлений також кореляційний зв’язок нектарної продуктивності рослин гречки під час масового цвітіння в поукісних посівах з тривалістю періоду вегетації селекційних номерів. Коефіцієнти кореляції залежно року досліджень становили: r = 0,861 ± 0,09; 0,697 ± 0,14; 0,712 ± 0,11. Отримані результати засвідчують в процесі вирощування в умовах південно-західного Лісостепу в проміжних посівах, що в зерні гречки накопичується більше білка порівняно до його вмісту в зерні гречки при вирощуванні пожнивно в умовах південного Степу. Відповідно показники знаходилися в межах від 15,05 до 16,2 % та від 13,3 до 15,3 %.

Елементи продуктивності пшениці м’якої озимої як складова адаптивності

О. Ю. Леонов, З. В. Усова, К. Ю. Суворова, М. М. Хухрянська — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Метою дослідження стало вивчення селекційних ліній пшениці м’якої озимої за рівнем прояву елементів продуктивності. Методами визначення були: відбір пробних снопів з двох повторень більш ніж п’ятисот зразків конкурсного сортовипробування, визначення кількості рослин, продуктивних колосів, висоти рослин, коефіцієнтів продуктивного кущення та господарського, довжина колоса, кількість колосків, кількість зерен, вага зерна з колоса, щільність колоса та маса тисячі зерен. Для узагальнення та систематизації отриманих багаторічних даних використовувались стандартизовані в межах окремих років значення. В результаті досліджень 2015–2022 років за різноманітних погодних умов виділені сорти та лінії з відносно високим коефіцієнтом продуктивного кущення Приваблива, Привітна, Принада, Запашна, Диво, Гармоніка, Краса ланів, Проня, Мавка ІР, Мізинка. Відносно високою кількістю зерен у колосі характеризувались Василина, Метелиця харківська, Гайок, Мазурок, Еритр.277-13-3м, Лют.777-15, Еритр.1294-15. Крупніше зерно мали Досконала, Приваблива, Привітна, Фермерка, Здобна, Мелашка, Мальованка. За результатами кореляційного аналізу основним чинником впливу на урожайність виявилася кількість продуктивних стебел на одиницю площі, вплив кількості зерен та ваги зерна з колосу в меншій мірі, але також був суттєвим, крім 2019 року. Кластерний аналіз дозволив розподілити масив сортів та ліній на чотири кластери. До першого кластеру увійшли Запашна, Диво, Гармоніка, Мізинка, Ґазда, Еритр.832-14, Еритр.497-14, Еритр.799-14, Еритр.1010-14, які характеризувались великою кількістю продуктивних колосів на одиницю площі та близькими до загального середнього кількістю зерен з колосу та масою 1000 зерен. До другого кластеру попали Альянс, Метелиця харківська, Вигадка, Василина, Статна, Гайок, Еритр.277-13-3м, Лют.777-15, Еритр.1395-15, Еритр.1294-15 з високою кількістю зерен у колосі, та зниженими густотою продуктивного стеблостою та масою тисячі зерен. До третього кластеру увійшли Принада, Краса ланів, Проня, Мавка ІР, Мазурок, Лют.48-13-3м з високою густотою продуктивного стеблостою, зниженою кількістю зерен з колосу та низькою масою тисячі зерен. До четвертого кластеру попали Досконала, Дорідна, Приваблива, Привітна, Розкішна, Фермерка, Здобна, Патріотка, Мальованка, Мелашка, Еритр.522-15 з високою масою тисячі зерен, близькою до середнього густотою продуктивного стеблостою та низькою кількістю зерен у колосі. Висновки: Отримані дані дозволили оцінити стабільність елементів продуктивності та визначити зразки з високими показниками для подальшого використання в селекції. На основі отриманих результатів виділені сорти та лінії з високим рівнем урожайності, який забезпечується за рахунок різних елементів продуктивності, що сприяє ідентифікації генотипів, адаптованих до кліматичних умов Східного Лісостепу України.

Стан інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності субєктів господарювання України

В. В. Антощенкова — Wed, 31 Dec 2025 00:00:00 +0200

Метою проведених досліджень було дослідитистан інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності субєктів господарювання України. Методи.Методологічною основою дослідження послужили працівітчизняних науковців, офіційна статистична інформація, присвячені питанням інвестиційного забезпеченняінноваційної діяльності. При розробці та вирішенніпоставлених завдань використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: порівняльний та економіко-статистичні методи – для оцінки витрат на інноваціїпромислових підприємств за джерелами фінансування;експертне оцінювання та узагальнення – для формування пропозицій. Результати. Частка витрат на наукові дослідження і розробки у ВВП в Україні залишається надзвичайно низькою, коливаючись від 0,32 %у 2023 році до 0,38 % у 2021 році. Частка витрат нанаукові дослідження і розробки за рахунок коштів державного бюджету у ВВП коливається в межах 0,12 %у 2023 році до 0,21 % у 2022 році. За оперативнимиданими та оцінками, обсяг реалізованої продукції(товарів, послуг) підприємств (інноваційно активнихта неінноваційних) у 2024 році становив 9,4 трлн.грн. При цьому обсяг реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) підприємств становив у 2024 році191,7 млрд.грн, частка інноваційної продукції в Україністановила близько 2,1 % від загального обсягу реалізації (21,9 % до загального обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) інноваційно активних підприємств).Аналіз фінансування інноваційної діяльності українських підприємств показує, що основним джереломє власні кошти компаній (71,8 %). Це свідчить про недостатній розвиток інших механізмів фінансування, такихяк державна підтримка, венчурний капітал та іноземніінвестиції. Порівняно з 2022 роком витрати на інновації у 2024 році зросли більше ніж в 2 рази і становили15,1 млрд.грн. Загалом, інвестиційний клімат в Україніє несприятливим для інвесторів, що значною міроюпов’язано з військовими діями. До основних викликівта проблем інвестиційного забезпечення інноваційноїдіяльності варто віднести нестачу внутрішніх ресурсів,зовнішні фактори (війна значно впливає на інвестиційнупривабливість та безпеку інвестицій, хоча інтерес довідновлення є), інфляційні ризики та обмежений доступдо кредитів ускладнюють фінансування довгостроковихінноваційних проєктів та недостатню координацію дійміж державою, наукою та бізнесом. Висновки. Станінвестиційного забезпечення інноваційної діяльностів Україні є складним, характеризується недостатнімфінансуванням, залежністю від зовнішніх факторів тавійни, але є потенціал для розвитку завдяки держпідтримці, міжнародним програмам та активності малогобізнесу, що вимагає комплексного підходу, покращенняінвестиційного клімату та стимулювання інновацій черезрізні джерела, відзначаючи зростання інтересу до інновацій попри виклики. Інвестиційно не забезпечені інновації – це лише наукова конструкція. Варто зауважити,що у складі інвестиційно забезпечених інновацій можутьбути виділені інновації, інвестиційно забезпечені фінансовим капіталом та інновації, інвестиційно забезпеченіінтелектуальним капіталом. Дослідження та розробкиє ключовим фактором, який забезпечує конкурентнуперевагу на ринку, сприяє технологічному прогресу таекономічному зростанню, створюючи нові робочі місцята підвищуючи продуктивність.