Жировмісний комплекс насіння різних сортів арахісу

Ключові слова: жирна кислота, біохімічна складова, частка жирних кислот, харчова цінність, арахіс

Анотація

Мета. Визначити жировмісний комплекс насіння різних сортів арахісу для встановлення біологічної його цінності. Методи. Лабораторний, вимірювальний, порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. У складі жиру арахісу найвища частка мононенасичених жирних кислот з одним ненасиченим зв’язком. Частка таких жирних кислот з двома та більше ненасиченими зв’язками становила від 14,7 до 16,5 % залежно від сорту арахісу. Частка насичених жирних кислот становила від 6,3 до 6,9 %. Основною жирною кислотою арахісу є елаідинова, оскільки її вміст у насінні арахісу найвищий – 20,9–23,5 % залежно від сорту. У складі насичених жирних кислот частка пальмітинової жирної кислоти найвища – 78,3–80,4 %. У складі мононенасичених жирних кислот частка елаідинової кислоти найвища – 97,5–97,7 %, а поліненасичених частка лінолевої кислоти 99,8–99,9 % залежно від сорту арахісу. Харчова цінність оцінювалася за вмістом жиру, НЖК, МНЖК та ПНЖК. Найбільший інтегральний скор за вмістом ненасичених кислот має сорт Валенсія українська (51,8 %), тоді як найнижчий – Іспанський (46,4 %). Вміст жиру варіює у межах 44,8–45,4 %. При цьому найбільш збалансованим співвідношенням жирних кислот характеризуються сорти Валенсія українська та Степняк. Висновки. Найбільший вміст білка (28,6 %) має сорт Валенсія українська, тоді як найнижчий (25,1 %) – Іспанський. Вміст жиру коливається від 45,5 % (Валенсія українська) до 52,9 % (Іспанський). Клітковини найбільше у сорту Валенсія українська (41,6 %), а найменше – у Аргентинського (7,4 %). Результати досліджень свідчать, що в складі жиру арахісу найвища частка мононенасичених жирних кислот з одним ненасиченим зв’язком. Частка таких жирних кислот з двома та більше ненасиченими зв’язками становила від 14,7 до 16,5 % залежно від сорту арахісу. Частка насичених жирних кислот становила від 6,3 до 6,9 %. Основною жирною кислотою арахісу є елаідинова, оскільки її вміст у насінні арахісу найвищий – 20,9–23,5 % залежно від сорту. Найбільший інтегральний скор за вмістом ненасичених кислот має сорт Валенсія українська (51,8 %), тоді як найнижчий – Іспанський (46,4 %). Вміст жиру варіює у межах 44,8–45,4 %. При цьому найбільш збалансованим співвідношенням жирних кислот характеризуються сорти Валенсія українська та Степняк.

Посилання

1. Derbyshire E. J. A review of the nutritional composition, organoleptic characteristics and biological effects of the high oleic peanut. Int. J. Food Sci. Nutr. 2014. Vol. 65. Р. 781–790.
2. Любич В. В., Войтовська В. І. Технологічне оцінювання насіння сортів арахісу. Вісник ЛТЕУ. 2023. № 34. С. 40–45.
3. Любич В. В., Войтовська В.І. Жирнокислотний склад насіння різних сортів арахісу та його харчова цінність. Збірник Уманського НУС. 2022. Вип. 100. С. 34–40.
4. Nepote V., Mestrallet M. G., Grosso N. R. Oxidative stability in fried-salted peanuts elaborated with high-oleic and regular peanuts from Argentina. Int. J. Food Sci. Technol. 2006. Vol. 41. Р. 900–909.
5. Любич В. В., Войтовська В. І. Фізико-хімічні властивості зерна амаранту залежно від сорту та вологості. Новітні агротехнології. 2023. Т. 11, № 1. doi: 10.47414/na.11.1.2023.275736
6. Hegmann E., Niether W., Phillips W., Rohsius C., Lieberei R. Besides variety, also season and ripening stage have a major influence on fruit pulp aroma of cacao (Theobroma cacao L.). J. Appl. Bot. Food Qual. 2020. Vol. 93. 266.
7. Любич В. В., Войтовська В. І. Вміст жирних кислот і біологічна цінність олії, отриманої з пророслого зерна пшениці м’якої. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2024. Вип. 1. С. 11–14.
8. Любич В. В., Стоцький О. В. Формування вмісту та виходу олії з насіння соняшнику за різних технологічних заходів. Збірник Уманського національного університету. 2025. Вип. 106, Ч. 1. С. 126–133.
9. Zhang K., Cheng J. H., Hong Q. D., Dong W. J., Chen X. A., Wu G. P., Zhang Z. Z. Identification of changes in the volatile substances of robusta coffee beans during drying based on HS–SPME/GC–MS and E–Nose analyses with the aid of chemometrics. LWT Food Sci. Technol. 2022. Vol. 161. 113317.
10. Lu L., Hu Z., Hu X., Li D., Tian S. Electronic tongue and electronic nose for food quality and safety. Food Res. Int. 2022. Vol. 162. 112214.
Опубліковано
2025-12-31
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО