Оптимальна густота посіву для сортів гороху в умовах дефіциту вологи на Півдні України

Анотація

Мета. Визначення оптимальної густоти посіву длясучасних сортів гороху (Pisum sativum L.) у стресових умовах дефіциту ґрунтової вологи на Півдні України та оцінкасортової диференціації за адаптивними властивостями. Методи. Польові дослідження проводилисяв 2025 році на чорноземі південному середньогумусному в умовах посушливого вегетаційного періодуз критичним дефіцитом опадів (116 мм). Об’єктомдослідження були сорти гороху Есо, Імпульс та Мікка.Досліджувалися три варіанти густоти посіву: 600, 800 та1000 тис. насінин на гектар. Аналізували формуванняврожаю, масу сирої та сухої біомаси рослин за різнихрівнів загущення агроценозу.Результати. Встановлено, що загальне збільшеннягустоти посіву призводило до зниження маси біомасирослин усіх сортів. Однак виявлено чітку сортову специфічність реакції на агроценозний стрес, спричинений поєднанням посухи та загущення. Сорт Міккапродемонстрував найвищу адаптивну здатність і пластичність, зберігаючи стабільні показники біомаси навітьза максимального загущення (1000 тис. нас./га), тодіяк сорти Есо та Імпульс виявили значно більшу чутливість до стресових факторів. На основі отриманих данихвизначено оптимальний діапазон густоти посіву, щозабезпечує баланс між кількістю рослин та обмеженимресурсним потенціалом агроценозу в умовах посухи, –750–850 тис. насінин/га.Висновки. Для формування стійких і продуктивнихпосівів гороху в умовах кліматичних змін на півдні Українинеобхідно відходити від універсальних рекомендаційщодо норми висіву. Ключовим фактором є обов’язковий врахування сортових особливостей адаптивності тапластичності. Результати дослідження надають науковообґрунтовані інструменти для розробки диференційованих агротехнологій, спрямованих на підвищення стійкості агроекосистем, економічної ефективності виробництва та забезпечення продовольчої безпеки в умовахдестабілізованого клімату.