ПРОЯВ І МІНЛИВІСТЬ ОЗНАКИ «МАСА НАСІННЯ З РОСЛИНИ» В ГІБРИДІВ І СОРТІВ СОЇ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ
Анотація
Мета. Дослідити прояв і мінливість ознаки «маса насіння з рослини» в гібридів і сортів сої різних груп стиглості в умовах зрошення півдня України. Методи. Використовували польові, лабораторні та статистичні методи. Результати. В середньому за всіма гібридними популяціями найбільший вихід високоврожайних генотипів, що добиралися за показником «маса насіння з рослини», отримано з F3. Висока ефективність доборів за цим показником була й в F4, тому проведення інтенсивних доборів на продуктивність сої в умовах зрошення за показником «маса насіння з рослини» необхідно починати з F3. Проте за використання батьківських форм зі значними розбіжностями за тривалістю періоду вегетації та висотою рослин, ефективність добору підвищується в більш пізніх гібридних генераціях. Прикладом може слугувати гібридна комбінація Даная/Софія, у якій частка елітних сімей збільшувалася від F2 до F5 і сягала максимуму в п’ятій генерації – 41,2%. Це можна пояснити тим, що ознаки «висота рослин» і «тривалість вегетації» є полігенними, і успадкування цих ознак контролюється додатковими як генотиповими, так і екзогенними факторами, що призводить до тривалого розщеплення в гібридних популяціях. Тому для гібридних комбінацій, що створені за участю контрастних за висотою рослин і тривалістю вегетації, початок інтенсивних індивідуальних доборів бажано починати з четвертого покоління. Висновки. Найбільший вихід високоврожайних генотипів, що добиралися за показником «маса насіння з рослини», отримано з популяцій F3, тому проведення інтенсивних доборів на продуктивність сої в умовах зрошення за показником «маса насіння з рослини» необхідно починати з третього покоління. Встановлені позитивні кореляції врожайності та тривалості періоду вегетації, що вказує на необхідність проведення доборів на продуктивність у відокремлених групах стиглості. Для створення нових високоврожайних сортів сої в умовах зрошення з урожайністю 3,5–5,5 т/га перспективно використовувати в схрещуваннях сортозразки, контрастні за групами стиглості та генетичним родоводом: Діона/Фаетон, Святогор/3147(3)91, Аполон/ Фаетон, Даная/Софія.
Посилання
2. Білявська Л. Г., Білявський Ю. В., Шаповал О. С., Панченко С. С. Сучасний стан та перспективи насінництва сої в Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 4. С. 45–52. https://doi.org/10.31210/visnyk2020.04.05.
3. Створення вихідного матеріалу для селекції сої на адаптивність в умовах зрошення півдня України : монографія / Р. А. Вожегова, Ю. О. Лавриненко, Т. Ю. Марченко, В. В. Клубук, В. О. Боровик. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2021. 180 с.
4. Михайлов В.Г., Щербина О.З., Романюк Л.С. Стариченко В.М. Характеристика скоростиглих і середньостиглих сортів сої для зони Лісостепу і Полісся України. Селекція та насінництво. 2011. № 100. С. 306–314.
5. Вожегова Р.А., Лавриненко Ю.О., Базалій В.В., Марченко Т.Ю., Боровик В.О., Михаленко І.В., Клубук В.В. Мінливість ознаки «маса насіння з рос- лини» у гібридів сої різних груп стиглості. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2019. Том 24. С. 53–58. https://doi.org/10.7124/FEEO. v24.1078.
6. Dima D.C. The yield performance of various soybean genotypes in five experimental fields in Romania and Bulgaria in 2015 and 2016. Scientific papers. Series A. Agronomy. 2018. Vol. 61(2). P. 81–84.
7. Jiang B.J., Zhang S.W., Han T.F. Natural variations of FT family genes in soybean varieties covering a wide range of maturity groups. BMC Genomics. 2019. Vol. 20, P. 20–22.
8. Li M.M., Liu Y., Zhao L. Identification of traits contributing to high and stable yields in different soybean varieties across three Chinese latitudes. Frontiers in Plant Science. 2020. Jan 21. P.10.
9. Ткачук О. П., Алєксєєв О. О. Технологічні та агроекологічні показники груп сортів сої за стиглістю. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2022. випуск 2 (48). С. 165–172. https://doi.org/10.32845/ agrobio.2022.2.22
10. Соколов В.М., Січкар В.І. Стан науково-дослідних робіт з селекції зернобобових культур в Україні. Збірник наукових праць СГІ-НЦНС. Одеса. 2010. Вип. 15 (55). С. 6–13.
11. Посилаєва О.О., Кириченко В.В., Рябуха С.С. Скринінг світової колекції сої за стійкістю до спеки та посухи і виділення джерел для селекції. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2014. Вип. 17. С. 145–155.
12. Білявська Л. Г., Білявський Ю. В., Діянова А. О., Мирний М. В. Сорти сої для степу та лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. №1. С. 135. https://doi.org/ 10.31210/visnyk2021.01.16
13. Вожегова Р.А., Боровик В.О., Марченко Т.Ю., Рубцов Д.К. Вплив густоти рослин і доз добрив на фотосинтетичну діяльність і врожайність сої середньостиглого сорту Святогор в умовах зрошення. Вісник аграрної науки. 2020. №4 (805). С. 62–68. doi.org/ 10.31073/agrovisnyk 202004-09.
14. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Статистичний аналіз результатів польових дослідів у землеробстві. Херсон: Айлант, 2013. 381 с.
15. Методика польового досліду (Зрошуване землеробство): навчальний посібник / В. О. Ушкаренко, Р. А. Вожегова, С. П. Голобородько, С. В. Коковіхін. Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.
16. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях / Р. А. Вожегова, Ю. О. Лавриненко, М. П. Малярчук та ін. Херсон: Грінь Д. С., 2014. 268 с.
