Концентрація важких металів у ґрунті при вирощуванні амаранту в умо- вах Житомирського Полісся
Анотація
Ведення сільського господарства та землеробства на ґрунтах, які забруднені важкими металами є основним із актуальних питань для агроекологів. Забруднені ґрунти потребують спеціальних засобів для детоксикації ґрунту, що могли б унеможливити надходження важких металів у продукцію рослинництва. Це свідчить, що дослідження негативного впливу важких металів на систему ґрунт-рослина і розроблення захо- дів для детоксикації ґрунту на сьогоднішній день є дуже важливими. Серед основних небезпечних важких металів вважаються цинк, кадмій, мідь, ртуть та свинець. Досліджено, що дані важкі метали мають здатність включатись в колообіг та мігрувати в живих організмах, де в процесі накопичуються у великих концентраціях, що спричиняє підвищення ризику до різного роду захворювань. У недалекій перспективі важкі метали можуть стати небезпечнішими, ніж відходи від атомних електростанцій, а також посісти перше місце разом з пестицидами. Останні декілька років забруднення важкими металами довкілля збільшилось у понад 3 рази, а у біологічні цикли живих організмів щорічно надходить 2*103 т кад- мію та 3*103 т свинцю. Результати досліджень 2021–2023 рр. свідчать, що в ґрунтах дослідних ділянок, на яких вирощувалися всі сорти амаранту, концентрація важких металів, а саме рухомих сполук Cd, Pb, Cu та Zn, знаходилися у межах ГДК та мали слабкий рівень забруднення даними елементами. За результатами лабораторних досліджень ґрунту вміст рухомих сполук Pb на дослідних ділянках варіював у межах 2,35–5,55 мг/кг. Доведено, що при вирощуванні амаранту сортів Кремовий ранній та Стерх на контрольному варіанті (без добрив), вміст свинцю був нижчим, ніж при використанні добрив і варіювала від 2,35 до 3,14 мг/кг. Концентрація вмісту Cd у зразках ґрунту дослідних ділянок при вирощуванні амаранту варіювала від 0,281 до 0,601 мг/кг. Досліджено, що найбільшу концентрацію Cd спостерігали у ґрунті при застосуванні мінеральних добрив (N60P60K60), де вміст металу був на рівні 0,314−0,601 мг/кг, тоді як у варіантах досліджень без добрив даний показник знаходився на рівні 0,281−0,451 мг/кг. Важкі метали такі як Cu та Zn знаходяться у мінімальних кількостях, виконують роль мікроелементів, які є необхідними для фізіологічних процесів розвитку і росту рослин, тварин, людей.
Посилання
2. Крамаров С.М. Красненко С.В., Федорченко Ю.М. Детоксикація важких металів у техногенному забрудненні ґрунту. К.: Агроекологічний журнал. червень
2009. С. 166-170.
3. Бондарева О.Б., Коноваленко Л.І., Мілігула О.М. Міграція та накопичення свинцю і кадмію у ґрунті і рослинах під впливом добрив. К.: Агроекологічний журнал. 2012. № 3. С. 20-23.
4. О.Ф. Возіанова, В.Г. Бебешка, Д.А. Базики. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Київ: ДІА, 2007. 800 с.
5. Славов В.П., Плотко Т.С. Природна резистентність і відтворювальна здатність корів за дії малих доз радіації. Вісник аграрної науки. 2017. № 4. С. 28-33.
6. Скачок Л.М., Потапенко Л.В., Горбаченко Н.І. Агроекологічна ефективність елементів технології вирощування міскантусу на радіоактивно забруд-
нених ґрунтах. Вісник аграрної науки. 2019. № 9. С. 59-66.
7. Романчук Л. Д. Радіоекологічна оцінка формування дозового навантаження у мешканців сільських територій Полісся України: монографія. Житомир:
ЖНАЕУ, 2015. 300 с.
8. Можарівська І. А. Агроекологічна оцінка вирощування енергетичних культур в умовах радіоактивного забруднення Полісся України : автореф. дис. к.
с.-г. н.: 03.00.16. м. Житомир, 2020. 26 с.
9. Рижук С. М., Слюсар І. Т., Вергунов В. А. Агроекологічні особливості високоефективного використання осушуваних торфових ґрунтів Полісся і Лісостепу. Київ:
Аграр. наука, 2002. 136 с.
10. Основи землеробства: Підручник /За ред. О.Ф. Смаглія. Житомир: Вид-во ВДНЗ «Державний агро-екологічний університет», 2008. 514 с.