Формування площі листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу та врожайності гібридів огірка за краплинного зрошення в Південному Степу України

Анотація

Метою дослідження є встановлення закономірностей формування площі листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу, коефіцієнта використання листкового апарату та врожайності гібридів огірка Кібрія F1 і Мадейра F1 залежно від застосування біопрепаратів і мікродобрив за краплинного зрошення в умовах Південного Степу України, а також обґрунтування доцільності поєднання цих елементів технології вирощування в періоди вегетації з різним рівнем зволоження. Методи. Польовий дослід проводили у Навчально-науково-практичному центрі Миколаївського національного аграрного університету за чотирифакторною схемою: гібрид огірка, біопрепарат, мікродобриво та режим збирання плодів. Дослідження виконували за краплинного зрошення. Площу листкової поверхні визначали розрахунково-ваговим методом, фотосинтетичний потенціал і коефіцієнт використання листкової поверхні – розрахунковим способом. Урожайність обліковували за товарними стандартами, а взаємозв’язки між досліджуваними ознаками оцінювали методами кореляційного аналізу. Для визначення залежності площі листкової поверхні від погодних умов використовували коефіцієнт кліматичної чутливості. Результати. У статті наведено результати трирічних (2023–2025 рр.) польових досліджень із вивчення закономірностей формування асиміляційного апарату та продуктивності двох партенокарпічних гібридів огірка (Кібрія F1 і Мадейра F1) за краплинного зрошення в зоні Південного Степу України. Установлено, що величина листкової поверхні обумовлюється переважно погодним фоном вегетації: між сприятливим 2023 і посушливим 2024 роками різниця сягала 54,2%, тоді як внесок системи живлення не перевищував 12–13%. Встановлено обернений зв'язок між площею листкового апарату та ефективністю його використання: за оптимального зволоження частина асимілятів витрачалася на вегетативний ріст, знижуючи питому віддачу листків. Гібрид Мадейра F1 за меншої на 5–8% площі листкової поверхні переважав гібрид Кібрія F1 за коефіцієнтом її використання на 16–22% та за врожайністю на 12,9%. Найвищі показники всіх досліджуваних ознак забезпечувало поєднання Органік-балансу з Квантум ПЛАТИНУМ. Одержані дані обґрунтовують добір гібрида й засобів живлення для сталого виробництва огірка в умовах аридизації клімату. Висновки. Формування площі листкової поверхні огірка у відкритому ґрунті значною мірою визначалося гідротермічними умовами вегетаційного періоду, тоді як ефективність її використання залежала від особливостей гібрида та застосованих елементів технології. Гібрид Мадейра F1, формуючи меншу площу листкового апарату, характеризувався вищою ефективністю його використання порівняно з гібридом Кібрія F1. Поєднання біопрепарату Органік-баланс і мікродобрива Квантум ПЛАТИНУМ сприяло покращенню функціонування листкового апарату та підвищенню врожайності, особливо за посушливих умов. Найвищу середню врожайність (46,79 т/га) забезпечило вирощування гібрида Мадейра F1 за комплексного застосування зазначених препаратів. Фотосинтетичний потенціал характеризувався тісним позитивним зв’язком із урожайністю (r = 0,91–0,96), що підтверджує його інформативність як показника продуктивності посівів огірка.