РЕАКЦІЯ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ НА ПОЛІКОМПОНЕНТНІ ПРЕПАРАТИ
Анотація
Мета. Оцінити ефективність використання комплексу полікомпонентних препаратів у поєднанні з різними фонами мінерального живлення та визначити відмінності продуктивної відповіді двох генотипів у посушливих умовах північного Степу України
Методи. Дослідження проведено у 2024–2025 рр. у польовому досліді з 10 варіантами технологічних схем, які включали контроль без удобрення, основне внесення P10 або N45P45K45, підживлення N30 по мерзлоталому ґрунту, а також поєднання цих фонів із препаратами Вітастар, Антистрес, Поліамід, Дефенс і лінійкою NewPlant iQ (NEO, Стимулін, UNI). Урожайність визначали з перерахунком на стандартну вологість 14 %, дані узагальнювали за роками та як середнє за два роки; оцінювали істотність різниць за НІР05.
Результати. Середній рівень урожайності виявився найвищим на фоні повного мінерального удобрення N45P45K45 із підживленням N30 у комбінації з комплексом Вітастар + Антистрес + Поліамід: 3,93 т/га для генотипу Мудрість Одеська та 4,16 т/га для генотипу Каледон. Високі показники зафіксовано і для схеми N45P45K45 + N30 без додаткових препаратів (3,90 та 3,79 т/га відповідно). За мінімального фону P10 + N30 урожайність становила 3,65 і 3,88 т/га, а додавання комплексу препаратів на цьому фоні підвищувало результат до 3,68 і 3,98 т/га. Схеми, де застосовували переважно препарати без достатнього мінерального фону (варіанти 5–8), у середньому забезпечували незначні або нестійкі зміни й для Мудрості Одеської в окремих варіантах призводили до зниження відносно контролю. У 2025 р. спостерігали загальне зниження урожайності порівняно з 2024 р., що вказує на посилення стресових факторів і зумовлює потребу в технологіях стабілізації продуктивності. Висновки. Ефективність полікомпонентних препаратів найбільшою мірою проявляється за наявності достатнього фону мінерального живлення; їх доцільно розглядати як елемент інтегрованої системи удобрення та антистресового супроводу, а не як заміну базових доз NPK.
Посилання
2. Viniukov, O.O., Bondareva, O.B., & Chuhrii, H.A. (2018). Osoblyvosti realizatsii potentsialu produktyvnosti sortiv pshenytsi ozymoi v ahroklimatychnykh umovakh Donetskoi oblasti [Peculiarities of realization of winter wheat cultivar productivity potential under agroclimatic conditions of Donetsk region]. Tavriiskyi visnyk, no. 102, pp. 9–14. [in Ukrainian].
3. Zaiets, S.O., Onufran, L.I., Yuziuk, S.M., et al. (2024). Vplyv riznykh system biolohichnoho zakhystu roslyn na vrozhainist ta yakist zerna pshenytsi ozymoi v orhanichnomu zemlerobstvi [Influence of different biological plant protection systems on yield and grain quality of
winter wheat in organic farming]. Ahrarni innovatsii, no. 23, pp. 61–68. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.11 [in Ukrainian].
4. Pospielova, H.D., Kovalenko, N.P., Pospielov, S.V., et al. (2024). Efektyvnist zastosuvannia biopreparativ na pshenytsi ozymii [Efficiency of biopreparations application on winter wheat]. Scientific Progress & Innovations, vol. 27, no. 4, pp. 37–42. https://doi.org/10.31210/spi2024.27.04.07 [in Ukrainian].
5. Cherenkov, A.V., et al. (2014). Suchasni tekhnolohii vyroshchuvannia pshenytsi ozymoi v zoni Stepu [Modern technologies of winter wheat cultivation in the Steppe zone]. Dnipropetrovsk: Instytut silskoho hospodarstva stepovoi zony NAAN Ukrainy, 115 p. [in Ukrainian].
6. Khomina, V.Ya., & Sheiko, D.V. (2023). Elementy biolohizatsii yak zasib polipshennia tekhnolohichnykh pokaznykiv ta yakisnoho skladu zerna pshenytsi ozymoi [Elements of biologization as a means of improving technological indicators and grain quality of winter wheat]. Podilskyi visnyk: silske hospodarstvo, tekhnika, ekonomika, no. 2, pp. 45–52. https://doi.org/10.37406/2706905220232.5 [in Ukrainian].
7. Sheiko, D.V. (2023). Fotosyntetychnyi potentsial sortiv pshenytsi ozymoi zalezhno vid sposobiv zastosuvannia biolohichno aktyvnykh preparativ v umovakh Zakhidnoho Lisostepu [Photosynthetic potential of winter wheat cultivars depending on application methods of biologically active preparations under Western Forest-Steppe conditions]. Ahrarni innovatsii, no. 19, pp. 96–102. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.19.18 [in Ukrainian].
8. Yurchenko, S.O., & Palaziuk, B.O. (2025). Vplyv mikoryznoho preparatu na formuvannia vrozhainosti zerna pshenytsi miakoi ozymoi (Triticum aestivum L.) [Influence of a mycorrhizal preparation on grain yield formation of soft winter wheat (Triticum aestivum L.)]. Tezy dop. I Mizhnar. nauk.-prakt. konf. [Abstracts of the 1st International Scientific and Practical Conference]. Poltava: PDAU, pp. 21–23. [in Ukrainian].
9. Lozowicka, B., Iwaniuk, P., Konecki, R., et al. (2022). Impact of diversified chemical and biostimulator protection on yield, health status, mycotoxin level, and economic profitability in wheat (Triticum aestivum L.) cultivation. Agronomy, vol. 12, no. 2, article 258. https://doi.org/10.3390/agronomy12020258
10. Pathak, D., Suman, A., Dass, A., et al. (2024). Enhancing wheat growth and nutrient content through integrated microbial and non-microbial biostimulants. Physiologia Plantarum. https://doi.org/10.1111/ppl.14485
11. Sharma, S., Kandel, N., Chaudhary, P., & Rai, P. (2020). A review on integrated nutrient management on wheat (Triticum aestivum L.). Reviews in Food and Agriculture, vol. 1, no. 1, pp. 32–37.
12. Vyshnevskyi, V.I. (2025). Climate Change in Ukraine and Its Consequences. Journal of Landscape Ecology, vol. 18, no. 4.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
