ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ РОСЛИН ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНІСТЬ НУТУ
Анотація
Мета – визначення впливу біологічного інокулянту на основі азотфіксуючих бактерій Mesorhizobium ciceri, мінеральних добрив і мікродобрива В та їх поєднання на процеси росту і розвитку рослин та формування врожаю нуту.
Методи. Польові дослідження проводилися на чорноземних ґрунтах Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і АПВ НААН. У двохфакторному експерименті вивчався вплив біологічного інокулянту BiNitro Нут, що містить азотфіксуючі бульбочкові бактерії Mesorhizobium ciceri з титром не менше 2х109 КУО/см3 та продукти їх метаболізму (фітогормони, амінокислоти, вітаміни) із дозою використання 2,0 л на 1 т насіння (фактор А); різних рівнів мінерального удобрення N0P0K0, N0P35K35, N20P70K70, N0P0K0+В, N0P35K35+В, N20P70K70+В (фактор В) та їх комбінації на параметри фотосинтетичної діяльності посівів, величину елементів продуктивності рослин та урожайність посівів нуту.
Результати дослідження показали позитивний ефект біологічного інокулянту, мінеральних добрив і мікродобрива та їх комбінацій на формування листкової поверхні, тривалість і продуктивність її фотосинтетичної роботи, створення рослинами органічної надземної біомаси, величину структурних елементів врожаю та загальну продуктивність посівів нуту.
Висновки. Комплексне застосування біологічного інокулянту, мікродобрива та мінеральних добрив із дозою внесення N20Р70К70 у технології вирощування нуту дозволило створити найбільш сприятливі умови для формування продуктивності посівів нуту та підвищити загальну урожайності насіння до 2,42 т/га. Із проведених агротехнічних прийомів найбільше ефективним виявилося внесення мінеральних добрив, де прибавка урожайності насіння була на рівні 0,38–0,84 т/га. Застосування біологічного інокулянту надало можливість збільшити продуктивність посівів нуту до 1,64 т/га, а у варіантах її поєднання із позакореневим підживленням посівів В величина даного показника становила 1,68 т/га.
Посилання
Karalija E., Vergata C., Basso M.F., Negussu M., Zaccai M., Grossi-de-Sa M.F., Martinelli F. (2022). Chickpeas’ tolerance of drought and heat: current knowledge and next steps. Agronomy. 12. 2248. https://doi.org/10.3390/agronomy12102248
Mir A.H., Bhat M.A., Dar S.A., Sofi P.A., Bhat N.A., Mir R.R. (2021). Assessment of cold tolerance in chickpea (Cicer spp.) grown under cold/freezing weather conditions of North-Western Himalayas of Jammu and Kashmir, India. Physiology and Molecular Biology of Plants. 27(5). 1105–1118. https://doi.org/10.1007/s12298-021-00997-1.
Moncini L., Guerriero G., Simone G., Vita C., Berni R. (2024). Quality and nutraceutical features of Cicer arietinum L. Stored under nitrogen atmosphere. Seeds. 3. 16–25. https://doi.org/10.3390/seeds3010002
Wang J., Li Y., Li A., Liu R.H., Gao X., Li D., Kou X., Xue Z. (2021). Nutritional constituent and health benefits of chickpea (Cicer arietinum L.): A review. Food research international. 150. 110790. https://doi.org/10.1016/j.foodres.2021.110790
Pazzanese A., Tagliamonte S., Aponte M., Blaiotta G., Chiacchio M.F., Khanal P., Vitaglione P. (2026). Chemical and functional properties of chickpea (Cicer arietinum L.) – based fermented beverages produced using different lactic acid bacteria. Foods. 15. 523 https://doi.org/10.3390/foods15030523
Pascual-Bustamante S., Raya-Pérez J.C., Aguirre-Mancilla C.L., Ramírez Pimentel J.G., Vargas- Martínez M.G., Trejo-Márquez M.A. (2024). Chemical and protein characterization of two varieties of chickpea (Cicer arietinum): Costa 2004 and El Patrón. Plants. 13.2125. https://doi.org/ 10.3390/plants13152125
Djouider S.I., Gentzbittel L., Jana R., Rickauer M., Ben C., Lazali M. (2022). Contribution to Improving the Chickpea (Cicer arietinum L.) efficiency in low-phosphorus farming systems: assessment of the relationships between the P and N nutrition, nodulation capacity and productivity performance in P-deficient field conditions. Agronomy. 12. 3150. https://doi.org/10.3390/agronomy12123150
O’Callaghan M. Microbial inoculation of seed for improved crop performance: issues and opportunities. (2016). Applied Microbiology and Biotechnology. 100. 5729–5746. https://doi.org/10.1007/s00253-016-7590-9
Lepetit M., Brouquisse R. (2023). Control of the rhizobium–legume symbiosis by the plant nitrogen demand is tightly integrated at the whole plant level and requires interorgan systemic signaling. Frontiers in Plant Scienses. 14:1114840. https://doi.org/10.3389/fpls.2023.1114840
Khaitov B., Abdiev A. (2018). Performance of chickpea (Cicer arietinum L.) to bio-fertilizer and nitrogen application in arid condition. Journal of Plant Nutrition. 41(15).1980–1987. https://doi.org/10.1080/01904167.2018.1484134
Lambers H. (2022). Phosphorus acquisition and utilization in plants. Annual Review of Plant Biology. 73. 17–42. https://doi.org/10.1146/annurev-arplant-102720-125738
George T.S., Hinsinger P., Turner B.L. (2016). Phosphorus in soils and plants – facing phosphorus scarcity. Plant and Soil. 401. 1–6. https://doi.org/10.1007/s11104-016-2846-9
Hawkesford M.J., Cakmak I., Coskun D., De Kok L.J., Lambers H., Schjoerring J.K., White P.J. (2023). Functions of macronutrients. Marschner’s Mineral Nutrition of Plants; Academic Press: Cambridge, MA, USA. 201–281. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-819773-8.00019-8
Shen J., Yuan L., Zhang J., Li H., Bai Z., Chen X., Zhang W., Zhang F. (2011). Phosphorus dynamics: from soil to plant. Plant Physiology. 156. 997–1005. https://doi.org/10.1104/pp.111.175232
Wang M., Zheng Q.S., Shen Q.R., Guo S.W. (2013). The critical role of potassium in plant stress response. International Journal of Molecular Sciences. 14. 7370–7390. https://doi.org/10.3390/ijms14047370
Domínguez-Ferreras A., Muñoz S., Olivares J., Soto M.J., Sanjuan J. (2009). Role of potassium uptake systems in Sinorhizobium melilotу osmoadaptation and symbiotic performance. Journal of Bacteriology. 191.2133–2143. https://doi.org/10.1128/jb.01567-08
Gaj R., Górski D., Majchrzak L. (2020). The effect of potassium and micronutrient foliar fertilisation on the content and accumulation of microelements, yield and quality parameters of potato tubers. Agriculture. 10.530. https://doi.org/10.3390/agriculture10110530
Saquee F.S., Diakite S., Kavhiza N.J., Pakina E., Zargar M. (2023). The Efficacy of micronutrient fertilizers on the yield formulation and quality of wheat grains. Agronomy. 13. 566. https://doi.org/10.3390/agronomy13020566
Moiseichenko V. F., Yeshchenko V. O. (1994). Osnovy naukovykh doslidzhen v ahronomii. [Basics of scientific research in agronomy]. Kyiv: Vyshch. shk., 1994. 334. [in Ukrainian].
Song K., Hong S., Shim S. (2025). Responses of photosynthetic activity in flag leaves and spikes as well as seed development of wheat (Triticum aestivum L.) to artificial shading. Agronomy. 15. 2577. https://doi.org/10.3390/agronomy15112577
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
