ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ВРОЖАЮ КУКУРУДЗИ ЗА ПОЄДНАННЯ МІНЕРАЛЬНОГО ТА БІОЛОГІЧНОГО ЖИВЛЕННЯ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ

О.О. Антоненко; О.М. Довгеля

doi:10.32848/agrar.innov.2026.36.3

О.О. Антоненко Національний університет біоресурсів і природокористування України https://orcid.org/0009-0005-5488-896X
О.М. Довгеля Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0009-0006-7000-0358

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2026.36.3

Ключові слова: зернова продуктивність, маса 1000 насінин, азотфіксуючі бактерії, густота стояння рослин, гібрид P9255, інтегрована система удобрення

Анотація

Мета. Встановити вплив поєднання мінеральних добрив та біопрепарату Блу N за різної густоти стояння рослин на формування елементів структури врожаю та урожайність кукурудзи в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили впродовж 2023–2025 рр. на базі СТОВ «Любарецьке» Київської області на посівах кукурудзи гібриду Р9255 (ФАО 330). Площа облікової ділянки становила 33 м², дослід закладали з чотирикратною повторністю, розміщення варіантів – послідовне багатоярусне. Схема досліду передбачала застосування різних норм мінеральних добрив (N60P45K45, N90P60K60, N120P90K90, N150P120K120) у поєднанні з позакореневим внесенням біопрепарату на основі азотфіксуючої бактерії Methylobacterium symbioticum у фазу 5–6 листків, а також варіювання густоти стояння рослин (60, 70 та 80 тис. рослин/га). Результати. Встановлено, що інтегрована система живлення позитивно впливала на показники індивідуальної продуктивності рослин, зокрема масу зерна з одного качана, масу 1000 насінин та загальну врожайність культури. Найвищі значення маси зерна з качана (188,6–190,8 г) та маси 1000 насінин (347,5–351,0 г) сформувалися за густоти 60 тис. рослин/га на фоні внесення мінеральних добрив у нормах N120P90K90 та N150P120K120 за сумісного застосування біопрепарату, що перевищувало контрольні варіанти без удобрення на 9,8–11,3 %. Підвищення густоти стояння до 70 тис. рослин/га забезпечувало оптимальний баланс між кількістю рослин і рівнем їх індивідуальної продуктивності, що сприяло досягненню найбільшої урожайності зерна – 13,61 т/га у варіанті N150P120K120. При цьому використання мінеральних добрив у комплексі з біопрепаратом дозволило сформувати урожайність, що була на 12,8–24,2 % вищою, порівняно з відповідним контролем на фоні дії препарату. Висновки. Максимальний середній результат урожайності за роки проведення досліджень, який сягав 14,35 т/га, було одержано саме у варіанті N150P120K120 + азотфіксатор. Загалом, за рахунок поєднання біопрепарату із мінеральною системою живлення було отримано у середньому на 5,4 % (або 0,74 т/га) вищу продуктивність кукурудзи, порівняно з аналогічними фонами без його застосування.

Посилання

1. Milander, J. J. (2015). Maize yield and components as influenced by environment and agronomic management. University of Nebraska. P. 118. URL: https://digitalcommons.unl.edu/agronhortdiss/86/
2. Mokriienko, V. A., & Usatyi, H. Iu. (2006). Osoblyvosti zasvoiennia pozhyvnykh rechovyn hibrydamy kukurudzy [Features of nutrient uptake by maize hybrids]. Zemlerobstvo, 78, 12–20. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zemlerobstvo_2006_78_5 [in Ukrainian].
3. Shtukin, M. O., & Onychko, V. I. (2013). Osoblyvosti pidboru hibrydiv kukurudzy dlia umov pivnichno–skhidnoho Lisostepu Ukrainy [Peculiarities of selection of maize
hybrids for the conditions of the north–eastern Forest–Steppe of Ukraine]. Visnyk SNAU, (11), 213–217. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_agro_2013_11_53 [in Ukrainian].
4. Didur, I. M., & Tsyhanskyi, V. I. (2017). Formuvannia zernovoi produktyvnosti kukurudzy zalezhno vid zastosuvannia mikrobiolohichnoho dobryva Hraundfiks [Formation of corn grain productivity depending on the use of microbiological fertilizer Groundfix]. Silske hospodarstvo ta lisivnytstvo, (7), 70–76. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/agf_2017_7%281%29__10 [in Ukrainian].
5. Pavlichenko, K. V., & Hrabovskyi, M. B. (2022). Formuvannia biometrychnykh pokaznykiv ta nakopychennia syroi nadzemnoi masy hibrydamy kukurudzy pid vplyvom makro– i mikrodobryv [Formation of biometric indicators and accumulation of raw ground mass by maize hybrids under the influence of macro– and microfertilizers]. Tavriiskyi naukovyi visnyk, (123), 98–111.https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.123.14 [in Ukrainian].
6. Marchenko T., Lavrynenko Yu., & Piliarska O. (2021). Adaptyvni hibrydy kukurudzy FAO 190–500, shcho stvoreni dlia umov zroshennia [Adaptive maize hybrids FAO 190–500 created for irrigation conditions]. Materialy XIII Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii «Kormy i kormovyi bilok». Instytut kormiv ta silskoho hospodarstva Podillia NAAN. Vinnytsia, (pp. 22–25). https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo2021conf [in Ukrainian].
7. Hrabovskyi, M. B., Vakhnii, S. P., Lozinskyi, M. V., Panchenko, T. V., & Basiuk, P. L. (2021). Zernova produktyvnist hibrydiv kukurudzy zalezhno vid zastosuvannia kompleksnykh mineralnykh dobryv [Grain productivity of maize hybrids depending on the use of complex mineral fertilizers]. Ahrobiolohiia, (2), 33–42. URL: https://agrobiologiya.btsau.edu.ua/sites/default/ files/visnyky/agrobiologiya/grabovskiy_2_2021-33-42. pdf [in Ukrainian].
8. Zhemela, H. P., Barabolia, O. V., Liashenko, V. V., Liashenko, Ye. S., & Podoliak, V. A. (2021). Hustota roslyn – faktor dlia oderzhannia vysokykh vrozhaiv. Stiikyi rozvytok silskykh terytorii u konteksti realizatsii derzhavnoi ekolohichnoi polityky ta enerhozberezhennia: kolektyvna monohrafiia za zahalnoiu redaktsiieiu T. O. Chaiky [Plant density is a factor for obtaining high yields. Sustainable development of rural areas in the context of the implementation of state environmental policy and energy saving: collective monograph edited by T. O. Chaika]. Poltava: Vydavnytstvo PP «Astraia», 49–56. URL: https://www.researchgate.net/profile/Tetiana-Chaika-3/publication/371102178.pdf [in Ukrainian].
9. Ivaniv, M. O., Sydiakina, O. V., & Hamula, Ye. A. (2025). Vplyv umov zvolozhennia, biolohichnykh osoblyvostei hibrydiv i hustoty stoiannia roslyn na vmist syroho proteinu v zerni kukurudzy [Influence of moisture conditions, biological characteristics of hybrids and plant density on crude protein content in corn grain]. Ukrainskyi zhurnal pryrodnychykh nauk, (13), 273–281. https://doi.org/10.32782/naturaljournal. 13.2025.25 [in Ukrainian].
10. Hryhorieva, O. M., & Hryhorieva M. I. (2011). Mikrobni preparaty u tekhnolohii vyroshchuvannia kukurudzy na zerno v Pivnichnomu Stepu Ukrainy [Microbial preparations in the technology of growing corn for grain in the Northern Steppe of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva, 76(1), 18–24. URL: https://lib.udau.edu.ua/server/api/core/bitstreams/27d8de30-602d-46fc-9f92-a085d8e953c8/content [in Ukrainian].
11. Marchenko, T. Yu., Lavrynenko, Yu. O., Kyrpa, M. Ya., & Stasiv, O. F. (2021). Efektyvnist zastosuvannia biopreparativ pid chas vyroshchuvannia linii–batkivskykh komponentiv hibrydiv kukurudzy za riznoi hustoty roslyn v umovakh kraplynnoho zroshennia [Efficiency of biopreparations use during cultivation of parental components of maize hybrids]. Ahrarni innovatsii, (5), 135–142. DOI:10.32848/agrar.innov.2021.5.22 [in Ukrainian].
12. Marchenko, T. Yu., & Lavrynenko, Yu. O. (2020). Proiav i minlyvist masy 1000 zeren u linii batkivskykh komponentiv ta hibrydiv kukurudzy za vykorystannia riznykh henetychnykh plazm v umovakh zroshennia [Manifestation and variability of 1000–kernel weight in lines of parental components and maize hybrids using different genetic plasms under irrigation]. Zroshuvane zemlerobstvo, (73), 179–184. https://doi. org/10.32848/0135-2369.2020.73.35 [in Ukrainian].
13. Kolisnyk O. M. The resistance of corn self–pollinated lines and hybrids to major diseases and pests in the conditions of the right–bank Forest–Steppe of Ukraine. Scientific Progress & Innovations. 2019. № 2. P. 53–60. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.02.06
14. Piati, G. L., Ferreira de Lima, S., et al. (2023). Biostimulants in corn cultivation as a means to alleviate the impacts of irregular water regimes induced by climate change. Plants, 12(13), 2569. https://doi.org/10.3390/plants12132569
15. Torres Vera, R., Bernabé García, A. J., et al. (2024). Application and effectiveness of Methylobacterium symbioticum as a biological inoculant in maize. Folia Microbiologica, 69, 121–131. DOI: 10.1007/S12223-023-01078-4.
16. Rodrigues, M. A., Correia, C. M., & Arrobas, M. (2024). The Application of a Foliar Spray Containing Methylobacterium symbioticum Had a Limited Effect on Crop Yield and Nitrogen Recovery in Field and Pot–Grown Maize. Plants, 13(20), 2909. DOI: 10.3390/plants13202909.
17. Bolla, P. K., Panozzo, A., & Minozzi, E., et al. (2025). Effects of foliar–sprayed bio–fertilizer with N–fixing Methylobacterium symbioticum on morpho–physiological traits of maize under varying N fertilization rates. Frontiers in Plant Science, 16, 1–20. https://doi.org/10.3389/fpls.2025.1661290
18. Drulis, P., Kriaučiūnienė, Z., & Liakas, V. (2022) The influence of different nitrogen fertilizer rates, urease inhibitors and biological preparations on maize grain yield and yield structure elements. Agronomy, 12(3), P. 1–15. https://doi.org/10.3390/agronomy12030741
19. Lisoval, A. P. (2001). Metody ahrokhimichnykh doslidzhen [Methods of agrochemical research]. NAU, 247 [in Ukrainian].
20. Ushkarenko, V. O., Vozhehova, R. A., Holoborodko, S. P., & Kokovikhin, S. V. (2014). Metodyka polovoho doslidu (Zroshuvane zemlerobstvo) [Field experiment methodology (Irrigated agriculture)]. Kherson: Oldi–plus, 448 [in Ukrainian].