Стратегія сталого землекористування у сільському господарстві: принципи, виклики, інноваційні заходи та шляхи реалізації

Анотація

Мета. Визначити та обґрунтовати фундаментальні принципи, проаналізувати основні перешкоди, запропонувати стратегічні напрями та інструменти для подолання викликів на шляху до сталого землекористування у сільському господарстві. Результати. В роботі обґрунтовано, що стратегія формування сталого землекористування в сільському господарстві України визначається критичною потребою гармонізації економічних, соціальних та екологічних аспектів аграрного виробництва. Стратегія формування сталого землекористування повинна базуєтися на принципах: пріоритет охорони земель, раціональне використання та відтворення ресурсів, екологічна безпека, комплексність, наукове обґрунтування. Визначено, що стратегія формування сталого землекористування реалізується через комплекс взаємопов'язаних заходів та шляхів, спрямованих на забезпечення економічної ефективності, соціальної справедливості та екологічної безпеки використання земельних ресурсів. Запропоновано та обґрунтовано заходи реалізації стратегії сталого землекористування: екологізація сільськогосподарського виробництва, збереження та розширення прав землекористування, розвиток сільської інфраструктури та соціальних послуг, стимулювання диверсифікації доходів, адаптація до зміни клімату; моніторинг та контроль за використанням земель. Доведена необхідність: удосконалення земельного законодавства та державної політики для створення сприятливих умов для сталого землекористування; запровадження фінансових стимулів для аграріїв, які застосовують сталі практики; впровадження результатів наукових досліджень та інноваційних технологій у практику землекористування; залучення громадськості до процесів планування та прийняття рішень щодо використання земельних ресурсів. Головні виклики на шляху до сталого землекористування в сільському господарстві України розділено на ключові групи: наслідки повномасштабного вторгнення, екологічні проблеми та соціально-економічні чинники. Висновки. Стратегія формування сталого землекористування є критичною передумовою для забезпечення довгострокової продовольчої безпеки, збереження природного капіталу України та інтеграції її аграрного сектору в європейську систему цінностей. Поточна модель використання земель є виснажливою та нестійкою перед сучасними викликами, зокрема зміною клімату та деградацією ґрунтів. Ефективна стратегія сталого землекористування у сільському господарстві має базуватися на збалансованому поєднанні екологічних, економічних та соціальних принципів. Ігнорування будь-якого з них унеможливлює досягнення справжньої сталості. Фундаментальним принципом визнано пріоритетність заходів із відтворення та збереження родючості ґрунтів над максимізацією короткострокового прибутку. Стратегія формування сталого землекористування в сільському господарстві України реалізується через комплекс взаємопов'язаних заходів та шляхів. Жоден окремий інструмент не дасть бажаного ефекту без супутніх змін у правовій та економічній площині. Впровадження сталих практик підвищує конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств на внутрішньому та світовому ринках та сприяє залученню інвестицій. Успіх впровадження стратегії сталого землекористування у сільському господарстві значною мірою залежить від рівня обізнаності та готовності до співпраці між усіма стейкхолдерами: державою, аграріями, науковцями та місцевими громадами. Стратегія сталого розвитку є не просто бажаною, а критично необхідною для забезпечення життєздатності, стійкості та майбутнього українського аграрного сектору в умовах сучасних викликів.