Вплив елементів технології вирощування сої на тривалість вегетації та динаміку густоти рослин

Анотація

Метою досліджень є визначення впливу бактеризації насіння сої до посіву та проведення позакореневих підживлень мікродобривами на тривалість вегетації та динаміку густоти рослин в агроценозі. Методи. Дослідження проводились на дослідному полі Вінницького національного аграрного університету впродовж 2023–2025 рp. Ґрунт дослідного поля – сірий лісовий середньо-суглинковий. Технологія вирощування сої, за винятком факторів, які вивчались, була загальноприйнятою для Лісостепу правобережного. Попередник ‒ пшениця озима. Сорт сої Азимут (середньостиглий). Норма висіву – 650 тис./га, ширина міжрядь 45 см. Результати. На варіантах досліду, де проводилась лише передпосівна інокуляція насіння сої, вегетація рослин тривала 112–113 діб, в той час, як на контрольному варіанті (без препаратів) тривалість вегетаційного періоду становила – 109 діб. Період кінець цвітіння – повна стиглість насіння (BBCH 69–89) за інокуляції насіння сої та позакореневих підживлень мікродобривами характеризувався подовженим періодом на 2–5 діб порівняно з контролем (без підживлень) та на 4-8 діб порівняно з абсолютним контролем досліду. На контрольних ділянках (без інокуляції) показники польової схожості насіння сої були найменшими на рівні 85,2–85,4 %. За проведення інокуляції насіння сої препаратом Біоінокулянт-БТУ-р (3,0 л/т) польова схожість збільшилась на 4,4–4,6 % в порівнянні з контрольними. ділянками (без обробки) і була на рівні 89,6–89,8 %, а інокуляції насіння сої Атува (2,0 л/т) + протектор Премакс (0,5 л/т) відповідно на 6,0–6,3 % і була на рівні 91,2–91,5 %. Найвищі показники густоти стояння рослин сої були відмічені на ділянках де насіння сої оброблялось інокулянтом Атува + протектор Премакс, в нормі витрат 2,0 л/т +0,5 л/т і були в межах 592,8–594,8 тис./га. На варіантах з інокуляцією насіння сої препаратом Біоінокулянт-БТУ-р, 3,0 л/т і позакореневими підживленням Ярило Соя 2,0 л/га і Хелпрост Соя, 3,0 л/га коефіцієнт збереження рослин був на рівні 91,8–92,8 %. Висновки. Ознака тривалості вегетаційного періоду сої є вирішальною для вирощування культури у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах. Найдовший період вегетації – 122 діб, відмічений на варіантах досліду, де проводили бактеризацію насіння сої перед посівом препаратом Атува + протектор Премакс і проводили позакореневі підживлення у фазі 3-й трійчастий листок мікродобривами Ярило Соя, в нормі витрати 2,0 л/га та у фазі бутонізація Хелпрост Соя, в нормі – 3,0 л/га. Найбільш сприятливі умови для росту та розвитку, а як наслідок і найбільшої виживаності рослин сої, були на варіантах досліду із проведенням інокуляції насіння препаратом Атува + протектор Премакс (2,0+0,5 л/т) та позакореневого підживлення мікродобривами Ярило Соя 2,0 л/га (фаза 2-3 трійчастий листок) і Хелпрост Соя, 3,0 л/га (фаза бутонізація). За умов проведення даних технологічних заходів коефіцієнт збереження рослин сої становив 93,7% в той час, як на абсолютному контролі досліду даний показник був на рівні 85,0 %.