Ефективність застосування біопрепаратів на посівах соняшника
Анотація
Важливою умовою для підвищення урожайності сільськогосподарських культур, зокрема і соняшника, є стимуляція росту і розвитку рослин відповідними препаратами. Особливої уваги заслуговують речовини біологічного походження. Під час використання стимуляторів росту рослин для передпосівної обробки насіння зменшується токсичний вплив протруйників, але не втрачається їх захисний ефект.
Метою статті є узагальнення результатів особливостей впливу біопрепаратів на продуктивність гібридів соняшника залежно від біопрепаратів
Протягом вегетації спостерігалась позитивна дія біопрепаратів на показники росту і розвитку рослин, це ефективність багатофункціональних комбінованих препаратів. Структурний аналіз генеративних органів соняшника дають можливість зрозуміти структуру формування урожаю і знайти показники які є визначальними для одержання того чи іншого рівня урожаю. Для соняшника визначення діаметру кошика – це важливий показник, тому що він коливається у широких межах. Якщо взяти 5 погонних метрів рядка, на яких росте 18-20 рослин, то діаметр кошика різних рослин може коливатись від 10-12 до 20-24 см. Під час визначення кількості насінин у кошику ми стикались з поняттям загальної кількості та кількості виповнених насінин у тому числі, для своїх аналізів визначили лише повноцінне насіння.
Сорт і препарати покращують всі елементи структури, єдине, що виходить за рамки загальної картини – це маса 1000 насінин, яка хоча і змінювалась, але ці зміни мали невеликий розмах. Особливо важливим елементом характеристики соняшникової продукції є показники якості олійної сировини. У своєму досліді ми вивчали два фізичні показники (об’ємна маса (натура) та лушпинність насіння). Саме на цих показниках можна одержати різницю, яка буде характеризувати якість олійної сировини.
Для визначення ключових стратегій оптимізації технологій вирощування гібридів соняшника було проведено огляд існуючої літератури з питань впливу біопрепаратів на формування урожайності та показників структури врожаю та якість насіння. За показниками які досліджували можна зробити висновок що найбільшу врожайність було отримано по гібриду Рімі 2 за використання біопрепарату Мікофренд, що становила від 2,91 до 3,32 т/га. За елементами структури кращі показники отримано також за використання біопрепаратів по гібридах Суміко та Рімі 2.
Посилання
2. Петриченко В. Ф., Лихочвор В. В. Рослинництво. Нові технології вирощування польових культур: підручник. Львів: НВФ «Українські технології». 2020. 806 с.
3. Присяжнюк М. П. Урожайність озимої пшениці в залежності від строків сівби, норм і способів застосування регуляторів росту. Збірник наукових праць Подільського ДАТУ. 2015. С. 52–60.
4. Баган А. В., Юрченко С. О., Шакалій С. М. Формування посівних якостей насіння зернобобових культур залежно від стимулятора росту Foliar Concentrate. Таврійський науковий вісник. 2020. № 113. С. 3–9. DOI https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.113.1
5. Шакалій С. М. Вплив бактеріальних препаратів та мікродобрива на посівні якості насіння соняшнику. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. Випуск 24. Харків. 2018. С. 127–135. https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/5808
6. Буряк Ю. І., Бондаренко Л. В., Чернобаб О. В., Огурцов Ю. Є. Прискорене розмноження насіння нових сортів ярих зернових культур за допомогою сучасних регуляторів росту. Вісник ХНАУ. Харків, 2011. № 6. С. 139–152.
7. Мельник І. П., Присяжнюк М. П. Застосування регуляторів росту в технологіях вирощування с.-г. культур. Матеріали міжнародної конференції, м. Львів, 2013. С. 45–47.
8. Шевченко М. В., Куцегуб Г. О., Мозговий Р. С. Вплив позакореневого підживлення на біометричні показники і врожайність соняшнику. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання». 2019. Вип. 2. С. 145–151. DOI: https://doi.org/10.35550/ISSN2413-7642.2019.02.15
9. Козаренко Д. О. Застосування гуматів – перспективний метод зменшення хімічного навантаження на агроценози. Карантин і захист рослин. 2013. № 8. С. 14–16.
10. Шакалій С. М., Юрченко С. О., Баган А. В., Шевченко В. В., Зароза А. О. Особливості росту та розвитку соняшника залежно від біопрепаратів. Вісник ПДАА. 2022. № 3. С. 11–17. doi: 10.31210/visnyk2022.03.01
11. Домарацький Є. О. Формування листової поверхні та фотосинтетична діяльність рослин соняшника залежно від добрив і рістрегулюючих препаратів. Аграрні інновації. 2021. № 5. С. 22–29. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.4
12. Кутіщева Н. М., Шугурова Н. О., Одинець С. І. Комплексний підхід до сучасних аспектів в селекції соняшнику. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2021. № 30. С. 34–42.
13. Паламарчук В. Д. Позакореневі підживлення у сучасних технологіях вирощування гібридів соняшнику. Агробіологія. 2020. № 1. С. 137–144. DOI: https://doi.org/10.33245/2310-9270-2020-157-1-137-144
14. Сидякіна О. В., Павленко С. Г. Ефективність застосування мікроелементів у системі живлення рослин соняшнику. Таврійський науковий вісник. 2021. № 118. С. 152–158. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.118.19
15. Шакалій С. М., Кулик Є. І. Вплив способів обробки біостимуляторами на посівні якості насіння соняшника. Таврійський науковий вісник. 2024. № 137. С. 343–351. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.137.40
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
