Науково-методологічне обгрунтування змін щільності посівів пшениці озимої в північному Степу України
Анотація
Мета. Головна мета наших досліджень полягала в обгрунтуванні науково-методологічних основ для розробки, запровадження та корегування технології вирощування пшениці озимої спираючись на закономірності зміни щільності стеблостою у посівах пшениці озимої впродовж їх вегетації.
Методи. Польові дослідження проведені впродовж 1986-2005 років у Кіровоградській дослідній станції (нині Інститут сільського господарства Степу НААН). Пшеницю озиму висівали після чорного пару та кукурудзи на силос у три строки: 2, 17 вересня та 2 жовтня.
Результати. Встановлено, що з часу появи сходів і до фази повної стиглості в посівах пшениці озимої відбувається зменшення кількості рослин. У середньому у посівах розміщених після чорного пару за період вегетації гине 43,7% рослин, а після непарового попередника – 47,5 %. Попередники, строки сівби та час відновлення весняної вегетації впливають на інтенсивність кущіння рослин пшениці озимої у ранньовесняний період. Чим раніше відбувається відновлення весняної вегетації тим інтенсивніше кущаться рослини пшениці озимої впродовж цього періоду.
При ранніх строках сівби (2 вересня) після чорного пару та кукурудзи на силос найбільша щільність стеблостою у посівах пшениці озимої спостерігається на час припинення осінньої вегетації і в подальшому не залежно від часу відновлення весняної вегетації постійно зменшується. У середньому щільність стеблостою по чорному пару зменшується з 1748 до 543 шт./ м2, а після кукурудзи на силос з 1483 до 482 шт./м2. У пізніх посівах у більшості років максимальна щільність стеблостою досягається у фазу ВВСН 31. По попереднику чорний пар щільність стеблостою таких посівів на час припинення осінньої вегетації у середньому становила 470 шт./м2, а у фазу ВВСН 31 вона збільшилася до 1043 шт/м2 і у фазу повної стиглості щільність продуктивного стеблостою складала 632 шт./м2.
Висновки. Попередники, строки сівби та час відновлення весняної вегетації впливають на інтенсивність кущіння рослин пшениці озимої у ранньовесняний період. Чим раніше відбувається відновлення весняної вегетації тим інтенсивніше кущаться рослини пшениці озимої у ранньовесняний період. Рослини пізніх строків сівби кущаться більш інтенсивно у ранньовесняний період порівняно з рослинами ранніх строків сівби. Максимальна щільність стеблостою ранніх посівів з сівбою 2 вересня після обох попередників досягається на час припинення осінньої вегетації завдяки високій кущистості рослин і в подальшому зменшується не залежно від часу відновлення весняної вегетації. Максимальна щільність пізніх посівів з сівбою 2 жовтня як по чорному пару, так і після кукурудзи на силос у роки з надраннім, раннім та середнім термінами відновлення весняної вегетації формується у фазу ВВСН 31.
Посилання
2. Тараріко О.Г., Ільєнко Т.В., Кучма Т.Л. Вплив змін клімату на продуктивність та валові збори зернових культур : Аналіз та прогноз. Український географічний журнал, 2016. № 1. С. 14 – 22.
3. Бойко П.І. Кукурудза в інтенсивних сівозмінах. Київ : Урожай, 1990.144с.
4. Mostipan M., Vasylkovska K., Andriienko O., Kovalov M. and Umrykhin N. Productivity of winter wheat in the northern Steppe of Ukraine depending on weather conditions in the early spring period. Agronomy Research. 2021. Vol.19(2). P.562 –573. https://doi.org/10.15159/AR.21.090
5. Фонін Я.С., Литвиненко М.А. Урожайність та елементи продуктивності рослин у сучасних і закордонних сортів пшениці м’якої озимої. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2023. № 1(38). С. 70–77.
6. Лихочвор В.В. Структура врожаю озимої пшениці : монографія. Львів : Українські технології, 1999.200с.
7. Гамаюнова В.В., Корхова М.М., Панфілова А.В. та інш. Пшениця озима : ресурсний потенціал та технологія вирощування6 монографія. Миколаїв : МНАУ, 2021.300с.
8. Поліщук В. В., Коновалов Д. В. Елементи структури урожаю та біологічна урожайність залежно від технології вирощування насіння пшениці озимої. Агробіологія. 2022. № 2. С. 193–199.
9. Мостіпан М.І. Реакція пшениці озимої на час припинення осінньої вегетації в північному Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 1(24). С. 116-121.
10. Нетіс І.Т. Початок весни та догляд за посівами озимої пшениці. Наук. пр. “Управління онтогенезом рослин”. Полтава. 2011. Вип.2. С. 60 – 62.
11. Савранчук В.В., Семеняка І.М., Пікаш Л.П. та інш. Науково-обгрунтована система ведення агропромислового виробництва в Кіровоградській області Кіровоград: ПП "Ліра ЛТД", 2005. 264 с
12. Овчарук О.В., Овчарук В.І., Хоміна В.Я. та інш. Методи аналізу в агрономії та агроекології: навчальний посібник. Кам’янець-Подільський, Харків: Мачулин, 2019. 364 с
13. Mostipan M. Survival of winter wheat crops in the northern Steppe of Ukraine.Scientific space in the conditions of global transformations of modern world. Scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2022. P.60-82. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-255-5-4
14. Мединець В.Д. Погляд на витривалість озимих культур та їх сортів до зимових стресорів. Вісник Полтавської державної аграрної академія.2006.№ 1.С.4 – 10.
15. Мостіпан М.І., Умрихін Н.Л. Врожайність пшениці озимої залежно від погодних умов у ранньовесняний період в умовах північного Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018.№ 4.С.62 – 68.
16. Жемела Г.П., Шакалій С.М. Вплив мінерального живлення на елементи продуктивності та якість зерна пшениці озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012.№ 4.С.14 – 16.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
