Можливості нових регуляторів росту у покращенні онтогенезу пшениці озимої
Анотація
Попри широке практичне застосування, реакція різних культур на конкретні молекули триазолів і їхні дози може істотно відрізнятися. Тому встановлення меж варіабельності відповіді у перспективних культур є необхідним для обґрунтування практичного впровадження та коректного формування рекомендацій. Мета. Метою дослідження було оцінити потенціал трьох нових речовин як регуляторів росту рослин з акцентом на їхню здатність підвищувати зимостійкість, визначити доцільність застосування цих нових сполук у майбутніх програмах рослинництва. Методи: Зерно пшениці м’якої (по 1000 насінин на варіант і контроль) передпосівно обробляли шляхом замочування у водних розчинах трьох триазольних сполук: CAS-64 (калій [1,2,4]триазоло[1,5-c] хіназолін-2-тіол), CAS-79 (калій тетразоло[1,5-c]хіназолін-5-тіол) та CAS-67 (5-(2-амінофеніл)-1H-1,2,4-триазол-3-тіолат) у концентраціях 0,01%, 0,02% і 0,04%. Тривалість замочування становила 24 год. Контролем була дистильована вода. Успішність перезимівлі оцінювали візуально та шляхом визначення вмісту розчинних цукрів у вузлі кущення в критичний зимовий період. Результати. Отримані дані свідчать, що формування схожості, стану посівів перед входом у зиму та підсумкового виживання озимої пшениці визначалося насамперед концентрацією застосованих триазольних сполук, тоді як сортова (генотипна) специфічність проявлялася переважно у ступені чутливості до підвищених доз та у величині позитивної відповіді. Загалом для обох сортів простежується типова для ріст-регуляторів дозозалежність: стимуляція за низьких-помірних концентрацій і депресія за надмірної дози. Сорт Співанка в відзначався більшою чутливістю до окремих чинників. Найкращим варіантом, був CAS-79 0,02%, який забезпечив найбільше виживання (приріст до 6,0% до контролю). Для CAS-64 у концентраціях 0,01–0,02% спостерігали стабільне, але менш виражене покращення. Найбільш ефективними для передпосівної обробки насіння виявилися CAS-64 і CAS-79 у концентрації 0,02%, які забезпечували статистично достовірне поліпшення показників перезимівлі озимої пшениці. Отримані фізіологічні зрушення узгоджуються з польовими показниками якості посіву та перезимівлі. Варіанти CAS-79 0,02% і CAS-64 0,02%, які забезпечували найвищі вуглеводні резерви у вузлі кущення, одночасно характеризувалися кращими значеннями схожості та виживання після зими. Висновки. CAS-79 у концентрації 0,02% є найбільш ефективним варіантом для обох сортів, забезпечуючи максимальне підвищення виживання та найкращу узгодженість показників перезимівлі. CAS- 64 0,01–0,02% може застосовуватись як альтернативний, більш м’який варіант із помірним, але стабільним ефектом. CAS-67 не рекомендовано для передпосівної обробки з метою підвищення зимостійкості, оскільки за підвищених концентрацій він викликає виражене зни-ження виживання, особливо у сорту Співанка.
Посилання
2. Ejaz I., Pu X., Naseer M.A., Bohoussou Y.N.D., Liu Y., Farooq M., Zhang J., Zhang Y., Wang Z., Sun Z. Cold and Drought Stresses in Wheat: A Global Meta-analysis of 21st Century. Journal of Plant Growth Regulation. 2023. Vol. 42(9). P. 5379–5395.
3. Jha U.C., Bohra A., Jha R. Breeding approaches and genomics technologies to increase crop yield under low-temperature stress. Plant Cell Reports. 2017. Vol. 36(1). P. 1–35.
4. Iqbal N., Khan M.I.R., Ferrante A., Trivellini A., Francini A., Khan N.A. Ethylene role in plant growth, development and senescence: Interaction with uniconazole in wheat. Plant Growth Regulation. 2014. Vol. 72(1). P. 25–34.
5. Khalil R., Tajti J., Hamow K.Á., Gondor K.O., Darko E., Elsayed N., Nagy Z., Szalai G., Janda T., Majláth I. How does moderate drought affect quantum yield and the regulation of sugar metabolism at low temperature in durum wheat (Triticum durum L.)? Photosynthetica. 2021. Vol. 59(2). P. 313–326.
6. Kim J., Kidokoro S., Yamaguchi-Shinozaki K., Shinozaki K. Regulatory networks in plant responses to drought and cold stress. Plant Physiology. 2024. Vol. 195(1). P. 170–189.
7. Korsukova A.V., Lyubushkina I.V., Zabanova N.S., Berezhnaya E.V., Polyakova E.A., Pobezhimova T.P., Kirichenko K.A., Dorofeev N.V., Dudareva L.V., Grabelnych O.I. Mechanisms of Increase of Winter Wheat Frost Resistance Under Tebuconazole Treatment at Early Stage of Growth: Role of Hormone- and Reactive Oxygen Species-Mediated Signaling Pathways. Plants. 2025. Vol. 14(3). P. 314.
8. Kosová K., Klíma M., Prášil I.T., Vítámvás P. COR/LEA Proteins as Indicators of Frost Tolerance in Triticeae: A Comparison of Controlled versus Field Conditions. Plants (Basel, Switzerland). 2021. Vol. 10(4). P. 789.
9. Li J., Geng R., Kong X., Li L., Zhang Z., Liu R. Transcriptomic and physiological properties reveal the tolerance mechanism to difenoconazole toxicity in wheat (Triticum aestivum L.). Ecotoxicology and Environmental Safety. 2023. Vol. 255. P. 114787.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
