Продуктивність амаранту за поєднання передпосівної обробки насіння та оптимізованого мінерального живлення

Анотація

Мета досліджень полягала у визначенні впливу різних доз мінерального добрива, позакореневих підживлень препаратом Азотофіт та передпосівної обробки насіння на формування врожайності амаранту в умовах Південного Степу України. Методика досліджень. Дослідження проводили у 2023–2025 рр. на чорноземі південному в ННПЦ Миколаївського НАУ. У досліді висівали сорт амаранту Лєра. Дослід двофакторний: Варіант живлення (фактор А): 1. Контроль (без добрив і препаратів); 2. N15P15K15; 3. N15P15K15 + поза-кореневе підживлення Азотофітом у фазу 4–6 листків; 4. N15P15K15 + позакореневі підживлення Азотофітом у фази 4–6 листків та на початку бутонізації; 5.N30P30K30; 6. N30P30K30 + позакореневе підживлення Азотофітом у фазу 4–6 листків; 7. N30P30K30 + позакореневі підживлення Азотофітом у фази 4–6 листків та на початку бутонізації; 8. Без добрив + позакореневі підживлення Азотофітом у фази 4–6 листків та на початку бутонізації. Препарат застосовували у вигляді водного розчину нормою 1,0 л/га препарату з витратою робочої рідини 300 л/га. Обробка насіння (фактор В): 1. Обробка водою; 2. Обробка Азотофітом (1 л/т). Підживлення проводили Азотофітом у фази – 4–6 листків та початок бутонізації (1,0 л/га). Агротехніка – загальноприйнята для зони Південного Степу. Результати досліджень. Урожайність амаранту залежала від поєднання живлення та передпосівної обробки насіння. Мінеральні добрива сприяли зростанню продуктивності культури порівняно з контролем. За внесення N15P15K15 приріст склав 0,60–0,87, а N30P30K30 – 0,90–1,18 т/га залежно від обробки насіння. Максимальну врожайність отримано за поєднання вищої норми добрив з дворазовим позакореневим підживленням і передпосівною обробкою насіння Азотофітом, де середня врожайність досягла 2,09–2,45 т/га, що перевищувало контроль на 1,09–1,27 т/га. Приріст від передпосівної обробки становив від 0,18 т/га у контролі до 0,30–0,32 т/га за мінерального живлення, з середнім значенням 19–20%. Дворазове позакореневе підживлення Азотофітом забезпечувало додаткові прирости 0,18–0,24 т/га, що в окремі роки підвищувало продуктивність на 15–25%. Встановлено, що оптимізовані системи живлення зменшували втрати врожайності у посушливих умовах 2025 року, що свідчить про посилення адаптивного потенціалу культури. Висновки. Встановлено, що поєднання мінеральних добрив, передпосівної обробки насіння і позакореневих підживлень Азотофітом є ефективним елементом технології вирощування амаранту в Південному Степу України. Застосування біопрепарату забезпечує сталий приріст урожайності (18–20%), з максимальною ефективністю за поєднання N30P30K30 та двох позакореневих підживленнь. Це свідчить про доцільність використання біопрепаратів у адаптивних технологіях вирощування.