Вплив мінеральних добрив на висоту рослин гороху посівного та ячменю ярого

Анотація

Мета. З’ясувати специфіки впливу мінеральних добрив на інтенсивність перебігу ростових процесів та продуктивність ячменю ярого у чистих і змішаних посівах із горохом посівним.
Методи. Під час проведення дослідження та встановлення реакції ячменю на різні рівні мінерального живлення (N30P30K30, N45P45K45, N60P60K60) було використано польові, лабораторні та статистичні методи.
Результати. Використання мінеральних добрив у більшості варіантів призводило до зростання висоти рослин гороху посівного та ячменю ярого, проте оптимальні дози відрізнялися залежно від складу агрофітоценозу. Для одновидового посіву максимальні показники досягалися переважно на високих рівнях живлення (N60P60K60), хоча ефективність приросту поступово зни-жувалася. Спостереження показали, що інтенсивний ріст рослин ячменю ярого у висоту було відмічено через 60 діб від повних сходів за застосування мінеральних добрив у нормі 60 кг/га, що становило 1,53 см за добу. Зменшення норми висіву обох культур в травостої на 50 % від повної забезпечило середньодобовий приріст висоти 1,60 см/за добу та у гороху посівного 1,43 см за добу на фоні максимального удобрення. Тобто в даному агрофітоценозі відмічено сприятливі умови для обох культур за оптимального співвідношення компонентів, які під час вегетації активізували один одного у посіві, порівняно з одновидовим посівом. Вже – через 80 діб від повних сходів в травостої відмічено зменшення ростових процесів у ячменю та гороху посівного, де середньодобовий приріст рослин у висоту знаходився в межах відповідно 1,02–1,21 та 0,94–1,15 см за добу.
Висновки. Таким чином, результати підтверджують, що поєднання ячменю з горохом у змішаних посівах сприяє підвищенню ефективності використання поживних речовин, забезпечує стабільність росту й розвитку та дозволяє зменшити потребу у високих дозах добрив. Це має важливе практичне значення у контексті ресурсозбереження та екологізації агровиробництва.