ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ДОСХОДОВИХ ГЕРБІЦИДІВ НА ПОСІВАХ СОНЯШНИКА

  • А.В. ТИЩЕНКО Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0003-1918-6223
  • А.В. РОДІОНОВ Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0009-0003-3229-1690
Ключові слова: соняшник, досходові гербіциди, бур’яни, елементи структури, врожайність, олійність.

Анотація

Мета. Дослідити вплив досходових гербіцидів на ступінь засміченості посівів та врожайність насіння соняшника. Методи досліджень. Дослідження проводили протягом 2022-2024 рр. на полях ФГ «Плакущенко В.В.», що знаходиться на території Одеської області Великомихайлівського району в с. Гребеники. Метод закладки польового досліду – розщеплені ділянки, головні ділянки 1). (Контроль (без внесення гербіциду), застосування досходового гербіциду з діючою речовиною (д.р.): 2). S-метолахлор 960 г/л, нормою 1,6 л/га, 3). д.р. Пендиметалін 330 г/л, нормою 6,0 л/га, д.р. 4). Диметенамід-П 720 г/л, нормою 1,2 л/га), 5). Оксифлуорфен 240 г/л, нормою 1,0 л/га, 6). Ручна прополка. Результати досліджень. Застосування досходових гербіцидів знижувало чисельність бур’янів в посівах соняшника порівняно з контролем, а найефективнішим був досходовий гербіцид с д.р. Диметенамід-П 720 г/л. За результатами дослідження, щодо впливу досходових гербіцидів на елементи структури та біологічний врожай найменші показники: діаметр кошика ‒ 12,7 см, кількість насіння в кошику ‒ 469,5, маса 1000 насінин ‒ 46,20 г, маса насіння з однієї рослини ‒ 21,70 г і біологічний врожай ‒ 1,07 т/га було отримано на контрольному варіанті, натомість найбільші, окрім маси 1000 насінин, за ручної прополки ‒ 18,5, 826,5, 54,53, 45,09 і 2,22 т/га, відповідно. Найбільшим збільшенням показників до контролю серед досходових гербіцидів характеризувався варіант із застосуванням Диметенамід-П (720 г/л): діаметр кошика ‒ 4,6 см, кількість насіння в кошику ‒ 213,9, маса 1000 насінин ‒ 9,18 г, маса насіння з однієї рослини ‒ 16,13 г і біологічний врожай ‒ 0,80 т/га. Також найнижчу врожайність було отримано на контрольному варіанті: у 2022 році 0,57 т/га, 2023 ‒ 1,06 т/га, 2024 ‒ 1,19 т/га та в середньому за три роки ‒ 0,94 т/га, а максимальну за ручної прополки ‒ 1,50, 2,04, 2,20 і 1,91 т/га, відповідно. Застосування досходових гербіцидів сприяло отриманню більшої врожайності порівняно з контрольним варіантом, проте меншої ніж за ручної прополки. Найбільшою прибавкою до контролю серед досходових гербіцидів характеризувався варіант із застосуванням Диметенамід-П (720 г/л): 2022 ‒ 0,74 т/га, 2023 ‒ 0,63, 2024 ‒ 0,67 та в середньому за три роки ‒ 0,68 т/га. Висновки. В наших дослідженнях застосування досходових гербіцидів знижувало чисельність бур’янів, порівняно з варіантом без гербіцидів, проте повного знищення бур’янів не спостерігалося на жодному з варіантів дослідження. Найбільшу врожайність насіння соняшника 1,62 т/га, олійність 50,10% та вихід олії 0,81 т/га було отримано на варіанті при застосуванні досходового гербіциду с д.р. Диметенамід-П 720 г/л, нормою 1.2 л/га.

Посилання

1. González-Alonso A., Ramírez-Tortosa C., Varela- López A., Roche E., Arribas M., et al. Sunflower Oil but Not Fish Oil Resembles Positive Effects of Virgin Olive Oil on Aged Pancreas after Life-Long Coenzyme Q Addition. Int. J. Mol. Sci. 2015. Vol. 16. Р. 23425–23445
2. Hladni N. Present status and future prospects of global confectionery sunflower production. Proceedings of 19-th International sunflower conference. 2016, Edirne, Turkey. Р. 47–60.
3. Idziak R. and Zenon W. Efficacy of Reduced Rates of Soil-Applied Dimethenamid-P and Pendimethalin Mixture Followed by Postemergence Herbicides in Maize. Agriculture. 2020. Vol. 10, Issue 163. P. 2–11. doi:10.3390/agriculture10050163
4. Khatun M., Hossain T.M., Miah M.M., Khandoker S., Rashid M.A. Profitability of sunflower cultivation in some selected sites of Bangladesh. Bangladesh J. Agric. Res. 2016. Vol. 41. P. 599–623.
5. Liakat Ali, Hyun Jo, Jong Tae Song & Jeong-Dong Lee. The Prospect of Bentazone-Tolerant Soybean for Conventional Cultivation. Agronomy. 2020. Vol. 10. P. 1650. doi:10.3390/agronomy10111650
6. Marinov-Serafimov P., et al. Influence of some herbicides on forage quality of alfalfa. Rastenievadni nauki (Bulgarian Journal of Crop Science). 2016. Vol. 53, Issue 5–6. P. 67–75. http://cropscience-bg.org/ page/en/details.php?article_id=311
7. Merga B., Alemu N. Integrated weed management in chickpea (Cicer arietinum L.). Cogent Food Agric. 2019. 5:1620152. https://doi.org/10.1080/23311932.2019.162 0152.
8. Sherwani S.I., Arif I.A., Khan H.A. Modes of Action of Different Classes of Herbicides. Herbic. Physiol. Action Saf. 2015. P. 165–186. DOI: 10.5772/61779
9. Soltani N., et al. Potential Yield Loss in Dry Bean Crops Due to Weeds in the United States and Canada. Weed Technology. 2018. Vol. 32. P. 342–346. https://doi. org/10.1017/wet.2017.116
10. Soltani N., Nurse R.E., Shropshire Ch. & Sikkema P.H. Weed Control, Environmental Impact and Profitability of Pre-Plant Incorporated Herbicides in White Bean. American Journal of Plant Sciences. 2012. Vol. 3. P. 846–853. ttp://dx.doi.org/10.4236/ajps.2012.37102 Published Online July 2012
11. Sunitha N., Reddy P.M., Sadhineni M. Effect of cultural manipulation and weed management practices on weed dynamics and performance of sweet corn (Zea mays L.). Indian J. Weed Sci. 2010. Vol. 42. P. 184–188.
12. Меліх О.О., Пасменко Н.В. Сучасний стан та напрями розвитку ринку соняшникової олії в Україні. Економіка харчової промисловості. 2015. Т. 7. Вип. 3. С. 15–20.
Розділ
СТОРІНКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО