Продуктивність гібридів ріпаку озимого в умовах міжсезонних кліматичних коливань за різних варіантів регуляції росту

Анотація

Мета. Дослідження спрямоване на визначення впливу контрастних осінньо-зимових погодних умов 2022–2025 рр. на морфологічний стан, перезимівлю, весняне відновлення та врожайність трьох гібридів ріпаку озимого. Додатковою метою було оцінити ефективність регуляторів росту та встановити прогностичну цінність морфологічних індикаторів у різних погодних сценаріях. Методи. Польові дослідження проведено у Північному Степу за схемою рандомізованих блоків із чотирма повтореннями на посівах гібридів Темптейшн, Сіквел та Імплемент. Вивчено динаміку осіннього морфогенезу, перезимівлю та інтенсивність весняного відновлення за застосування Фолікуру, Карамби Турбо, Еламіку й Ретацела. Метеодані отримано зі станції м. Синельникове. Використано одно- та багатофакторний ANOVA, кореляційний аналіз (r-Пірсона), погодні індекси та регресійне моделювання. Результати. Встановлено, що осінній гідротермічний режим визначав стартовий рівень розвитку культури: у сприятливому сезоні ІПР перевищував 110 %, тоді як у посушливому 2024/25 р. знижувався до 70–75 %. У стресових умовах маса рослин зменшувалася до 71 %, а висота точки росту зростала до 118 %, що супроводжувалося зниженням перезимівлі до 58–81 %. Регулятори росту забезпечували приріст урожайності 0,47–0,65 т/га, причому найстабільніший ефект продемонстрував Фолікур. Кореляційний аналіз підтвердив високу прогностичну цінність маси рослини восени, діаметра шийки та індексу весняного відновлення (r до 0,83). Серед досліджених генотипів найвищу адаптивність та найменший відносний спад урожайності в умовах жорсткого стресу забезпечував гібрид Темптейшн, що поєднав оптимальні показники осіннього розвитку з найвищими індексами весняної реакції. Регресійна модель пояснила 87 % варіації врожайності. Висновки. Погодні умови осіннього періоду формували межі реалізації потенціалу культури, визначаючи стартові морфологічні відмінності й подальшу силу весняного відновлення. Регулятори росту частково компенсували погодні стреси, але їх ефективність залежала від генотипу та сезонного сценарію. Найвищу стабільність продуктивності забезпечував гібрид із найкращими індексами осіннього та весняного розвитку – Темптейшн.