Динаміка умісту азоту під впливом різних способів прикореневого підживлення пшениці озимої в умовах Північного Степу України

Анотація

Мета. Встановити закономірності динаміки вмістудоступних форм азоту (нітратного та амонійного) у звичайному важкосуглинковому чорноземі Північного СтепуУкраїни залежно від різних способів і строків прикореневого підживлення пшениці озимої карбамідно-аміачною сумішшю (КАС) та твердими азотними добривами,зокрема оцінити ефективність технології Культан (глибоке інжекційне локалізоване внесення КАС) порівняноз традиційними поверхневими методами, визначитикоефіцієнт використання азоту рослинами, баланс цьогоелемента та вплив технологій на мікробіологічну активність ґрунту. Методи. Польові досліди проводилися протягом 2023–2025 рр. на полях ТОВ «Преображенівське»(Павлоградський район Дніпропетровської області) назвичайному важкосуглинковому чорноземі. Закладенооднофакторний польовий дослід за 8 варіантами підживлення при однаковій дозі азоту N60: контроль (бездобрив); Культан КАС восени N30 + навесні N30; обприскування КАС навесні N60; комбіновані схеми Культан +обприскування; одноразовий Культан КАС навесні N60;традиційне розкидання аміачної селітри та сульфатуамонію методом Бузницького. Вміст нітратного та амонійного азоту визначали у шарах 0–10, 10–20, 20–30 смна ключових фазах вегетації спектрофотометричнимметодом та після семиденного компостування. Балансазоту розраховували за різницею винесення з урожаємта внесеної кількості. Мікробіологічну активність ґрунтуоцінювали за інтенсивністю дихання, целюлозолітичною активністю та чисельністю амоніфікуючих і нітрифікуючих бактерій. Результати. Технологія КультанКАС забезпечила пролонговану доступність азоту протягом вегетації: максимальний вміст нітратного азоту(20,6–24,1 мг/кг) спостерігався у фазі трубкування–колосіння, а залишковий вміст перед збиранням буву 1,7–2,1 рази вищим, ніж при традиційних поверхневих способах. Одноразове весняне внесення КультанКАС (N60) дало найвищий коефіцієнт використанняазоту – 73,3 % (в 2,4–4,4 рази вище, ніж при поверхневому обприскуванні та розкиданні твердих добрив),винесення азоту з урожаєм – 122 кг/га та найменшийдефіцит балансу (–62 кг/га). Традиційні методи характеризувалися високими непродуктивними втратами(70–83 %) через волатилізацію аміаку та утворенняповерхневої кірки. Застосування Культан КАС стимулювало мікробіологічну активність ґрунту: дихання ґрунтузросло на 20 %, целюлозолітична активність – на 20 %,чисельність корисної мікрофлори – на 34–52 % порівняно з контролем, тоді як традиційні методи пригнічували її на 32–48 %. Висновки. У посушливих умовахПівнічного Степу України найефективнішим способомприкореневого підживлення пшениці озимої є одноразове весняне глибоке інжекційне внесення КАС затехнологією Культан у дозі N60. Цей спосіб підвищує коефіцієнт використання азоту до 73,3 %, зменшуєнепродуктивні втрати в 4–5 разів, забезпечує пролонговану доступність поживних речовин у період максимальної потреби рослин, зберігає та активізує мікробіологічну активність ґрунту, що сприяє підтримці йогородючості та екологічній безпеці технології удобрення.