Антракноз – небезпечна хвороба квасолі

А. А. Поєдинцева; Л. В. Жукова; С. В. Станкевич

doi:10.32848/agrar.innov.2025.34.20

А. А. Поєдинцева Державний біотехнологічний університет https://orcid.org/0000-0001-9600-2921
Л. В. Жукова Державний біотехнологічний університет https://orcid.org/0000-0003-1549-8019
С. В. Станкевич Державний біотехнологічний університет https://orcid.org/0000-0002-8300-2591

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.34.20

Ключові слова: квасоля, сорт, хвороба, стійкість, поширеність

Анотація

Антракноз зумовлює випадання сходів, погіршення товарних і насіннєвих якостей насіння, зниження врожаю. Рослини квасолі уражуються антракнозом протягом всього періоду вегетації, особливо в період формування бобів. На листках дорослих рослин утворюються кутасті, бурі або темно-бурі плями. Тканина, уражена в суху погоду, випадає, внаслідок чого утворюються дірки. В уражених бобах формується зморшкувате, покрите бурувато-темними плямами насіння. Якщо інфікування рослин збудником антракнозу відбувається на початкових етапах росту та розвитку квасолі, можемо очікувати 100 % втрати урожаю насіння. Патоген демонструє широку фізіологічну мінливість, яка здатна суттєво порушити стійкість комерційних сортів квасолі. Слід відмітити, що в сприйнятливих та резистентних сортів, швидкість, з якою збудник буде поширюватись тканинами рослини відрізнятиметься. Клітини резистентних тканин здатні локалізувати патоген в своїх межах, що проявляється у зниженні інтенсивності розвитку антракнозу Висока мінливість патогену свідчить про складність контролю розвитку антракнозу та важливість проведення досліджень з виявлення нових генів резистентності до даного патогену. Дослідження з оцінки стійкості сортів квасолі здійснювали на дослідних полях ДП ДГ «Елітне» Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ за загальноприйнятими методиками. Найбільш стійкими до збудника антракнозу виявилися чотири сорти квасолі: Самбреро, Перлина, Веселка та Horoz. За результатами трирічних досліджень на них не було зафіксовано симптомів хвороби. Враховуючи високу варіативність збудника та наявність великої кількості рас патогену, ми можемо говорити лише про високу стійкість цих сортів до рас патогену, які були представлені в 2019–2021 роки проведення досліджень. Сорти квасолі Несподіванка, Докучаєвська та Галактика не уражувались антракнозом у 2019 та 2020 рр. проте на них був відмічений незначний розвиток хвороби у 2021 році. Ступінь розвитку антракнозу на рослинах квасолі була незначною і відповідала 1 балу шкали ураження. На сорті Первомайська не виявлено симптомів прояву антракнозу у 2019 році, однак зафіксовано в 2020 та 2021 роках. Бал ураження рослин квасолі становив 1 у 2020 та 2 – у 2021 році. При цьому лише 10 % рослин мали ознаки ураження хворобою. Сорт Надія не уражувався антракнозом у 2020 та 2021 роках. Незначний відсоток ураження було зафіксовано в 2019 році на рівні 8 %. Бал ураження склав 2. Поширеність антракнозу становила 10,0 %. В умовах 2020 року не було відмічено симптомів розвитку хвороби на сорті Готика. В той же час у 2019 та 2021 роках розвиток антракнозу на сорті становив 12,0 % за поширеності 40,0 та 50,0 % відповідно.

Посилання

1. Joanna Z. Marcinkowska, Krystyna Borucka. Colletotrichum Lindemuthianum in Phaseolus vulgaris seeds. Plant Breeding and Seed Science. 2001. V. 45. № 2. Р. 59–64.
2. Lobato A. K. S., Gonçalves-Vidigal M. C., Vidigal Filho P. S., Costa R. C. L., Cruz F. J. R., Santos D. G. C., Silva C. R., Silva L. I., Sousa L. L. Changes in photosynthetic pigment and carbohydrate content in common bean cultivars infected by Colletotrichum lindemuthianum. Plant Soil Environ. V. 55. № 2. 2009. Р. 58–61.
3. Cláudia Thomazella; Maria Celeste Gonçalves-Vidigal; Pedro Soares Vidigal Filho; William Mário de Carvalho Nunes and João Batista Vida. Characterization of Colletotrichum lindemuthianum races in Paraná state, Brazil. Cropp Breeding and Applied Biotechnology. V. 2(1). 2002. Р. 55–60.
4. Bigirimana J., Höfte M. Bean Anthracnose: Inoculation Methods and Influence of Plant Stage on Resistance of Phaseolus vulgaris Cultivars. Journal of Phytopathology. V. 149 (7–8). 2001. P. 403–408.
5. Colletotrichum lindemuthianum (COLLLD). EPPO Global Database. URL: https://gd.eppo.int/taxon/COLLLD
6. Саблук В. Т., Сінченко В. М., Фурман П. В. Біофунгіциди проти хвороб квасолі. Біоенергетика. № 1 (23). 2024. С. 14–15.
7. Фадєєв Л. Квасоля – принцеса серед бобових. Агробізнес сьогодні. № 2. 2021. С. 16–19.
8. Alam M., Rudolph K. Occurrence and characterization of the races of bean anthracnose (Colletotrichum lindemuthianum) in Turkey. Phytopathologia Mediterranea. V. 32 (3). 1993. Р. 228–234.
9. O’Connell R. J., Bailey J. A., Richmond D. V. Cytology and physiology of infection of Phaseolus vulgaris by Colletotrichum lindemuthianum. Physiological Plant Pathology. V. 27 (1). 1985. Р. 75–98.
10. Wolkow P. M., Sisler H. D., Vigil E. L. Effect of inhibitors of melanin biosynthesis on structure and function of appressoria of Colletotrichum lindemuthianum. Physiological Plant Pathology. V. 23 (1). 1983. Р. 55–71.
11. Kiryowa, Moses J. Ebinu, Aston, Kyaligonza, Vincent Nkalubo, Stanley T. Paparu, Pamela Mukankusi, Clare Mugisha Tukamuhabwe, Phineas. Pathogenic variation of colletotrichum lindemuthianum causing anthracnose of beans (Phaseolus vulgaris) in Uganda. Journal of Plant Pathology. V. 5 (3). 2016. Р. 89–98.
12. Colletotrichum lindemuthianum. Taxonomy Browser. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/Taxonomy/Browser/wwwtax.cgi?id=290576.
13. Abebe Gezahegn, Alemayehu Chala and Getachew Ayana. Physiological Races of Colletotrichum lindemuthianum from South and Central Ethiopia. Journal of Plant Pathology. Research. V. 1 (3). 2021. Р. 17–23.
14. Poedinceva А. A., Turenko V. P., Stankevych S. V. et al. A review of protection measures against the principal bean diseases in Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology, 2020. 10(5), 236–240. DOI: 10.15421/2020_236
15. Poedintseva A., Zhukova L., Stankevych S. Danger of fusarium wilt in bean crops. Modern trends in the development of agricultural production: problems and perspectives: monograph. Edited by S. Stankevych, O. Mandych. Tallinn: Teadmus OÜ, 2022. P. 107–116.