Показники росту рослин ячменю озимого залежно від удобрення та застосування регулятора росту

Анотація

Мета. Визначити формування висоти рослин ячменю озимого і стійкості до полягання за різного удобрення та застосування регулятора росту. Методи. Лабораторний, вимірювальний, порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. У середньому за три роки досліджень висота рослин ячменю озимого збільшувалась від 96 до 125 см залежно від варіанту досліду на тлі без регулятора росту. При цьому на неудобрених ділянках цей показник змінювався від 83 до 115 см залежно від року дослідження. Понижена температура повітря у період березень – травень сприяла меншому росту рослин у висоту в 2023 і 2025 рр. Оптимальна температура повітря для росту рослин ячменю озимого в 2024 р. забезпечували найвищий ріст рослин. Необхідно відзначити, що в 2023 р. висота рослин збільшувалась на 37 %, у 2025 – на 22 %, а в 2025 р. – на 27 %. Результати досліджень свідчать, що найменше на висоту рослин впливало застосування фосфорних і калійних добрив. Упродовж років досліджень цей показник зростав лише на 2–5 см. Варіанти з неповним поверненням фосфорних і калійних добрив, а також повне мінеральне добриво істотно не впливало на висоту рослин порівняно з азотними системами. На тлі застосування регулятора росту рослин висота була в межах 69–94 см залежно від варіанту досліду та року проведення досліджень. Необхідно відзначити, що за внесення азотних добрив висота рослин зростала на 6–8 % порівняно з неудобреними ділянками. Площа з полеглими рослинами також змінювалась залежно від погодних умов року проведення досліджень, удобрення та застосування регулятора росту рослин. Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено, що рослини ячменю озимого по різному реагують на внесення добрив у польовій сівозміні. Найбільше впливає застосування азотних добрив, а найменше – фосфорних і калійних. Висота рослин змінюється від 83 до 115 см на неудобрених ділянках і від 103 до 140 см на системах з азотною складовою. Внесення регулятора росту рослин понижає їх висоту до 69–94 см або на 20–49 % залежно від варіанту досліду. Системи з внесенням N150 на тлі різного повернення фосфорних і калійних добрив знижували стійкість рослин до 3 бала. При цьому ділянки без добрив, фосфорно-калійна система та внесення N75 не впливали на стійкість рослин ячменю озимого. При цьому стійкість рослин на тлі регулятора росту була на рівні 7–9 бала залежно від варіанту досліду.