Показники росту рослин ячменю озимого залежно від удобрення та застосування регулятора росту
Анотація
Мета. Визначити формування висоти рослин ячменю озимого і стійкості до полягання за різного удобрення та застосування регулятора росту. Методи. Лабораторний, вимірювальний, порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. У середньому за три роки досліджень висота рослин ячменю озимого збільшувалась від 96 до 125 см залежно від варіанту досліду на тлі без регулятора росту. При цьому на неудобрених ділянках цей показник змінювався від 83 до 115 см залежно від року дослідження. Понижена температура повітря у період березень – травень сприяла меншому росту рослин у висоту в 2023 і 2025 рр. Оптимальна температура повітря для росту рослин ячменю озимого в 2024 р. забезпечували найвищий ріст рослин. Необхідно відзначити, що в 2023 р. висота рослин збільшувалась на 37 %, у 2025 – на 22 %, а в 2025 р. – на 27 %. Результати досліджень свідчать, що найменше на висоту рослин впливало застосування фосфорних і калійних добрив. Упродовж років досліджень цей показник зростав лише на 2–5 см. Варіанти з неповним поверненням фосфорних і калійних добрив, а також повне мінеральне добриво істотно не впливало на висоту рослин порівняно з азотними системами. На тлі застосування регулятора росту рослин висота була в межах 69–94 см залежно від варіанту досліду та року проведення досліджень. Необхідно відзначити, що за внесення азотних добрив висота рослин зростала на 6–8 % порівняно з неудобреними ділянками. Площа з полеглими рослинами також змінювалась залежно від погодних умов року проведення досліджень, удобрення та застосування регулятора росту рослин. Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено, що рослини ячменю озимого по різному реагують на внесення добрив у польовій сівозміні. Найбільше впливає застосування азотних добрив, а найменше – фосфорних і калійних. Висота рослин змінюється від 83 до 115 см на неудобрених ділянках і від 103 до 140 см на системах з азотною складовою. Внесення регулятора росту рослин понижає їх висоту до 69–94 см або на 20–49 % залежно від варіанту досліду. Системи з внесенням N150 на тлі різного повернення фосфорних і калійних добрив знижували стійкість рослин до 3 бала. При цьому ділянки без добрив, фосфорно-калійна система та внесення N75 не впливали на стійкість рослин ячменю озимого. При цьому стійкість рослин на тлі регулятора росту була на рівні 7–9 бала залежно від варіанту досліду.
Посилання
2. Любич В. В., Остапчук В. В. Формування продуктивності тритикале озимого різних доз азотних добрив, позакореневого підживлення та сеникації. Збірник Уманського національного університету. 2025. Вип. 106, Ч. 1. С. 10–18.
3. Любич В. В., Стратуца Я. С. Урожайність та якість зерна тритикале озимого за різних видів і доз добрив. Збірник Уманського національного університету. 2025. Вип. 106, Ч. 1. С. 554–553.
4. Zheng H., Li W., Jiang J., Liu Y., Cheng T., Tian Y., Zhu Y., Cao W., Zhang Y., Yao X. A Comparative Assessment of Different Modeling Algorithms for Estimating Leaf Nitrogen Content in Winter Wheat Using Multispectral Images from an Unmanned Aerial Vehicle. Remote Sens. 2018. Vol. 10. 2026.
5. Любич В. В. Розвиток бурої іржі та продуктивність тритикале озимого із застосуванням біофунгіциду на тлі різних доз азотних добрив. Збірник Уманського національного університету садівництва. 2023. Вип. 103. С. 53–69.
6. Argento F., Anken T., Abt F., Vogelsanger E., Walter A., Liebisch F. Site-specific nitrogen management in winter wheat supported by low-altitude remote sensing and soil data. Precis. Agric. 2021. Vol. 22. Р. 364–386.
7. Любич В. В. Фізичні властивості зерна та білково-протеїназний комплекс тритикале ярого за різних доз азотних добрив. Збірник Уманського національного університету садівництва. 2023. Вип. 102. С. 142–154.
8. Gabriel A., Gandorfer M. Adoption of digital technologies in agriculture – An inventory in a european small-scale farming region. Precis. Agric. 2022. Vol. 24. Р. 68–91.
9. Bielski S., Romaneckas K., Šarauskis E. Impact of nitrogen and boron fertilization on winter triticale productivity parameters. Agronomy. 2020. Vol. 10(2). 279.
10. Rajičić V., Popović V., Perišić V., Biberdžić M., Jovović Z., Gudžić N., Mihailović V., Đurić N., Čolić V., Terzić D. Impact of nitrogen and phosphorus on grain yield in winter triticale grown on degraded vertisol. Agronomy. 2020. Vol. 10(6). 757.
11. Любич В. В. Селекційна цінність нових сортів трити- кале ярого. Збірник Уманського національного університету садівництва. 2021. Вип. 97. С. 3–11.
12. Mittermayer M., Donauer J., Kimmelmann S., Maidl F.-X., Hülsbergen K.-J. Effects of different nitrogen fertilization systems on crop yield and nitrogen use efficiency – Results of a field experiment in southern Germany. Heliyon. 2024. Vol. 10. e28065.
13. Любич В. В. Технологічні параметри виробництва зерна тритикале ярого, вирощеного за різних доз азотних добрив. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2023. № 2. С. 109–116.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




