Біоенергетичні та економічні параметри оцінки вирощування гороху за різних схем передпосівної обробки насіння та попередників
Анотація
Мета. Оцінити біоенергетичні та економічні параметри вирощування гороху сорту Мадонна за різних комбінацій інокулянтів і насіннєвих фунгіцидів залежно від попередника (пшениця озима, соняшник) у Степу України та виділити агротехнології з максимальною енергетичною віддачею й рентабельністю. Методи. У 2023–2025 рр. проведено двофакторний польовий дослід на чорноземі звичайному: фактор А – попередник (пшениця озима; соняшник); фактор B – передпосівна обробка насіння (контроль; фунгіциди Вайбранс РФС, Редіго, Сферіко, Авідо; інокулянти Ризолайн + Ризосейв, Атува + Премакс; та їх комбінації інокулянт + фунгіцид). Біоенергетичний аналіз включав сукупні витрати енергії, валову енергію врожаю, енергоємність 1 т і коефіцієнт енергетичної ефективності. Економічні показники визначали такі, як валовий прибуток, умовно чистий прибуток і рівень рентабельності на 1 га. Результати. Після попередника пшениця озима за врожайності 2,53–2,90 т/га та затраченою сукупної енергії на рівні 16,40–16,83 ГДж/га найвищі значення одержано для комбінацій інокулянт + фунгіцид таких, як Ризолайн + Ризосейв + Вайбранс РФС при коефіцієнті енергетичної ефективності 2,59 та мінімальну енергоємність – 5,80 ГДж/т. Інокуляція без фунгіциду Ризолайн + Ризосейв – забезпечила коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,54. Фунгіциди без інокуляції поступалися цьому показнику і становив 2,40–2,44. Після соняшнику абсолютні показники були нижчими, однак зберігалася перевага схем із інокуляцією. Найкращі комбінації інокулянт + фунгіцид досягали рівня Кее = 2,41. Економічні результати узгодилися з енергетичними, а саме після попередника пшениці озимої максимальний прибуток складав – 12,1–12,2 тис. грн/га при рентабельності до 62 %, після соняшнику – 9,67–9,76 тис. грн/га, рентабельність 49–50 %. Висновки. В технології вирощування гороху визначальним системним чинником є попередник, а саме після пшениці озимої сформовано вищу продуктивність, нижчу енергоємність 1 т та вищий коефіцієнт енергетичної ефективності, ніж після попередника соняшника. Базовим технологічним рішенням слід вважати інокуляцію. Додавання сумісного фунгіциду виконує стабілізуючу функцію і забезпечує максимальну енергетичну та економічну ефективність. За ресурсних обмежень інокуляція як самостійний прийом є економічно виправданим, особливо після соняшнику.
Посилання
2. Deaker R., Roughley R. J., Kennedy I. R. Legume seed inoculation technology – A review. Soil Biology and Biochemistry. 2004. 36(8). P. 1275–1288. https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2004.04.009
3. Dunfield K. E., Siciliano S. D., Germida J. J. The fungicides thiram and captan affect the phenotypic characteristics of Rhizobium leguminosarum strain C1 as determined by FAME and Biolog analyses. Biology and Fertility of Soils. 2000. 31(3). P. 303–309. https://doi.org/10.1007/s003740050660
4. Kutcher H. R., Lafond G. P., Johnston A. M. Rhizobium inoculant and seed-applied fungicide effects on field pea production. Canadian Journal of Plant Science. 2002. 82(4). P. 645–651. https://doi.org/10.4141/P01-180
5. Козар С. Ф., Халеп Ю. М., Євтушенко Т. А., Вороная О. В. Економічна та енергетична ефективність інокуляції гороху посівного новим штамом Rhizobium leguminosarum Г222. Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. 38. С. 51–58. https://doi.org/10.35868/1997-3004.38.51-58
6. Лемішко С. М., Черних С. А., Пашова В. Т. Кореневі гнилі агрофітоценозів гороху в умовах Північного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2021. 121. С. 58–66. https://doi.org/10.32851/ 2226-0099.2021.121.8
7. Лемішко С. М. Оцінка впливу інкрустації та інокуляції насіння гороху на показники продуктивності. Таврійський науковий вісник. 2020. 116(1). С. 141–149. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.116.1.29.
8. Іщенко В. А., Томашина Г. П., Темченко А. М. Резерв підвищення урожайності гороху в Степу. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН. 2013. 18. С. 52–60.
9. Тараріко Ю. О., Несмашна О. Ю., Бердніков О. М., Глущенко Л. Д., Личук Г. І. Біоенергетична оцінка сільськогосподарського виробництва: Науково-методичне забезпечення. Київ : Аграрна наука. 2005. 145 с.
10. Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Дисперсійний і кореляційний аналіз у землеробстві та рослинництві: навч. посіб. Херсон : Айлант, 2008. 272 с.
11. Мазур В. А., Липовий В. Г., Мордванюк М. О. Методика наукових досліджень в агрономії: навчальний посіб- ник. Вінниця : ВЦ ТОВ «ТВОРИ», 2020. 204 с.
12. Тараріко Ю. О., Несмашна О. Ю., Бердніков О. М., та ін. Енергетичні аспекти сталого розвитку агросфери (огляд). Вісник аграрної науки. 2010. 4. С. 20–24.
13. Trenk N. K., Li S., Anderson N. Understanding the root of the problem for tackling pea root rot. Frontiers in Microbiology. 2024. 15. 1441814. https://doi.org/10.3389/fmicb.2024.1441814
14. Rathjen J. R., Ryder M. H., Lai T. V., Riley I. T., Brand J., Denton M. D. The impact of fungicides with contrasting toxicities to rhizobia on the growth and nodulation of pulses in southern Australia. Crop & Pasture Science. 2025. 76. CP24381. https://doi.org/10.1071/CP24381
15. Вуйко О. М. Вплив мікродобрив та біопрепаратів на формування продуктивності гороху в умовах Лісостепу України. Аграрні інновації. 2022. 10(2). С. 48–55. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.2

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




