Об’ємна маса ґрунту залежно від попередників та його обробітку за вирощування ячменю ярого в Правобережному Лісостепу України

Анотація

У статті наведено результати наукових досліджень щодо впливу чотирьох попередників – кукурудзи на зерно, сої, ріпаку озимого, соняшника та трьох варіантів обробітку ґрунту – полицевого (оранки) на 22–25 см, безполицевого мілкого на 14–16 см, та безполицевого поверхневого на 6–8 см на об’ємну масу ґрунту та врожайність ячменю ярого в правобережному Лісостепу України. Покращення агрофізичних властивостей ґрунтів, зокрема об’ємної маси, є важливим для підвищення родючості, оптимізації структури ґрунтів та забезпечення сталого сільськогосподарського розвитку. Тому з кожним роком це питання стає все більш актуальним. Дослідження, проведені в період з 2021 по 2024 роки, показали, що досліджувані фактори – попередники, спосіб основного обробітку ґрунту та його глибина, мали значний вплив на об’ємну масу ґрунту. Встановлено поступове збільшення щільності ґрунту від передпосівного періоду до збирання культури в усіх досліджуваних варіантах. Визначено зниження об’ємної маси ґрунту після таких попередників як ріпак озимий та соняшник, порівняно з контролем. Зокрема, перед сівбою ячменю ярого, щільність ґрунту в верхньому – 0–10 см шарі була, відповідно, на 0,08 та на 0,05 г/см3 менше, ніж на контролі (кукурудза на зерно). Подібна тенденція була зафіксована й у 10–20 та 20–30 см товщі ґрунту. Встановлено, що зміна способу основного обробітку мала значний вплив на об’ємну масу ґрунту. Зокрема, безполицеві обробітки призводили до збільшення об’ємної маси ґрунту порівняно з оранкою. На період сівби в верхньому шарі ґрунту (0–10 см) не було помітних відмінностей в об’ємній масі між оранкою та поверхневими обробітками. Однак, починаючи з глибини 10–20 см, спостерігалося збільшення щільності, порівняно з верхнім шаром. За безполицевого мілкого та поверхневого обробітків усереднена об’ємна маса становила, відповідно, 1,21–1,22 г/см3 в 10–20 см товщі та 1,25–1,26 г/см3 – 20–30 см., що переважало контроль (оранку) на 0,03 г/см3. Також спостерігалась тенденція до зростання показника об’ємної маси зі збільшенням глибини відбору зразків ґрунту, що було зумовлено впливом комплексу природних та антропогенних факторів. Найвищий рівень урожайності ячменю ярого – 7,1 т/га в досліді отримано за вирощування культури після сої на фоні полицевого обробітку ґрунту (оранки на 23–25 см). Проте, заміна оранки безполицевим мілким обробітком (дискуванням на 14–16 см) після сої та ріпаку озимого дозволило отримати не значно нижчий урожай культури на рівні, відповідно, 7,0 та 6,6 т/га.