Вивчення інтенсивності накопичення важких металів рослинами буркуну білого (MelilotuS Albus) на ґрунтах, що зазналивпливу бойових дій
Анотація
Метою дослідження є вивчення інтенсивності накопичення важких металів у рослинах буркуну білого (Melilotus albus), вирощених на ґрунтах, які зазнали впливу бойових дій, зокрема внаслідок забруднення уламками боєприпасів, вибухових речовин, важкої техніки та збройного втручання. Особливу увагу приділено оцінці фіторемедіаційного потенціалу буркуну як культури для відновлення деградованих територій і очищення ґрунтів від токсичних елементів. Методи. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Вивчено інтенсивність забруднення важкими металами різних типів ґрунтів, що зазнали наслідків бойових дій та вирощування на них рослин-фіторемедіантів буркуну білого (Melilotus albus). Встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій Pb, Cd, Zn та Cu у дерново-підзолистих ґрунтах міста Овруч Житомирської області та сірих лісових ґрунтах міста Калинівка, які безпосередньо піддавались впливу бойових дій, у вигляді детонації уламкових матеріалів крилатих ракет Х-101. Дослідження показали ефективність вирощування на таких ґрунтах буркуну білого (Melilotus albus), як потужного фіторемедіанта. У рослинній масі буркуну білого виявлено перевищення гранично допустимої концентрації важких металів тільки по Zn, що вказує на позитивний ефект вирощування даної сільськогосподарської культури на землях, що зазнали впливу бойових дій. Висновки. Результати дослідження підтверджують високу ефективність буркуну білого у процесах фіторемедіації ґрунтів, забруднених унаслідок бойових дій. Рослина виявила здатність накопичувати важкі метали: Pb, Cd та Cu і в меншій мірі – Zn, який буркун білий може накопичувати у більших концентраціях, що показано у наших дослідженнях, толерувати високі концентрації забруднювачів. Для вилучення перевищених концентрацій Zn, на цих землях можна висаджувати інші культури фіторемедіанти, які здатні накоптчувати в меншій мірі важкий метал – Zn.
Посилання
2. Грицаєнко З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко В.П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. К.: ЗАТ Нічлава, 2003. 320 с.
3. Frick C. M., Farrell R. E, Germida J. J. Assessment of phytoremediation as an in situ technique for cleaning oil-contaminated sites. PTAC Petroleum Technology Alliance, Canada, Calgary, 1999. 88 р.
4. Цицюра Я.Г., Шкатула Ю.М., Забарна Т.А., Пелех Л.В. Інноваційні підходи до фіторемедіації та фіторекультивації у сучасних системах землеробства: монографія. Вінниця: ТОВ «Друк», 2022. 1200 с.
5. Демидась Г.І., Захлєбаєв М.В. Продуктивність буркуну білого в чистих та сумісних посівах з однорічними злаковими культурами. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2017. Вип. 90(1). С. 47–54.
6. Косуба Р.Б., Ткачук О.Ю. Стан і перспективи використання буркуну лікарського в медицині та фармації. Фітотерапія. 2009. № 2. С. 53–56.
7. Лавриненко Ю.О., Влащук А.М., Влащук О.А. Особливості водоспоживання буркуну білого однорічного в умовах Півдня України. Таврійський науковий вісник. 2019. Вип.110. Ч.1. C. 113–119.
8. Влащук А.М. Оптимізація параметрів адаптивної технології вирощування буркуну білого однорічного. Актуальні проблеми землеробської галузі та шляхи їх вирішення: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (Миколаїв. 04-06 грудня 2019 р.). Миколаїв: МНАУ. 2019. С. 20–22.
9. Razanov S., Alieksieiev O., Alieksieievа O., Vradii O., Mazur K., Puyu V., Piddubna A., Povoznikov M., Postoienko D., Zelisko O. The сontent of heavy metals and trace elements in different soils used under the conditions of homestead plots and field agricultural lands of Ukraine. Journal of Ecological Engineering. 2024. Vol. 25 (6). P. 42–50. DOI: https://doi.org/10.12911/22998993/186820
10. Мазур В.А., Врадій О.І. Моніторинг забруднення грунтів важкими металами науково-дослідної ділянки в НДГ «Агрономічне» Вінницького національного аграрного університету. Сільське господарство та лісівництво. 2019. № 2 (13). С. 16–24. DOI: 10.37128/2707-5826-2019-2-2
11. Ткачук О.П., Врадій О.І. Баланс поживних речовин у ґрунті при вирощуванні зернобобових культур. Екологічні науки. 2022. № 2 (41). C. 43–47. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.2–41.7
12. Razanov S.F., Husak O.B., Tkalich Y.I., Vradii O.I., Aleksieiev O.O., Verhelis V.I., Razanova A.M. Influence of soil moisture level on the translocation of plumbum and cadmium in the grains of winter cereals. Agrology. 2022.Vol. 5(4). P. 122–125. DOI: 10.32819/021119
13. Vradii O.I., Alieksieiev O.O. Ecological and economic assessment of the state of forest ecosystems in the conditions of marital state in Ukraine. Аграрні інновації. 2024. № 27. С. 29–36. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.27.4
14. Alves J.D.C., Souza A.P.D., Pôrto M.L.A., Fontes R.L.F., Arruda J., Marques L.F. Potential of sunflower, castor bean, common buckwheat and vetiver as lead phytoaccumulators. Revista Brasileira de Engenharia Agrícola e Ambiental. 2016. Vol. 20. No 3. P. 243–249. https://doi.org/10.1590/1807-1929/agriambi.v20n3p243-249
15. Amjad M., Iqbal M.M., Abbas G., Farooq A.B.U., Naeem M.A., Imran M., Murtaza B., Nadeem M., Jacobsen S.-E. Assessment of cadmium and lead tolerance potential of quinoa (Chenopodium quinoa Willd) and its implications for phytoremediation and human health. Environmental Geochemistry and Health. 2022. Vol. 44. No 5. P. 1487–1500. https://doi.org/10.1007/s10653-021-00826-0
16. Bauddh K., Singh K., Singh B., Singh R. P. Ricinus communis: A robust plant for bio-energy and phytoremediation of toxic metals from contaminated soil. Ecological Engineering. 2015. Vol. 84. P. 640–652. https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2015.09.038
