Вплив способів основ- ного обробітку ґрунту на формування продуктив- ності рослин пшениці озимої та урожайності

Ключові слова: обробіток грунту, врожайність, забур’яненість, продуктивність

Анотація

Мета. Встановити вплив способів основного обробітку грунту під пшеницю озиму для отримання високих рівнів урожайності в умовах Північно-Східного Лісостепу та узагальнити результати за попередні етапи досліджень. Дослідити динаміку продуктивності пшениці озимої під впливом способів основного обробітку грунту, встановити найбільш обґрунтовані варіанти основного обробітку ґрунту в поєднанні з метеорологічними показниками даної зони вирощування. Методи. Методи досліджень: польові, лабораторні, аналітичні, статистичні. Закладання дослідів, їх розташування проводились згідно методичних рекомендацій «Методичні вказівки щодо проведення польових досліджень і вивчення технології вирощування зернових культур». Статистичні опрацювання результатів дослідів проводили дисперсійним методом, при цьому використано пакет прикладних програм Excel. Результати. В середньому за роки досліджень безполицевий обробіток грунту важким культиватором на глибину 10-12 см із суцільним підрізанням кореневої системи бур’янів сприяв зменшенню їх загальної кількості. Так, після відновлення весняної вегетації за такого обробітку грунту на кожному метрі квадратному вегетувало 54,6 шт. із загальною сирою масою 11,5 г, а сухою – 2,84 г. При цьому середня вага 1 рослини бур’яну складала 0,21 та 0,05 г відповідно. Основний обробіток грунту цим же культиватором та безполицевий дисковий обробіток зумовлював більшу забур’яненість ценозів пшениці на 10,6-16,2 шт./м2 із значно більшою вегетативною масою. При догляді за рослинами переважна більшість дводольних бур’янів була знищена, однак перед збиранням з’явилась нова хвиля бур’янів, здебільшого злакових та деяких дводольних. Їх кількість була значно більшою при поверхневому дисковому обробітку на 6-8 см, а саме 94,2 шт./м2, тоді як на контролі – обробітку грунту важким культиватором на 10-12 см їх кількість складала 54,8 шт./м2. При цьому вегетативна маса їх була в 2-3 рази більшою: сира – 239,2 г, а суха – 30,6 г/м2. Безполицеві способи основного обробітку грунту як важким культиватором, так і дисковою бороною на меншу глибину, а саме 6-8 см в середньому за 3 роки зменшували урожайність зерна незначно, але істотно: на 0,26-0,27 т/га при НІР05 – 0,25 т/га в порівнянні з обробітком важким культиватором на глибину 10-12 см. Урожайність пшениці озимої в залежності від способів основного обробітку грунту за середніми показниками (2021-2023 рр.) становила 4,82-5,01 т/га. Найбільш сприятливий за погодними умовами був вегетаційний період 2022 року, що істотно вирізнявся за врожайністю (5,39-5,56 т/га) на контрольному варіанті. Висновки. В умовах зони нестійкого зволоження, особливо осіннього періоду, при основному обробітку грунту ефективно використовувати безполицевий дисковий обробіток на глибину 10-12 см. За таких умов показники структури врожаю та врожайність зерна пшениці озимої були найвищими. Кількість бур’янів значно переважала при безполицевому дисковому обробітку на глибину 6-8 см.

Посилання

1. Sobko M., Butenko Y., Davydenko G., Solarov O., Pylypenko V., Makarova V. (2023). Ecological and
Economic Study of Wheat Winter Varieties by Different Geographical Origin. Ecological Engineering & Environmental Technology. 24(1). P. 12–21. https://doi.
org/10.12912/27197050/154912.
2. Собко М.Г. Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від строків сівби в умовах північної частини лівобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської
державної аграрної академії. 2014. Вип. 1. С. 6–9.
3. Марковська О.Є., Гречишкіна Т.А., Лавренко Н.М. Вплив елементів технології вирощування на урожайність та якість зерна сортів пшениці озимої в умо-
вах Південного Степу України. Colloquium Journal. Agricultural Sciences. 2020. 19(71). https://doi.org/
10.24411/2520-6990-2020-12053.
4. Присяжнюк Л.М., Хоменко Т.М., Ляшенко С.О., Мельник С.І. Показники продуктивності нових сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) залежно
від факторів вирощування. Plant Varieties Studying and protection. 2022. Вип. 18(4). С. 273–282. https:// doi.org/10.21498/2518-1017.18.4.2022.273989
5. Tsyuk O., Tkachenko M., Butenko A. Changes in the nitrogen compound transformation processes of typical
chernozem depending on the tillage systems and fertilizers. Agraarteadus. 2022. 33(1). 192–198. https://doi.org/10.15159/jas.22.23.
6. Кирнасівська Н.В., Колеснікова О.А. Агрокліматична оцінка вологозабезпеченості періоду вегетації озимої пшениці у Вінницькій області. Вісник Полтавської
державної академії. 2021. Вип. 4(103). С. 71–79 https://doi.org/10.31210/visnyk2021.04.08
7. Karpenko O., Butenko Y., Rozhko V., Sykalo О.,
Chernega T., Kustovska A., Onychko V., Tymchuk D.S., Filon V., Novikova A. Influence of Agricultural Systems
on Microbiological Transformation of Organic Matter in Wheat Winter Crops on Typical Black Soils. Journal of
Ecological Engineering. 2022. Vol. 23(9). P. 181–186.DOI: https://doi.org/10.12911/22998993/151885
8. Методика польових досліджень з обробітку ґрунту. ННЦ «Інститут землеробства НААН» 2020. 84 с.
9. Царенко О.М., Злобін Ю.А., Скляр В.Г., Панченко С.М. Комп’ютерні методи в агрономії та с.-г. біології. Суми. Університетська книга. 2000. 203 с.
Опубліковано
2024-08-28
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО