СИМБІОТИЧНА АКТИВНІСТЬ ГОРОХУ ПОСІВНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТОВОГО СКЛАДУ ТА ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ

Ключові слова: горох, азотфіксація, інокуляція, бактеріальні препарати.

Анотація

Мета. Ввчення впливу предпосівної обробки насіння на симбіотичну активність рослин гороху посівного. Методи. Польовий, лабораторний, математично- статистичий. Результати. За даними досліджень досить позитивним засобом покращення умов живлення та розвитку рослин гороху є використання біопрепаратів, які стимулюють симбіотичну азотфіксацію в гороху. Загалом застосування досліджуваних препаратів Андеріз, Біомаг-горох та Оптимайз Пульс дозволило збільшити кількість активних бульбочок на 32,4-36,4% та збільшити їх загальну масу на 21-23%. Під час дослідження виявлено, що урожайність гороху значною мірою залежить від ефективної взаємодії рослини-господаря та бульбочкових бактерій за оптимальних умов, а саме за роки досліджень встановлено ефективність цього технологічного заходу, який разом із сортовими особливостями, зумовили формування бульбочок на одній рослині в межах 20,77-49,37 шт. Також відмічено, що передпосівна обробка насіння гороху відігравала важливу роль в утворенні маси бульбочок на одній рослині. Так, передпосівна інокуляція Андерізом у середньому за роки досліджень та за фазами росту і розвитку рослин сприяла достовірному збільшенню маси бульбочок порівняно з контролем на 0,03–0,06 г, Біомаг-гороху – на 0,06–0,07 г та Оптиміз Пульс – на 0,07–0,09 г залежно від досліджуваного сорту та фази розвитку гороху. Висновки. У цьому дослідженні встановлено, що найбільшу масу кореневих бульбочок у середньому за роки досліджень відмічали при обробці насіння Оптимайз Пульс – 0,19–0,22 г залежно від сорту, що було найкращим показником серед досліджуваних варіантів. Що стосується ознак сорту, то вони також мали значний вплив на формування симбіотичного апарату рослин гороху незалежно від фази їх росту та розвитку. У середньому за роки досліджень гороху найбільша кількість бульбочок на коренях однієї рослини була у фазі цвітіння сорту Гайдук – 46,5 шт., а їх маса становила 0,225 г.

Посилання

1. Дідур І. М., Шевчук В. В. Підвищення родючості ґрунту в результаті накопичення біологічного азоту бобовими культурами. Сільське господарство та
лісівництво., 2020. № 16. С. 48–60.
2. Гирка А. Д., Сидоренко Ю. Я., Бочевар О. В., Іщенко В. А. Ефективність добрив, норм висіву та інокуляції насіння у підвищенні зернової продуктивності гороху вусатого морфотипу в північному Степу. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2013. № 14. С. 37–46.
3. Рябокінь,Т. М., Дворецька С. П., Єфіменк Г. М. Продуктивність сортів гороху залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування. Вісник Центру
наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2014. № 16. С. 212–217.
4. Лемішко С. М., Черних С. А., Ярчук І. І. Підвищення прояву ефекту симбіотичної азотфіксації гороху та продуктивності посівів за застосування регуляторів росту, препаратів азотфіксуючих бактерій та органічних біостимуляторів в умовах Північного Степу України. Аграрні інновації. 2022. № 15. С. 47–52.
5. Венглінський М. О., Глущенко М. К., Годинчук Н. В., Хмара Т. І. Роль мікроелементів у живленні рослин та покращенні родючості ґрунтів. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Сер.: Сільськогосподарські науки. 2014. № 1. С. 73–79. doi: 10.32412/ 2306-5478- (1)2014.02
6. Яцук І. П., Панасенко, В. М., Науменко А. С., Венглінський М. О., Годинчук Н. В. Особливості забезпечення мікроелементами ґрунтів України. Агроекологічний журнал. 2015. № 4. С. 63–69. doi: 10.26886/2414‑634X.6(42)2020.8
7. Гутянський Р. А., Ільченко Н. К., Шелякіна Т. А., Посилаєва О. О. Урожайність і якість насіння гороху, нуту, сої за впливу забур’яненості, інокуляції та
гербіциду. Селекція і насінництво. 2018. № 113. С. 179–188.
8. Чинчик О. С. Вплив обробки насіння біопрепаратами на показники структури урожаю та урожайність сортів гороху. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Сільськогосподарські науки. 2016. № 24 (1) С. 222–229.
9. Огурцов Ю. Є. Урожайність рослин залежно від застосування регуляторів росту рослин і мікродобрива на різних фонах живлення. Наукові доповіді
НУБіП України. 2015. № 2 (51). С. 24–28.
10. Телекало Н. В., Мордванюк М. О. Вплив елементів технології на накопичення біологічного азоту посівами гороху посівного. Сільське господарство та
лісівництво. 2021. № 21. С. 62–68.
11. Камінський В. Ф., Дворецька С. П., Костина Т. П. Вплив передпосівної обробки насіння мікроелементами та біологічними препаратами на урожайність гороху. Землеробство. 2012. № 84. С. 82–87. doi: 10.32702/2306-6792.2020.17-18.60
12. Коць С. Я. Дослідження біологічної фіксації азоту в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України. Фізіологія рослин і генетика. 2016. № 48 (3). С. 215–231. doi: 10.1407/frg2018.06.463
13. Коваленко О. А. Застосування мікродобрив та біопрепаратів в зоні південного степу України за вирощування гороху. Сільськегосподарство і лісівництво. 2021. № 22. С. 22–23. doi: 10.37128/2707-5826-2021-3-2
14. Москалець В. В., Шинкаренко, В. К. Застосування мікробних препаратів і мікроелементних добрив та якість зерна сої. Агроекологічний журнал. 2004. № 3. С. 19–24. doi: 10.26886/2414‑634X.4(12)2004.06
15. Іщенко В. А. Ефективність використання Ризогуміну і Поліміксобактерину у поєднанні з мікродобривом та регулятором росту при вирощуванні гороху вусатого типу в Північному Степу. Сільськогосподарська мікробіологія. 2013. № 17. С. 89–100.
16. Мельникова,Н. М. Формування бобово-ризобіального симбіозу за дії ексудатів насіння люпину. Наукові записки Тернопільської області НПУ імені
Володимира Гнатюка. 2014. № 60. С. 131–134.
17. Мурач О. М., Волкогон В. В. Формування симбіотичного апарату гороху за впливу бактеріальних препаратів, мікроелементів і стимулятора
росту. Агроекологічний журнал. 2014. № 4. С. 55–59.
18. Телекало Н. В. Формування симбіотичної та зернової продуктивності гороху посівного в умовах Лісостепу правобережного. Таврійський наковий вісник. 2014. № 89.
19. Гончар, Л. М., Пилипенко, В. С. Польова схожість насіння та густота стояння рослин гороху посівного залежно від удобрення та інокуляції. Рослинництво та ґрунтознавство. 2017. № 269. С. 30–36.
20. Князюк О. В., Липовий В. Г., Підпалий І. Ф. Вплив технологічних прийомів вирощування на фотосинтечичну продуктивність гібридів кукурудзи. Агробіологія. 2012. № 9. С. 116–120.
21. Пилипенко,В. С., Гончар Л. М., Каленська, С. М. Формування продуктивності гороху залежно від елементів технології вирощування. Землеробство. 2016. № 2. С. 51–56.
22. Болюра Є. В. Врожайність гороху залежно від інокуляції насіння препаратом Бінітро. Сучасний стан науки в сільському господарстві та природокористуванні: теорія і практика. 2019. С. 44–45.
23. Довбиш Л. Л., Кравчук М. М. Вплив біологічних інокулянтів на урожайн. сть та якість гороху посівного (pisum sativum) у органічному виробництві. Наукові читання 2020: збірн. тез доп. наук.-практ. конф. наук.-пед. працівн., докторантів, аспірантів та молодих вчених агрон. ф-ту.
Опубліковано
2023-12-21
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО