ОЦІНКА СТУПЕНЯ ЗАЛЕЖНОСТІ СТРУКТУРНОГО СКЛАДУ ҐРУНТІВ ВІД ВМІСТУ І СКЛАДУ ГУМУСУ ТА АМФІФІЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ ЇХНЬОГО ГУМУСОВОГО СКЛАДНИКА

Анотація

Деградація гумусного стану ґрунтів та зміна амфіфільних властивостей закономірно позначилося з їхньої структурно – агрегатному складі. Метою роботи було виявлення залежності між ґрунтовою структурою та складом гумусу ґрунтів чорноземного типу Кіровоградської області в межах природних (ліс, переліг) та агроекосистем (рілля). Методи. В процесі виконання роботи використовувались загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: порівняльно-географічний, порівняльно-профільно-генетичний (відбір ґрунтових зразків пошарово); порівняльно-аналітичний (фізико-хімічні та агрохімічні дослідження, порівняльно-розрахунковий і статистичний (математична і статистична обробка експериментальних даних). Результати. Досить тривале сільськогосподарське використання ґрунтів в межах переходу південного Лісостепу у північний Степ супроводжується деградацією кількісного та якісного складу гумусу та погіршенням їх структурного складу. Структурний склад ґрунтів чорноземного типу в межах Кіровоградської області залежить не тільки від вмісту та фракційно – групового складу гумусу, а й від гідрофобно – гідрофільних властивостей ґрунтової органічної речовини. Аналіз статистичних даних, отриманих при обробці результатів досліду, дозволяє припустити, що формування структурно-агрегатного складу ґрунтів, як природних, так і агроекосистем, найбільшою мірою залежить від амфіфільних властивостей гумусу, його гідрофобності, що підтверджується значеннями коефіцієнта кореляції, а також свідчать про високий ступінь достовірності одержаних залежностей. Висновки. Комплексний аналіз отриманих значень коефіцієнту кореляції між структурністю та властивостями органічної речовини ґрунтів такими, як вміст гумусу, ступінь його гуміфікації з одного боку та амфіфільними властивостями гумусу з іншого боку, характеризує наявність помірної та середньої тісноти зв’язку між цими ознаками. Варто відмітити те, що значення коефіцієнта кореляції для природних екосистем вище, ніж для агроекосистем. Позитивне його значення вказує на прямолінійну залежність при зміні однієї властивості – коефіцієнта структурності ґрунту до зміни іншого – вмісту гумусу, ступеню гуміфікації та ступеню гідрофобності, що дуже потрібне у сільському господарстві регіону.