ВПЛИВ БІОЛОГІЗОВАНОГО ЗАХИСТУ РОСЛИН НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Ключові слова: гібриди, біологічний захист, біопрепарати, висота рослини, площа листкової поверхні, маса сухої речовини, урожайність.

Анотація

Мета. Визначити вплив біологізованого захисту рослин на продуктивність гібридів соняшнику в умовах зрошення півдня України. Методи. Застосовано сукупність загальнонаукових методів і підходів емпіричного та теоретичного пізнання: абстрактно-логічний, статистичний, моделювання, узагальнення, двофакторний польовий дослід. Результати. За весь період вегетації відзначено значні відмінності між гібридами та варіантами застосування біопрепаратів для захисту рослин від хвороб за тривалістю періоду вегетації. Найвищі значення даного показника – 129–132 доби були у гібриду Рімі за використання препаратів для обробки насіння Гаупсин та Агат-25К. Вегетаційний період зменшився на 17,2–21,7% за вирощування гібриду Ясон без біологічного захисту рослин. При утворенні кошику проявилась максимальна позитивна дія препарату Агат-25К на висоту рослин всіх досліджуваних гібридах. У фазу цвітіння різниця між варіантами обробки насіння біопрепаратами зменшилася до 3,3–14,5%, проте перевага препарату Агат-25К зберігалась. По фактору А найбільшу висоту сформував гібриді Рімі – в середньому 3,5–6,9% більше за інші гібриди. Найбільші показники площі асиміляційної поверхні на рівні 43,9–49,5 тис. м2/га спостерігався у гібриду Рімі з обробкою насіння соняшнику біопрепаратом Агат-25К. У середньому по польовому досліду, у фазу утворення кошику збір сухої речовини склав 0,61 т/га, у фазу цвітіння – цей показник збільшився в 2,5 рази (1,49 т/га), а у фазу повної стиглості насіння сягнув найвищої величини – 3,53 т/га, що було в 2,4 рази більше за попередню фазу розвитку. Починаючи з початкових етапів органогенезу проявилась перевага застосування для передпосівної обробки насіння біопрепарату Агат-25К, найбільше за вирощування гібридів РR64E71 та Рімі. Визначено, що в середньому за 2016–2018 рр. та у середньому по фактору А (гібрид), максимальну врожайність насіння на рівні 3,17 т/га сформував гібрид Рімі. За другим досліджуваним фактором (В – біопрепарат) у всіх досліджуваних гібридів соняшнику проявлялась перевага біопрепарату Агат-25К. Гібрид РR64E71 мав найкращу стресостійкість –1,82. Генетична гнучкість (2,83–3,17) була найвищою у гібридів РR64E71 та Рімі. Найменшу мінливість мав гібрид Рімі (V = 14,8%). Селекційна цінність на максимальному рівні – 2,00 проявилась у варіанті з гібридом Рімі. Висновки. В польових дослідах спостереження за рослинами соняшнику дозволили встановити відмінності настання фенологічних фаз розвитку, а також різницю та тривалість міжфазних періодів, динаміки росту, формування фотосинтетичної поверхні, накопичення сухої речовини та урожайність у окремих гібридів залежно від застосування біопрепаратів для захисту рослин від збудників хвороб.

Посилання

1. Коваленко А. М., Тимошенко Г. З., Новохижній М. В., Куц Г. М. Вплив мікробних препаратів на продуктивність соняшнику в умовах природного зволоження за різних способів обробітку ґрунту. Зрошуване землеробство. Збірник наукових праць. 2015. Вип. 63. С.48–51.
2. Ткаліч І. Д., Ткаліч І. Ю., Кохан П. О. Які культури виснажують ґрунт більше? Пропозиція. 2014. № 1. С. 30–34.
3. Базалій В. В., Добровольський А. В. Наукові можливості підвищення ефективності виробництва продукції соняшника. Таврійський науковий вісник. 2015. № 93. С. 3–6.
4. Кириченко В. В., Коломацька В. П., Макляк К. М., Сивенко В. І. Виробництво соняшнику в Україні: стан і перспективи. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2010. Вип. № 7. С. 281–287.
5. Маркова Н. Агроекологічні аспекти вирощування гібридів соняшнику в умовах Південного Степу України. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2014. № 1. С. 85–98.
6. Schmid M. W., Hahl T., Van Moorsel S. J., Wagg C., De Deyn G. B., Schmid B. Feedbacks of plant identity and diversity on the diversity and community composition of rhizosphere microbiomes from a long-term biodiversity experiment. Mol. Ecol. 2019. Vol. 28(4). P. 863–878.
7. Roy M. A., Sharma S., Braunius K. P., Ajmani A. M., Keyser A. D., Butler C. S., Reckhow D. A., Dhankher O. P. Lime-treated urine improves sunflower growth without shifting soil bacterial communities. Applied Soil Ecology. 2022. Vol. 178. 104575.
8. Saritha M., Tollamadugu The Status of Research and Application of Biofertilizers and Biopesticides: Global Scenario. Recent Developments in Applied Microbiology and Biochemistry. 2019. P. 195–207.
9. Nafady N. A., Hashem M., Hassan E. A., Ahmed H.A.M., Alamri S. A. The combined effect of arbuscular mycorrhizae and plant-growth-promoting yeast improves sunflower defense P. against Macrophomina phaseolina diseases. Biological Control. 2019. Vol. 138. 104049.
10. Babalola O. O., Alawiye T. T., Lopez C. M. R. Shotgun metagenomic sequencing data of sunflower rhizosphere microbial community in South Africa. Data Brief. 2020. Vol. 31. P. 1–6.
11. Kour D., Rana K. L., Yadav A. N., Yadav N., Kumar M., Kumar V., Vyas P., Dhaliwal H. S., Saxenae A. K. Microbial biofertilizers: Bioresources and eco-friendly technologies for agricultural and environmental sustainability. Biocatalysis and Agricultural Biotechnology. 2020. Vol. 23. 101487.
12. Домарацький Є. О., Козлова О. П. Вплив біологічних фунгіцидів на рівень ураження гібридів соняшника патогенною мікрофлорою. Podilian Bulletin: Agriculture, Engineering, Economics. 2018. № 29. С.9–16.
13. Шкатула Ю. М. Вплив біологічних препаратів на продуктивність соняшнику. The scientific heritage (Budapest, Hungary). 2020. № 44. P. 17–23.
14. Швайківський Б. Я., Лопушняк В. І., Киричук Р. Г. Регулятори росту рослин – ефективний засіб підвищення якості продукції сільськогосподарських культур. Сільський господар. 2000. № 5–6. С. 3–4.
15. Біднина І. О., Влащук О. С., Козирєв В. В., Томницький А. В. Ефективність сумісного застосування добрив та мікробних препаратів при вирощуванні сільськогосподарських культур на півдні України. Зрошуване землеробство. 2013. № 60. С. 54–56.
16. Коваленко А. М., Коваленко О. А., Пілярський В. Г. Урожайність культур короткоротаційної сівозміни за умов застосування мікробних препаратів у Південному Степу. Аграрні інновації. 2020. № 1. С. 52–56.
17. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Методика польового досліду (Зрошуване землеробство): навчальний посібник. Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.
18. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В Статистичний аналіз результатів польових дослідів у землеробстві. Херсон: Айлант, 2013. 381 с.
Опубліковано
2023-07-04
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО