Вплив застосування комплементарних штамів бульбочкових і фосфатмобілізувальних бактерій на насіннєву продуктивність люцерни

С.П. Голобородько; О.М. Димов; Г.О. Іутинська; Л.В. Титова

doi:10.32848/agrar.innov.2021.7.4

С.П. Голобородько http://orcid.org/0000-0002-6968-985X
О.М. Димов http://orcid.org/0000-0002-7839-0956
Г.О. Іутинська
Л.В. Титова http://orcid.org/0000-0003-3131-4355

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.4

Ключові слова: інокуляція насіння, позакоре- неве підживлення, гідротермічні умови, урожайність, фракційний склад азоту, економічна та енергетична ефективність

Анотація

Мета. Встановлення впливу інокуляції насіння люцерни новим комплементарним бактеріальним препаратом Ековітал та позакореневого підживлення борним мікродо- бривом Авангард Р Бор на формування урожаю насіння люцерни. Методи. Закладання двофакторного польового досліду проводили методом розщеплених ділянок, де ділянки першого порядку – інокуляція насіння люцерни мікробним препаратом Ековітал, субділянки – позако- реневе підживлення борним мікродобривом Авангард Р Бор. Ступінь забезпеченості насіннєвої люцерни вологою, дефіцит вологозабезпечення та коефіцієнт зволоження встановлювали за Н.Н. Івановим. Визначення структури урожаю виконували за М.А. Бурнашовою, статистичний аналіз врожайних даних проводили за В.О. Ушкаренком, Р.А. Вожеговою, С.П. Голобородьком, С.В. Коковіхіним. Економічну ефективність вирощування люцерни на насіння розраховували за фактичними витратами, енергетичну ефективність – за О.К. Медведовським, П.І. Іваненком. Результати. За вирощування люцерни на насіння на темно-каштановому ґрунті в умовах природного зволоження урожайність насіння культури у контрольному варіанті без інокуляції насіння й застосування борних мікродобрив (контроль 1) не перевищувала 125–143 кг/га, а у варіанті з обприскуванням водою (контроль 2) – 126–144 кг/га. Під час застосування борних мікродобрив приріст урожайності насіння люцерни без інокуляції насіння Ековіталом порівняно з контролем 1 був істотно вищим, складаючи під час обприскування на початку буто- нізації 10,0 кг/га (8,0%), на початку цвітіння й масового цві- тіння – 11,0 кг/га (8,8%). За інокуляції насіння Ековіталом та застосування борних мікродобрив Авангард Р Бор на початку бутонізації приріст урожайності насіння люцерни сорту Анжеліка досягав 22,0 кг/га (15,4%), відповідно, на початку цвітіння і масового цвітіння – 23,0 кг/га (16,1%). Порівняно з контролем 2 приріст урожайності насіння люцерни без інокуляції Ековіталом становив на початку бутонізації 9,0 кг/га (7,1%); на початку цвітіння й у період масового цвітіння – 10,0 кг/га (7,9%), відповідно, за іноку- ляції насіння та початку бутонізації – 21,0 кг/га (14,6%); початку цвітіння і масового цвітіння – 22,0 кг/га. Висновки. За інокуляції насіння комплементарним бактеріальним препаратом Ековітал і застосування борних мікродо- брив Авангард Р Бор порівняно з контролем 1 (без іно- куляції насіння й підживлення борними мікродобривами) та контролем 2 (обприскування водою) у 2019–2020 рр. отримано суттєвий приріст урожаю насіння люцерни перш за все за рахунок формування більшої маси вегетативних і генеративних органів культури.

Посилання

1. Лубенец П.А. Люцерна: Medicago L. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1972. Т. 47. Вып. 3. С. 3–68.
2. Черенков А.В. Формування насіннєвої продуктивності люцерни та еспарцету першого року життя в умовах Північного Степу України. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2009. Вип. 5. С. 138–144.
3. Базилинская М.В. Использование биологического азота в земледелии. Москва : ВНИИТЭИСХ, 1985. 45 с.
4. Доросинский Л.М. Бактериальные удобрения – эффективное средство повышения урожаев. Москва : Всесоюзное объединение «Союзсельхозтехника» ; Бюро технической информации и рекламы, 1962. 60 с.
5. Посыпанов Г.С., Кобозева Т.П., Тазин И.И. Современные методы определения количества фиксированного азота воздуха в полевых условиях. Известия ТСХА. 2006. Вып. 2. С. 29–134.
6. Влияние микроэлементов на формирование генеративных органов люцерны первого года жизни / Эффективность применения бора и молибдена на семенной люцерне. Режим доступа: http://www.vivliophica.com/articles/agriculture/487616.
7. Костяков А.Н. Основы мелиорации. Москва : Сельхозгиз, 1960. 662 с.
8. Иванов Н.Н. Показатель биологической эффективности климата. Известия Всесоюзного географического общества. 1962. Т. 94. Вып. 1. С. 65–70.
9. Агрометеорологічний бюлетень по території Херсонської області. Херсон : Херсонський обласний центр з гідрометеорології, 1976–2015.
10. Кульбіда М.І., Барабаш М.Б., Сільвестрова Л.О. та ін. Клімат України у минулому… і майбутньому? : монографія. Київ : Сталь, 2009. 234 с.
11. Семенова И.Г. Метеорологические и синоптические условия засухи в Украине осенью 2011 г. Український гідрометеорологічний журнал. 2012. № 10. C. 58–64.
12. Бурнашева М.А. Вопросы селекции и семеноводства люцерны. Ташкент : ФАН, 1977. 120 с.
13. Ушкаренко В.О., Вожегова Р.А., Голобородько С.П., Коковіхін С.В. Методика польового досліду : навчальний посібник. Херсон : Грінь Д.С., 2014. 445 с.
14. Медведовський О.К., Іваненко П.І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві. Київ : Урожай, 1988. 205 с.
15. Голобородько С.П., Погинайко О.А. Люцерна…на корм та насіння. Агро Перспектива. 2014. № 4 (166). С. 60–65.
16. Шконде Э.И., Королева И.Е. О природе и подвижности почвенного азота. Агрохимия. 1964. № 10. С. 17–36.