Фітосанітарна оцінка різних сортів пшениці озимої в залежності від строків сівби
Анотація
Мета – встановити вплив строків сівби на фітосанітарний стан посівів, розвиток кореневих гнилей, пошкодження сисними шкідниками та продуктивність пшениці озимої. Методи. Дослідження проводились протягом 2023–2025 років в умовах ТОВ Силікат-1 Черкаської області в польовій сівозміні на дослідних ділянках. Використовувались методи досліджень: польовий, доповнений аналітичними дослідженнями, вимірами, підрахунками і спостереженнями відповідно до загальноприйнятих методик та методичних рекомендацій у рослинництві, фітопатології та ентомології. Результати. Фітосанітарний стан посівів пшениці озимої істотно залежав як від строків сівби, так і від генетичних особливостей сортів. Сорти інтенсивного універсального типу використання – Подолянка, Богдана та Даринка Київська – у середньому мали вищі показники ураження кореневими гнилями (8,7–10,6 % за ранніх строків сівби) та пошкодження сходів шкідниками (10,1–12,0 %) порівняно із сортами високоінтенсивного типу – Астарта, Перлина Поділля та Борія, у яких ці показники були значно нижчими (ураження кореневими гнилями 7,1–7,9 %, пошкодження сходів 4,9–7,8 %). фітосанітарний стан посівів районованих сортів пшениці озимої у весняно-літній період значною мірою залежав від строків сівби та сортових особливостей. За раннього строку сівби (01.09) у посівах сортів інтенсивного універсального типу – Подолянка, Богдана, Даринка Київська – спостерігалося відносно високе ураження кореневими гнилями (12,0–13,7 % після зимівлі, 22,0–30,1 % перед збиранням) та підвищена пошкодженість сисними шкідниками (8,2–8,5 % після зимівлі, 11,5–13,0 % перед збиранням). Висновки. Встановлено, що у зоні Центрального Лісостепу України строки сівби істотно впливають на фітосанітарний стан, урожайність і якість насіння пшениці озимої. Найкращі результати отримано за пізнього строку сівби (30 вересня), що сприяло зниженню ураження посівів кореневими гнилями та шкідниками, формуванню вирівняних сходів і підвищенню продуктивності. Сорти високоінтенсивного типу (Астарта, Борія, Перлина Поділля) проявили кращу адаптивність до гідротермічних коливань та стабільно перевищували за урожайністю універсальні сорти (Подолянка, Богдана, Даринка Київська) у середньому на 0,8–1,0 т/га. Пізній строк сівби забезпечив збільшення маси 1000 насінин до 46–47 г. Поєднання оптимального строку сівби з добором високоінтенсивних сортів є ефективним шляхом підвищення урожайності, покращення посівних якостей насіння та стабілізації фітосанітарного стану посівів пшениці озимої в умовах кліматичних змін.
Посилання
2. Корнійчук М. С. Фітосанітарний стан агроценозів в умовах зміни клімату та шляхи його покращення. Землеробство. 2019. Вип. 2 (97). С. 45–57.
3. Пармінська Л. М., Гаврилюк Н. М. Вплив погодних умов в осінній період на розвиток основних шкідників та хвороб агроценозу пшениці озимої у зоні Лісостепу. Карантин і захист рослин. 2019. № 1–2. С. 10.
4. Крючкова Л. О., Грицюк Н. В. Кореневі гнилі пшениці озимої – поширення в Північному Лісостепу України. Карантин і захист рослин. 2014. № 2. С. 9–13.
5. Батова О. М. Поширеність і шкідливість кореневих гнилей пшениці озимої в Україні. Вісник Харківського НАУ ім. В. В. Докучаєва. Серія: Фітопатологія та ентомологія. 2019. № 1–2. С. 7–14.
6. Марков І. Чи загрожують пшениці кореневі гнилі? Агрономія Сьогодні. 17 серпня 2018. URL: https://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/11186-chi-zagrozhuyut-pshenitsi-korenevi-gnili.html (дата звернення: 28.09.2025).
7. Федоренко В. П., Покозій Й. Т., Круть М. В. Ентомологія / за ред. академ. В. П. Федоренка. Київ, 2013. 344 с.
8. Сахненко В. В., Сахненко Д. В. Багаторічний аналіз динаміки розвитку та розмноження шкід-ників на пшениці озимій. Таврійський науковий вісник. 2019. № 107. С. 159–164. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.107.21
9. Власюк О. С. Кирилюк Д. П., Войтов О. Д., Нараєвська О. О. Урожайність та фітосанітарний стан пшениці озимої залежно від строків сівби і норм висіву. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. 2013. №. 21. С. 48–52.
10. Желдубовський М. С., Ярощук С. В., Дубовик І. І. Вплив строків сівби на формування показників структур врожаю пшениці озимої. Аграрні інновації. 2024. Вип. 24. С. 67–72. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.9
11. Собко М. Г. Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від строків сівби в умовах північної частини лівобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної академії. 2014. № 1. С. 6–9.
12. Трибель С. О., Стригун О. О. Оцінювання фітосанітарного стану посівів. Агроном. 2011. № 3. С. 58–60.
13. Науково-практичні рекомендації по вирощуванню озимих культур / Івченко В. М., Бондаренко М. П., Собко М. Г., Оничко В. І. Сад, 2019. 12 с.
14. Моніторинг шкідників і хвороб сільськогосподарських культур: навч. посіб. / С. В. Станкевич, І. В. Забродіна, Ю. В. Васильєва та ін. Харків: ФОП Бровін О. В., 2020. 624 с.
15. Методичні рекомендації з обліку чисельності шкідників на посівах зернових колосових культур / уклад.: В. П. Петренкова, Т. Ю. Маркова, І. М. Черняєва та ін.; за ред. В. П. Петренкової. Харків, 2011. 52 с.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




