Аграрні інновації

ФОТОСИНТЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА СИСТЕМ ЗАХИСТУ РОСЛИН В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ

Я.М. ГАДЗАЛО — 2024-10-29

Мета статті – дослідити вплив строків сівби та захисту рослин на фотосинтетичні показники посівів гібридів кукурудзи в умовах зрошення. Методи та матеріали досліджень. Польові досліди проводили впродовж 2017–2019 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Максимального значення (на рівні 52,9 тис. м2/га) площа асиміляційної поверхні досягла за вирощування гібриду кукурудзи Тронка у перший строк сівби – 25 квітня та дотриманням хімічного захисту рослин. Зниження фотосинтетичного показника в 1,4 рази (до 38,2 тис. м2/га) проявилось за вирощування гібриду Скадовський, який висівали 15 травня (третій строк сівби) без застосування засобів захисту рослин. Сівба обох досліджуваних гібридів у перший строк забезпечило одержання найбільшої величини площі асиміляційної поверхні посівів кукурудзи. Перший строк (25.04) був найкращим, за якого листкова площа зросла до 48,6 тис. м2/га, за другого (05.05) й третього (15.05) строків вона зменшилась на 5,9 та 13,6%. Строки сівби мав вплив на показник «чистий продуктивність фотосинтезу». Так, максимальний рівень даного показника був за першого строку сівби – 25 квітня, при якому він дорівнював, у середньому по фактору 7,5 г/м2 за добу. За другого строку сівби (5 травня) відбулося зниження на 8,7% (до 6,9 г/м2 за добу), а за третього строку (15 травня), ще більш істотно – на 22,9% (до 6,1 г/м2 за добу). Фотосинтетичний потенціал посівів змінювався у широких межах – від мінімального значення 1,67 млн м2/га × діб – у гібриду Скадовський за третього строку сівби (15 травня) та без захисту рослин до 2,27 млн м2/га × діб – у варіанті з гібридом Тронка, який висівали у перший строк (25 квітня) та дотримувались хімічного захисту рослин від шкідливих організмів. Отже різниця між цими протилежними показниками склала 36,5%. Максимальну фотосинтетичну продуктивність забезпечив хімічний захист рослин. У цьому варіанті фотосинтетичний потенціал посівів мав найвище середньофакторіальне значення – 2,09 млн м2/га × діб, що було більше за контроль на 16,4%, а за варіант з біологічним захистом – на 5,9%, відповідно. Висновки. Сівба гібридів Скадовський та Тронка у перший строк забезпечило одержання найбільшої величини площі асиміляційної поверхні посівів кукурудзи. В середньому по фактору В, у гібриду Скадовський площа листя склала за сівби 25 квітня (перший строк) 46,5 тис. м2/га, що було більше за другий і третій строки сівби на 5,6 і 16,9%, відповідно. Ідентичний результат отримано і стосовно гібриду Тронка. Перший строк (25.04) був найкращим, за якого листкова площа зросла до 48,6 тис. м2/га. За другого (05.05) й третього (15.05) строків вона зменшилась на 5,9 та 13,6%. Чиста продуктивність фотосинтезу у гібриду Тронка склала у першу половину вегетації, у середньому по фактору, 7,3 г/м2, що на 7,4% перевищувало цей показник на гібриді Скадовський, яке склало 6,8 г/м2. За використання системи біологічного захисту проявилось зростання чистої продуктивності фотосинтезу на 15,2%, а за хімічного захисту – на 20,3%. Фотосинтетичний потенціал посівів коливався у широких межах – від 1,67 млн м2/га × діб – у гібриду Скадовський за сівби 15 травня й без захисту рослин і до 2,27 млн м2/га × діб – на гібриді Тронка за сівби 25 квітня та дотримання хімічного захисту. Встановлено одновекторний суттєвий вплив строків сівби та засобів захисту росли на фотосинтетичні показники інноваційних гібридів різних груп ФАО в умовах зрошення.

ЯКІСТЬ ЗЕРНА ГОРОХУ ПОСІВНОГО ЗА ВПЛИВУ ДОСЛІДЖУВАНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

В.В. ГАМАЮНОВА — 2024-10-29

Мета. Метою досліджень передбачали визначити вплив передпосівної обробки насіння та оптимізації живлення рослин на основні показники якості зерна гороху посівного (сорт Мадонна) за вирощування в умовах Південного Степу України. Матеріали та методика досліджень. Сорт гороху Мадонна вирощували на чорноземі південному на дослідних полях Навчально- науово-практичного центру Миколаївського НАУ. Дослід двохфакторний: фактор А – обробка насіння перед сівбою: водою (контроль); препаратом Нановітмікро 1 л/т зерна, фактор В – фони живлення рослин: 1. Контроль; 2. N15P15K15; 3. Нановіт 1 л/га; 4. N15P15K15 + Нановіт 1 л/га; 5. Органік Д-2М 2л/га; 6. N15P15K15 + Органік Д-2М 2 л/га; 7. Бор 1 л/га; 8. N15P15K15 + Бор 1 л/га. Усі елементи технології, відбір снопових зразків рослин, визначення, облік урожаю, статистичну обробку отриманих результатів проводили згідно методичних рекомендацій та ДСТУ. Результати досліджень. За результатами наших досліджень було встановлено, що вміст білка у зерні гороху посівного сорту Мадонна змінюється під впливом технологічних елементів та кліматичних умов вирощування. Проведені експерименти показали, що передпосівна обробка насіння Нановітом призводить до збільшення вмісту білка у зерні гороху порівняно з обробкою водою. Ця тенденція спостерігалася протягом усього періоду досліджень. Найвищий вміст білка (22,5%) було зафіксовано в середньому за 2021-2023 роки при поєднанні обробки насіння Нановітом та підживлення N15P15K15 перед сівбою. У випадку обробки насіння водою перед сівбою, вміст білка склав 22,2%, що на 0,3% менше. У контрольній групі без застосування оптимізаційних заходів, вміст білка в зерні гороху становив у середньому 21,3%. Під час обробки насіння перед посівом та впровадження заходів з ефективної оптимізації живлення рослин гороху посівного, умовний вихід білка з 1 гектару посіву збільшувався. Чим більше білка міститься в зерні гороху, тим ціннішим воно є для людського споживання та годівлі тварин. Дослідження показали дуже сильний кореляційний зв'язок між урожайністю гороху посівного та умовним збором білка, що демонструє високу стабільність цих показників протягом часу: R² = 0,9906-0,9914. Очевидно, що важливо отримати більший умовний вихід білка з одиниці площі. Висновки. Таким чином, обробка насіння перед посівом Нановітом, введення N15P15K15 та застосування позакореневих підживлень Нановітом, Органік Д-2М та бору, як окремо, так і в поєднанні, сприяють збільшенню маси 1000 зерен, вмісту білка у зерні гороху та його умовного виходу з одиниці площі посіву. Це надзвичайно важливо для цієї культури. Якщо середнє значення вмісту білка у зерні гороху у контрольному варіанті складало 21,3% протягом всього дослідження, то в оптимальних випадках це значення збільшилося до 22,3-22,7%. Аналогічно зросла і умовний вихід білка з 1 гектару посіву від 0,33 тонн до 0,55 тонн.

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ВИШНІ (CERASUS VULGARIS MILL.) НА ПЕРСПЕКТИВНИХ ПІДЩЕПАХ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Р.І. ГРИНИК — 2024-10-29

Мета. Виявлення впливу типу підщеп на дерева вишні сорту Ігрушка за показником змін у функціонуванні фотосинтетичного апарату. Методи. Лабораторні дослідження функціональної відповідності умовам зростання та потенціалу фотосинтетичної активності оцінювали за індукцією флуоресценції хлорофілів (ІФХ) листків згідно відповідних методик, розроблених, апробованих і впроваджених науковцями-дослідниками ІС НААН України. Результати. В статті висвітлено особливості проходження основних етапів фотосинтетичного процесу щепленої вишні в умовах Західного Лісостепу України. Розкрито вплив перспективних підщеп В-5-88, В-2-180, В-2-230, Krymsk 5 на фотосинтетичну продуктивність вишні. Оцінено функціональний стан сорто-підщепних комбінацій вищевказаної культури упродовж вегетаційних періодів 2022-2024 рр. під час сприятливих для культури умов та за істотного абіотичного навантаження. Встановлено, що за структурно-функціональною організацією пігментної системи умовам Західного Лісостепу України найбільше відповідає вишня сорту Ігрушка, щеплена на Krymsk 5. Потенціал фотосинтетичної продуктивності в оптимальних умовах був найвищим у вишні сорту Ігрушка, щепленої на Krymsk 5 і, особливо, В-2-230. Водночас продуктивність фотосинтезу останнього з цих варіантів істотно знижувалася під час посухи. Нами відзначено нестандартне проходження сигналу під час вимірювань для комбінацій вишні з підщепами В-5-88, В-2-180 і В-2-230. На нашу думку, це пов’язано із проблемами фізіологічної (прихованої) несумісності компонентів щеплення. При цьому індукційні криви даних варіантів по повтореннях набували чітковиражену сходинкоподібну форму упродовж всього часу реєстрації сигналу. Цей ефект посилювався під час вимірювань у другій половині вегетаційних періодів для усіх трьох вищеназваних варіантів. Висновки. За несприятливих погодних умов (посухи) вищою продуктивністю фотосинтезу у 2022-2024 рр. характеризувалася вишня сорту Ігрушка, щеплена на Krymsk 5. За оптимального водозабезпечення більший потенціал продуктивності, у порівнянні з варіантом на антипці, відзначався у вишні вищеназваного сорту на Krymsk 5і, особливо, В-2-230.

КОНТРОЛЬ ШКІДНИКІВ ЗА СУЧАСНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ І САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЕНТОМОКОМПЛЕКСІВ КУКУРУДЗИ

М.М. ДОЛЯ — 2024-10-29

У статті досліджено вплив шкідливих видів комах на реалізацію генетичного потенціалу продуктивності сучасних гібридів кукурудзи. Встановлено, що втрати врожаю зерна від фітофагів можуть перевищувати 30%, а за несприятливих умов і відсутності ефективного моніторингу та захисту ці втрати можуть сягати 35-47% і більше. Відмічено, що зміни клімату сприяють розширенню ареалів та адаптації спеціалізованих видів шкідників, таких як стебловий кукурудзяний метелик, бавовникова совка та західний кукурудзяний жук, які не стримуються захисними реакціями сучасних гібридів кукурудзи. Багаторічні дослідження показали залежність чисельності та шкідливості фітофагів від систем живлення, обробітку ґрунту, захисту рослин, а також впливу ресурсоощадних технологій вирощування. Зокрема, застосування системи No-till не завжди зменшує шкідливість комах-фітофагів, що свідчить про необхідність диференційованого підходу до вибору агротехнологій. Незважаючи на використання широкого спектра хімічних та біологічно активних сполук, шкідники набувають резистентності, що підвищує потребу в ефективному моніторингу та контролю. Особлива увага приділена генетичним змінам і адаптаційним реакціям домінуючих видів фітофагів на зміни середовища та технологій вирощування. Встановлено, що різні системи живлення, обробітку ґрунту та захисту рослин впливають на формування ентомокомплексу кукурудзи, включаючи фотосинтетичну, морфо-фізіологічну стійкість та урожайність культури. Обґрунтовано важливість комплексного підходу до захисту кукурудзи, що включає моніторинг фітофагів, ресурсоощадні системи виробництва, та застосування до посіву рідких форм добрив, зокрема КАС 32%. Також зазначається необхідність адаптації технологій вирощування до умов кліматичних змін для забезпечення стійкості агроценозів і підвищення продуктивності кукурудзи.

ВРОЖАЙНІСТЬ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ РОКУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

С.О. ЗАЄЦЬ — 2024-10-29

Мікробні препарати є ключовим елементом у цьому процесі, оскільки вони сприяють розвитку корисних мікроорганізмів у ґрунті, що поліпшує його структуру та життєвий цикл рослин. Мета роботи. Узагальнення результатів досліджень з впливу агрометеорологічних умов року та біологічних препаратами на врожайність сортів льону олійного в системі органічного землеробства південного Степу України. Методи. Польові дослідження проводились в 2023–2024 рр. в Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства НААН на посівах льону олійного у шестипільній органічній сівозміні (горох – пшениця м’яка озима – нут – пшениця тверда озима – льон – просо) за загальнопринятими методиками і вказівками для органічного землеробства. Результати досліджень. Встановлено, що найвищу врожайність насіння 1,06 та 0,94 т/га сорти льону олійного Орфей і Живинка сформували у 2024 році, що на 0,21 і 0,19 т/га більше, ніж у 2023 році, у якого спостерігався дефіцид вологи, через відсутність продуктивних опадів у період травень–червень. У середньому за роки досліджень сорт Орфей забезпечив врожайність на 0,11 т/га вищу, ніж Живинка. Використання мікробіологічних препаратів сприяло достовірному збереженню врожайності насіння на сортах Орфей і Живинка в межах 0,05–0,17 т/га та 0,06–0,20 т/га відповідно (НІР05 для часткових відмінностей В=0,04 т/га). Висновки. Комплексне застосування мікробіологічних препаратів Екофосфорин (1 л/т+1 л/га) Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України та Біоспектр БТ (3,0+3,0 л/га) і Метаризин БТ (3,0 д/га) Інженерно технологічного інституту «Біотехніка» НААН при вирощуванні в органічній сівозміні сортів Орфей і Живинка сприяють збереженню відповідно 0,17 і 0,20 т/га насіння льону олійного та збільшують умовно чистий прибуток на 327–787 грн/га.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ, ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗЕРНА І ПОБІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ КУКУРУДЗИ ТА РОЗРАХУНКОВИЙ ВИХІД ПАЛИВНИХ ПЕЛЕТ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

А.А. ЗАСУХА — 2024-10-29

Мета. Визначення впливу мінеральних добрив та регуляторів росту рослин на формування урожайності та якісних показників зерна, побічної продукції кукурудзи, а таокж вихід паливних пелет. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-ваговий та статистичний. Дослідження проводили в 2022–2023 рр. в ПСП Агрофірма «Світанок» Київської області за наступною схемою: Фактор А. Мінеральні добрива (кг/га д. р.) 1. Без добрив; 2. N50Р30K30; 3. N70Р50K50; 4. N90Р70K70 Фактор В. Позакореневе підживлення добривами та регуляторами росту рослин 1. Без застосування; 2. Нутрівант Універсальний (2 кг/га) у фазі 3–5 листків кукурудзи (ВВСН 13–16); 3. Нутрівант плюс Зерновий (2 кг/га) у фазі 3–5 листків кукурудзи (ВВСН 13–16) + Атланте (0,5 л/га) у фазі 7–8 листків кукурудзи (ВВСН 17–18); 4. Ікар Біго Рутс (0,5 л/га) у фазі 3–4 листків кукурудзи (ВВСН 13–14) + Ікар Фосто (0,5 л/га) у фазі 4–5 листків кукурудзи (ВВСН 15–16) + Ікар Зінто (0,5 л/га) у фазі 7–8 листків кукурудзи (ВВСН 17–18). Висівали гібрид кукурудзи СИ Октеон (ФАО 380). Результати. Застосування мінеральних добрив та регуляторів росту рослин істотно впливає на хімічний склад зерна, за якого вміст крохмалю та жиру знижується на 0,17–1,09% та 0,09–0,46%, а вміст білку зростає на 0,10–0,57%, в порівнянні із контрольним варіантом. Відмічена висока зворотня кореляційна залежність між урожайністю зерна і вмістом крохмалю (r=-0,85) та жиру (r=-0,82) в зерні і висока позитивна з вмістом протеїну (r=0.87). Структурні частини рослин кукурудзи відзначаються різним вмістом хімічних елементів. Так, в обгортках і стрижнях качана вищим є вміст вуглецю, водню, азоту, сірки, кисню, порівняно з стеблом і листками. Вищими у листостебловій масі кукурудзи є тільки вміст золи – 6,42–6,66%. Застосування мінеральних добрив сприяло збільшенню зольності рослин кукурудзи на 0,20–0,31%, вмісту водню на 0,11–0,25%, азоту на 0,25–0,36% та сірки – 0,01–0,03%, та зменшенню вуглецю на 0,16–0,48% і кисню на 0,04–0,09%, порівняно із варіантами без їх використання. Висновки. Максимальна урожайність зерна та побічної продукції кукурудзи в досліді отримана на варіанті із використанням мінеральних добрив N90Р70K70 у поєднанні із позакореневим підживленням Ікар Біго Рутс (0,5 л/га) у фазі 3-4 листків кукурудзи (ВВСН 13–14) + Ікар Фосто (0,5 л/га) у фазі 4-5 листків кукурудзи (ВВСН 15–16) + Ікар Зінто (0,5 л/га) у фазі 7–8 листків кукурудзи (ВВСН 17–18) – 10,35 і 14,53т/га, що на 1,64 і 3,24 т/га більше, порівняно із варіантом без удобрення. Застосування мінеральних добрив дозволяє збільшити урожайність зерна на 11,2–18,3%, побічної продукції кукурудзи на 18,2–28,7%, а регуляторів росту рослин на 3,8–7,3% і 4,2–14,3%, відносно контролю. Вихід побічної продукції кукурудзи для виробництва пелет становить 9,42–13,08 т/га, а розрахунковий вихід паливних пелет 6,15–8,71 т/га або 0,65–0,67 т на 1 т післяжнивних залишків кукурудзи.

МОНІТОРИНГ ҐРУНТІВ: ЕКОЛОГО-АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА

О.О. ЛАСЛО — 2024-10-29

У статті висвітлено аналіз та узагальнення результатів лабораторних досліджень стану ґрунтів Полтавської області за вмістом макроелементів та гумусу, здійснено еколого-агрохімічну оцінку ґрунтів сільськогосподарського призначення Полтавської області за вмістом гумусу. У статті описано статистичне узагальнення агрохімічних показників: азот, фосфор, калій, гумус. Найвищі показники азоту на території Великобагачанської, Диканської, Миргродської, Шишацької, Карлівської ОТГ (121,3‒128,3 мг/кг); найнижчі показники мають ґрунти Козельщанської, Гадяцької, Чорнухинської ОТГ (90,3‒97,3 мг/кг), з чого слідує, що ґрунти за вмістом азоту, що легко гідролізується характеризуються низьким вмістом (101−150 мг/кг) та дуже низьким вмістом (<100 мг/кг). Високі показники вмісту фосфору (151−200 мг/кг), на території Полтавської, Пирятинської, Хорольської, Машівської, Шишацької, Семенівської ОТГ. Середнім вмістом (51‒100 мг/кг) характеризуються ґрунти Лубенської, ОТГ. Підвищені показники вмісту калію (81−120 мг/кг), на території Великобагачанської, Гребінківської, Зіньківської, Котелевської, Кременчуцької, Лохвицької, Лубенської, Миргородської, Оржицької, Пирятинської, Чорнухинської ОТГ. Всі інші ґрунти ОТГ характеризуються високим вмістом калію (121‒180 мг/кг). Високий вміст гумусу мають ґрунти Великобагачанської (4,4 %) та Карлівської (4,22 %) ОТГ; середній рівень (2,1−3,0 %) вмісту гумусу відмічено у Пирятинській (2,74 %), Чорнухинській (2,76 %), Лохвицькій (2,97 %), Гадяцькій (2,99 %), Козельщанській (3,03 %), Кременчуцькій (2,72 %) та Кобеляцькій (3,09 %) ОТГ. Шістнадцять ОТГ області мають підвищений вміст гумусу у ґрунтах, що характеризується у межах 3,1−4,0 %. Проаналізовано еколого-агрохімічну оцінку ґрунтів сільськогосподарського призначення Полтавської області за вмістом гумусу ‒ найнижчий рівень оцінки становить 54 бали, що відповідає Кременчуцькій ОТГ, натомість найвищий показник оцінки складає 88 балів та відповідає Великобагачанській ОТГ. Ґрунти області мають підвищене забезпечення гумусом, низьке забезпечення азотом та високе (підвищене) забезпечення фосфором і калієм. На підставі співставлення нормативних значень ґрунтових параметрів і фактичних значень показників у межах Полтавської області визначено стан придатності ґрунтів до вирощування основних агрокультур та збільшення площ під органічним виробництвом.

МЕТА-АНАЛІЗ ВПЛИВУ БЕЗПОЛИЦЕВОГО ТА НУЛЬОВОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ВМІСТ ГУМУСУ

П.В. ЛИХОВИД — 2024-10-29

Мета. Оцінити шляхом виконання мета-аналізу ефективність нульового та безполицевого основного обробітку ґрунту в збереженні органічної речовини в ґрунтах України. Методи. Для виконання мета-аналізу було відібрано п’ять високоякісних наукових робіт, виконаних в різних агроекологічних зонах України на ґрунтах різних типів із залученням системи нульового та різних систем безполицевого основного обробітку ґрунту. Мета-аналіз виконували для 95% рівня достовірності за алгоритмом стандартизованих середніх відмінностей із оцінкою публікаційної упередженості та встановленням статистично достовірної відмінності між групами мета-аналізу для фіксованих і випадкових моделей взаємодії. Гетерогенність всередині груп розраховували за коефіцієнтом Хіггінса. Результати. За результатами мета-аналізу встановлено, що безполицевий основний обробіток ґрунту має істотну перевагу перед нульовим обробітком ґрунту у збереженні органічної речовини в орному шарі. Гетерогенність наукових результатів в цілому була помірно низькою (коефіцієнт Хіггінса = 0,362), але високою для групи досліджень систем безполицевого основного обробітку ґрунту (коефіцієнт Хіггінса = 0,761). При цьому модель для випадкових ефектів вказувала на максимальну середню стандартизовану різницю (SMD = 0,316). Втім, варто відмітити високий рівень упередженості (fail-safe number = 0) наявних наукових публікацій із цього питання, що унеможливлює зробити остаточний висновок на користь систем безполицевого основного обробітку ґрунту. Висновки. За результатами мета-аналізу системи безполицевого основного обробітку ґрунту в Україні забезпечують вищий рівень збереженості гумусу в орному шарі. Високий рівень упередженості публікацій, а також висока внутрішньогрупова гетерогенність для систем безполицевого обробітку ґрунту не дозволяють остаточно констатувати вищевказану перевагу. В подальшому необхідне проведення додаткових польових і лабораторних досліджень щодо впливу систем обробітку ґрунту на вміст органічної речовини в них для розширення вхідного пулу даних і уточнення результатів первинного мета-аналізу.

ОСОБЛИВОСТІ ФОТОСИНТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ

Т.Ю. МАРЧЕНКО — 2024-10-29

Мета – встановити вплив строків сівби на фотосинтетичні показники інноваційних гібридів кукурудзи різних груп ФАО в умовах Північного Степу України. Методи та матеріали дослідження. Польові дослідження проводили впродовж 2021–2023 рр. на території ФГ «Світлана» Єланецького району Миколаївської області. Фактор А – строк сівби, дата: 15.04, 25.04, 05.05, 15.05. Фактор В – різні за групами ФАО гібриди кукурудзи селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН: Степовий (ФАО 190), Олешківський (ФАО 280), Тронка (ФАО 380), Гілея (ФАО 420). Результати. Визначено вплив генотипу, строків сівби, флуктуації погодних умов на площу листкової поверхні посіву гібридів кукурудзи різних груп ФАО та на їх фотосинтетичний потенціал. Встановлена кореляція між цими ознаками та урожайністю зерна. Встановлено, що площа листкової поверхні посіву кукурудзи залежить від групи ФАО, строків сівби та погодних умов року. Коефіцієнт кореляції між площею листкової поверхні рослин у фазу цвітіння та урожайністю зерна гібридів становив 0,167...0,392. Найбільший коефіцієнт кореляції встановлено за строку сівби 25 квітня, що свідчить про можливості підвищення урожайності зерна гібридів кукурудзи агротехнічними заходами спрямованими на зростання листкової поверхні. Встановлена кореляція між площею листкової поверхні та урожайністю зерна і за інших строків сівби. Проте, кореляція слабка і пов’язана з екстраполяцією всієї групи гібридів в якій значною мірою впливу становлять гібриди з високою посухостійкістю (Степовий, Олешківський). Висновки. Пізні строки сівби (15 травня) призводять до істотного зменшення фотосинтетичного потенціалу у гібридів ФАО 380…420. Між фотосинтетичним потенціалом посіву і врожайністю зерна гібридів існує додатний кореляційний зв'язок слабкої сили за строків сівби від 15 квітня до 5 травня. За пізніх строків сівби (15 травня) встановлена від’ємна кореляція між фотосинтетичним потенціалом та урожайністю зерна. Існує можливість підвищення урожайності за збільшення фотосинтетичного потенціалу, проте, за відповідної адаптивної технології, що передбачає оптимальні строки сівби з включенням посухостійких гібридів ФАО 190…290.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БАВОВНИКОВОЇ СОВКИ HELICOVERPA ARMIGERA HB. (LEPIDOPTERA: NOCTUIDAE) НА СОНЯШНИКУ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Ф.С. МЕЛЬНИЧУК — 2024-10-29

Мета статті – уточнення особливостей розвитку бавовникової совки (Helicoverpa armigera Hb.) у посівах соняшнику в умовах Лісостепу України. Це дасть змогу більш ефективно планувати та проводити заходи захисту культури від цього фітофага, що є актуальним. Методи. Польові дослідження було здійснено за загальноприйнятими методиками впродовж 2021–2024 років в умовах Бориспільського району Київської області на посівах соняшнику. Впродовж періоду вегетації проводили фенологічні спостереження, обліки та оцінку пошкоджень рослин культури, постійний моніторинг льоту імаго бавовникової совки за допомогою феромонних пасток та коритець з шумуючою мелясою. Здійснювали вимірювання ентомологічного матеріалу для визначення віку гусениць. Результати. Внаслідок підвищених температур повітря, порівняно з багаторічною нормою, у 2024 році накопичення суми ефективних температур більше 12 °C сягнуло 1160 °C вже на кінець серпня, що за строками практично на 1 місяць випереджало попередній рік. У 2023 р. на кінець вересня СЕТ > 12 °C сягала 1157 °C, перевищивши відповідний показник 2021 р. (1078,6 °C) та 2022 р. (974,4 °C). Досліджено особливості розвитку бавовникової совки у посівах соняшнику в умовах Лісостепу України. Виліт імаго першої генерації та початок відкладання яєць припадали на ІІІ‑ю декаду травня. Розвиток гусениць відбувався з кінця травня до ІІІ декади червня – І декади липня. Їх заляльковування припадало на кінець червня – І декаду липня, до початку або співпадаючи з початком цвітіння соняшнику. Виліт імаго другої генерації відбувався у ІІІ декаді липня. Масове відкладання яєць та виліт понад 50 % популяції метеликів припадали на середину липня – початок серпня, що співпадало з фазою цвітіння – дозрівання соняшнику. Уточнено строки розвитку гусениць другої генерації, які припадали на кінець липня – І‑ІІІ декади серпня. Гусениці старших та молодших віків зустрічалися одночасно при обліках. Їх заляльковування відбувалося у ІІ декаді серпня – І декаді вересня, співпадаючи з фазою дозрівання насіння – повного дозрівання соняшнику. Через спекотні умови 2024 р. відбувалося зміщення строків появи окремих стадій розвитку фітофага до ранніх. Уточнення суми ефективних температур, необхідних для різних стадій розвитку шкідника, дасть змогу прогнозувати строки появи окремих стадій розвитку бавовникової совки та планувати проведення заходів захисту від цього шкідника в польових умовах. Висновки. У 2021–2023 рр. виліт імаго бавовникової совки першої генерації відбувався у ІІІ декаді травня (СЕТ>12 °C=83,5–88,1 °C). Масове відкладання яєць та виліт понад 50% популяції метеликів припадали на І-ІІ декади червня (СЕТ>12 °C= 174,3–178,7 °C), що співпадало з фазою 6–8 пар справжніх листків соняшнику. Виліт перших імаго фітофага другої генерації відбувався у ІІІ декаді липня 2021–2023 рр. (СЕТ>12 °C=587,3-617,8 °C). Масове відкладання яєць та виліт понад 50% популяції метеликів припадали на початок серпня (СЕТ>12 °C=680,3-703,6 °C), що співпадало з фазою дозрівання соняшнику. Через спекотні умови 2024 р. спостерігалося зміщення строків появи окремих стадій розвитку фітофага до ранніх. При цьому різниця у строках, порівняно з 2021–2023 рр. складала від 6 діб до 2-х тижнів. Накопичення СЕТ>12 °C на рівні 1120–1160 °C у 2023–2024 рр. було достатнім для появи з лялечок метеликів третьої генерації та їх наступного льоту.

НОРМАЛІЗОВАНИЙ ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ВЕГЕТАЦІЙНИЙ ІНДЕКС ПЩЕНІЦІ ОЗИМОЇ, РІПАКУ ОЗИМОГО ТА КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМ АЗОТНИХ ДОБРИВ ТА ІНГІБІТОРА НІТРІФІКАЦІЇ

С.В. МУНТЯН — 2024-10-29

Метою було встановити взаємозв’язок та фактичну кореляцію між рівнем нормалізованого диференційного вегетаційного індексу та урожайністю пшениці озимої, ріпаку озимого та кукурудзи при умові використання різних норм азотних добрив у вигляді КАС-32 за поєднаного використання інгібітора нітріфікації. Методи. Впродовж 2018-2021 рр. проводили дослідження в умовах науково-дослідного пункту СТОВ «Дружба Нова» Варвинського р-ну Чернігівської обл. (відділення агрохолдингу Кернел) на чорноземі типовому малогумусному. Однофакторний дослід. Контрольний варіант N10P30K40 (умовно без азотних добрив). КАС‑32 нормою згідно з варіантами досліду, інгібітор нітрифікації 3,4‑диметилпіразолфосфат вносили навесні, відповідно варіанти досліду на ріпаку озимому та кукурудзі як Фон+N120+ІН, Фон+N130+ІН, Фон+N130 та на пшениці озимій як Фон+N100+ІН, Фон+N120+ІН, Фон+N120 Нормалізований диференційний вегетаційний індекс (НДВІ) визначався в результаті знімків з супутників WorldView-2, WorldView-3, Geoeye-1 (Maxar USA). Результати. Рівень НДВІ по пшениці озимій, ріпаку озимому та кукурудзи збільшується по мірі збільшення норм внесеного азоту та застосування інгібітора нітріфікації. Так по пшениці озимій в середньому за три місяці виміру червень, липень та серпень таке збільшення по 2018-2021 рокам досліджень становило 0,56-0,65 в 2018 році, 0,33-0,36 в 2019 році, 0,53-0,65 в 2020 році та 0,30-0,33 в 2021 році. По кукурудзі 0,61-0,67; 0,58-0,62; 0,63-0,67 та 0,52-0,55 відповідно. По ріпаку озимому в середньому за три місяці виміру квітень, травень та червень таке збільшення по 2018-2021 рокам досліджень становило 0,43-0,51 в 2018 році, 0,38-0,51 в 2020 році та 0,36-0,40 в 2021. По всіх роках досліджень 2018-2021 прослідковується збільшення врожайності пшениці озимої, ріпаку озимого та кукурудзи по варіантах досліду із збільшенням норми азоту та використання ІН та поступовим зниженням врожайності при максимальній нормі азотних добрив але без використання ІН. Так по пшениці озимий в середньому за 4 роки досліджень 2018-2021 зафіксовано збільшення врожайності з контрольного варіанту N10P30K40 (фон) 37,4 ц/га до варіантів Фон+N100+ІН 62,7 ц/га та Фон+N120+ІН 63,0 ц/га та з подальшим зниженням урожайності на варіанті досліду (Фон+N120) до 58,5 ц/га. По ріпаку озимому в середньому за 3 роки досліджень 2018-2021 зафіксовано збільшення врожайності з контрольного варіанту N10P30K40 (фон) з 24,8 ц/га до варіантів Фон+N120+ІН 30,6 ц/га та Фон+N130+ІН 31,6 ц/га та з подальшим зниженням урожайності на варіанті досліду (Фон+N130) до 27,9 ц/га. Та по кукурудзі в середньому за 4 роки досліджень 2018-2021 зафіксовано збільшення врожайності з контрольного варіанту N10P30K40 (фон) з 81,4 ц/га до варіантів Фон+N120+ІН 97,5 ц/га та Фон+N130+ІН 95,2 ц/га та з подальшим зниженням урожайності на варіанті досліду (Фон+N130) до 89,7 ц/га. Коефіцієнт кореляції НДВІ з урожайністю на пшениці озимій був високим на рівні 0,94-0,97 в липні, був високим по ріпаку озимому на рівні 0,95-1,0 в квітні на всіх варіантах досліду з підвищеними нормами азотних добрив з використанням інгібітора нітріфікації та без нього. Коефіцієнт кореляції НДВІ з урожайністю кукурудзи був позитивним але на низькому рівні в межах 0,42-0,55 лише в червні по всіх варіантах досліду. Висновки. Встановлено що всім рокам досліджень 2018-2021 найвищий рівень НДВІ, урожайність пшениці озимої, ріпаку озимого та кукурудзи та коефіцієнт кореляції були на варіантах досліду з підвищеною нормою азотних добрив та з використанням інгібітора нітрифікації. Так, по пшениці озимій на варіантах Фон+N100+ІН та Фон+N120+ІН НДВІ в середньому за три місяці був найвищім в межах 0,33-0,65 а урожайність найвища в межах 47,2-81,4 ц/га. По ріпаку озимому та кукурудзі на варіантах Фон+N120+ІН та Фон+N130+ІН НДВІ в середньому за три місяці був найвищім в межах 0,39-0,51 та 0,55-0,67 а урожайність найвища в межах 23,1-38,5 ц/га та 82,7-111,9 ц/га відповідно по всім 4 рокам досліджень 2018-2021. Коефіцієнт кореляції НДВІ з урожайністю був високим у пшениці озимої на рівні 0,94-0,97 в липні та ріпаку озимого на рівні 0,95-1,0 в квітні.

ВПЛИВ СОРТУ ТА ПІДЩЕПИ НА РОСТОВІ ПОКАЗНИКИ У ІНТЕНСИВНИХ НАСАДЖЕННЯХ ПЕРСИКА (PRUNUS PERSICA MILL.) В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ЧАСТИНИ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ

Д.Ю. НАТАЛЬЧУК — 2024-10-29

Мета. Визначити вплив комбінування клонових підщеп з перспективними та районованими сортами персика (Prunus persica Mill) на інтенсивність ростових процесів дерев у саду в умовах правобережної частини Західного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили у насадженнях персика 2013 року садіння на дослідних ділянках Інституту садівництва НААН. Вивчали перспективні зимостійкі сорти селекції ІС НААН ‘Княже золото’, ‘Княже багатство’, ‘Княжеградський’ і районовані ‘Любимець ІІ’ та ‘Редхавен’ в комбінуванні з клоновими підщепами ʻKrymsk® 1ʼ, ʻДружбаʼ, ʻPumiselectʼ та контроль сіянці аличі. Вивчення основних біометричних показників росту виконували згідно з «Методикою проведення польових досліджень з плодовими культурами». Результати. У статті проаналізовано особливості сили росту дерев персика в інтенсивних насадженнях залежно від сорто-підщепних комбінувань. Виявлено, що дерева персика на підщепі ʻKrymsk® 1ʼ мали меншу площу поперечного перерізу штамба порівняно з сіянцями аличі (32,6 см2) на 44 % та на 30 % на підщепі ʻPumiselectʼ, коли на ʻДружбіʼ навпаки переважала контроль на 15 %. По сортам виділялися ʻКняже багатствоʼі ʻКняжеградськийʼ. Площа проекції та об’єм крони дерев залежно від підщепи найвищі значення мали на клоновій підщепі ʻДружбаʼ, що було вище в 1,5‒1,7 раза ніж на ʻсіянцях аличіʼ (к). Серед сортів вищі параметри крони були у сортів ʻЛюбимець ІІʼ (до 18,6 м3) та ʻКняжеградськийʼ (до 15,6 м3). Висновки. За результатами досліджень виявлено, що найбільший вплив на силу росту в сорто-підщепних комбінуваннях персика має підщепа. Виділено клонові підщепи, які забезпечують зниження сили росту (поперечного перерізу штамба на 30 % і 44 %) та параметрів крони (об’ємом крони 10‒36 % і 7‒36 %) дерев персика – ʻPumiselectʼ і ʻKrymsk® 1ʼ.

ВПЛИВ ПОГОДНИХ УМОВ У ВЕСНЯНО-ЛІТНІЙ ПЕРІОД ТА СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НА ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ОЗИМОЇ

А.В. ПАНФІЛОВА — 2024-10-29

Однією із основних генетичних ознак сорту пшениці озимої є його хлібопекарські якості зерна, які впливають на продовольчий клас. Але, часто зерно пшениці формується низької якості, що впливає на його ціну та рентабельність виробництва. Повітряна та грунтова посухи у період наливу зерна часто впливають на формування його якості, зокрема на масову частку білка та клейковини. Саме правильний вибір сорту сприятиме є необхідним агротехнічним заходом в Південному Степу України, який сприятиме збільшенню виробництва зерна високої якості. Мета досліджень – встановити вплив сортових особливостей та погодних умов у міжфазний період «Колосіння – молочно-воскова стиглість зерна» на формування масової частки білка та клейковини. Методи. Експериментальні дослідження проводилися впродовж 2017-2023 рр. на чорноземі південному в умовах Навчально-науково- практичного центру Миколаївського НАУ з двадцятьма сортами пшениці озимої. Під час дослідження використано польовий, лабораторний та порівняльно-розрахунковий методи. Закладання та проведення дослідів проводили згідно методики дослідної справи. Якість зерна визначали методом інфрачервоної спектроскопії. Результати. Визначено, що більший вміст білка в зерні досліджуваних сортів пшениці озимої сформовано у 2023 р. – 15,2%, тоді як найменший – 12,3% у 2021 р. більшу масову частку клейковини в зерні сформовано у 2023 р. – 31,8%, дещо меншу (29,5%) у 2019 р. і найменшу (25,3%) – у 2021 р. Аналізуючи вплив погодних умов у посушливі, помірні та вологі роки визначено, що більшу масову частку білка (14,4%) та клейковини (29,2%) в зерні в середньому по сортам сформовано рослинами пшениці у помірних за зволоженням роках (2020, 2023 р.) з сумою ефективних температур 410,7 °С та сумою опадів за звітний період 71,6 мм. Висновки. Отримані наукові результати досліджень сприятимуть ширшому впровадженню сильних та цінних сортів, що сприятиме збільшенню виробництва продовольчого зерна високої якості.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ РІЗНИХ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ

М.В. РАДЧЕНКО — 2024-10-29

Мета. В умовах Північно-Східного Лісостепу України метою досліджень було вивчення сортів пшениці озимої створених в різних селекційних центрах. Оцінити можливість раціонального використання агрометеорологічних ресурсів та виявити залежність потенційних можливостей сорту формувати врожай та показники якості зерна. Удосконалити адаптивні технології вирощування зернових культур в умовах зони нестійкого зволоження. Методи. Методи досліджень: польові, лабораторні, аналітичні, статистичні. Закладання дослідів, їх розташування проводились згідно методичних рекомендацій «Методичні вказівки щодо проведення польових досліджень і вивчення технології вирощування зернових культур». Статистичні опрацювання результатів дослідів проводили з використанням програми Statistica 6.0. Результати. За результатами наших досліджень встановлено, що довжина колосу коливалася від 7,8 до 9,1 см. Найдовша довжина колоса була виявлена у сорту Богдана і становила 9,1 см, що більше на 2,2% (8,9 см), ніж у сорту Вигадка, на 8,8% (8,3 см), ніж у сорту Пилипівка та на 14,3% (7,8 см) порівняно з сортом Краєвид. Таким чином, найменша довжина колоса була отримана у сорту Краєвид і становила 7,8 см. У наших дослідженнях виявлено, що число зерен з колосу коливалося від 27,4 шт. до 30,1 шт. Було виявлено, що максимальна кількість зерен у колосі була сформована у сорту Богдана – 30,1 шт. Було виявлено максимальні показники ваги зерна у колосі у сорту Богдана – 1,28 г. В порівнянні з сортом Вигадка вага зерна в колосі була меншою на 6,3% (1,20 г), з сортом Пилипівка на 12,5% (1,12 г) та з сортом Краєвид на 15,6% (1,08 г). Встановлена пряма залежність маси 1000 насінин від сорту (НІР05 = 0,77). Максимальні значення цього показника отримані у сорту Богдана – 42,5 г, а найменша вага 1000 насінин відмічена у сорту Краєвид – 39,4 г. Скловидність зерна пшениці озимої в наших дослідах залежно від сорту коливалася від 35,0 до 42,0%. Найвищий показник склоподібності було отримано на варіанті з сортом Краєвид – 42,0%, що переважає сорт Вигадка на 4,0%, сорт Богдана на 5,0%, а також сорт Пилипівка на 7,0%. Вміст клейковини в зерні пшениці залежно від сорту мав суттєву різницю. А саме, найбільша кількість клейковини була отримана у сорту Краєвид – 23,1%, що більше в порівнянні з сортом Вигадка на 5,1% (18,0%), сортом Богдана на – 7,1% (16,0%), сортом Пилипівка на 8,1% (15,0%). Максимальна кількість білка зафіксована у сорту пшениці озимої Краєвид – 12,6%, дещо менші показники білка були отримані у сорту Вигадка – 11,0%, а найменша кількість білка відмічена у сортів Богдана та Пилипівка – 10,0%. Висновки. В умовах Північно- Східного Лісостепу України дослідили процеси формування рівня продуктивності та якості зерна сортами пшениці озимої. Проведена оцінка стійкості сортів різних за походженням до конкретних погодних умов вегетаційного періоду. Визначили сорти, які вирізнялись високим адаптивним потенціалом. За таких умов найвищий рівень індивідуальної продуктивності забезпечили сорти Богдана та Вигадка, за борошномельними та хлібопекарськими властивостями – сорт Краєвид.

ФОРМУВАННЯ ПЛОЩІ ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ НОРМ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ЗА РІЗНИХ СТРОКІВ СІВБИ

А.Г. СІКОРА — 2024-10-29

Мета досліджень полягала у встановленні залежності площі листкової поверхні посівів рослин пшениці ярої від впливу застосування норм мінеральних добрив за різних строків сівби. Для узагальнення результатів дослідження та їх наукового обґрунтування застосовували такі методи: загальнонаукові (для визначення напряму дослідження, планування і закладки досліду); спеціальні (лабораторний – для визначення площі листкової поверхні); математично-статистичний (для обробки експериментальних даних). Результати. Представлені результати досліджень впливу норм мінеральних добрив – N0P0K0, N30P30K30; N60P60K60; N90P90K90 за різних строків сівби на асиміляційну площу листкової поверхні посівів рослин сортів пшениці ярої Сімкода Миронівська та Елегія Миронівська. Висновки. Доведено залежність формування площі листкової поверхні посівів пшениці ярої від застосування мінеральних добрив. За варіантів N30P30K30, N60P60K60, N90P90K90 у сорту Сімкода Миронівська показники відповідно становили: у фазу кущіння – 17,60; 20,23; 22,00 тис. м2/га, у фазу вихід в трубку – 30,80; 33,10; 34,40 тис. м2/га, у фазу колосіння – 42,80; 44,80; 45,93 тис. м2/га. Закономірність впливу мінеральних добрив у сорту Елегія Миронівська на показники площі листкової поверхні посівів аналогічна. Встановлено також залежність формування площі листкової поверхні посівів пшениці ярої за різних строків сівби. За першого, другого та третього строків сівби параметри показник для сорту Сімкода Миронівська відповідно становили: у фазу кущіння – 20,02; 18,28; 16,85 тис. м2/га, у фазу вихід в трубку – 32,82; 31,30; 30,10 тис. м2/га, у фазу колосіння – 44,62; 43,20; 42,08 тис. м2/га. Для сорту Елегія Миронівська встановлена аналогічна закономірність у відповідності строків сівби.

МЕЛІОРОВАНІ АГРОЕКОСИСТЕМИ У ЗАХІДНОМУ ПОЛІССІ

Ю.О. ТАРАРІКО — 2024-10-29

Мета статті – провести аналіз прибутковості сучасних агротехнологій рослинництва у Західному Поліссі, з акцентом на ідентифікацію основних факторів, що визначають її рівень, а також розробити науково-обґрунтовані рекомендації для підвищення прибутковості підприємств агропромислового комплексу через оптимізацію виробничих процесів на основі їх комплексного аналізу. Методи досліджень – польовий, лабораторний, економіко-статистичний, порівняльний. Опрацювання перспективних напрямів розвитку аграрного виробництва здійснювали методом багатоваріантного імітаційного комп’ютерного моделювання. Дослідження проводилися на меліорованих територіях, що охоплюють 13 меліоративних систем, підпорядкованих Шацькому управлінню осушувальних систем у межах Шацького та Любомльського адміністративних районів Волинської області. Багатоваріантне комп'ютерне моделювання перспектив розвитку аграрного виробництва на зазначених територіях здійснювалося за допомогою програмного комплексу «Агроекосистема», з використанням статистичних даних регіонального рівня. Результати досліджень. Проаналізовано статистичні дані, які показали, що у сприятливі роки врожайність зернових у Волинській області досягає 5 т/га. Визначено, що навіть у найсприятливіші роки, витрати на реконструкцію меліоративних систем є економічно невигідними. Зроблено висновок, що навіть максимальна оптимізація умов вирощування пшениці не забезпечить значного зростання прибутковості. Запропоновано міжгалузеву оптимізацію виробництва для підвищення економічної ефективності шляхом багатофункціонального використання рослинної біомаси. Розроблено програмний комплекс «Агроекосистема» для комп'ютерного моделювання взаємодії різних ланок виробництва і факторів їх ефективності. Опрацьовано та запропоновано два найбільш перспективних варіанти розвитку аграрного виробництва на меліорованих землях Західного Полісся. Висновки. Біоенергетичне аграрне виробництво на меліорованих територіях Західного Полісся дозволить отримувати 0,3 т/га волокна, 0,3-0,4 т/га олії, 1,3-1,6 т/га м'ясо-молочної продукції, 1,7-2,1 тис. м³/га метану і 4-5 т/га органічних добрив. Це забезпечить замкнені цикли біогенних елементів (90-100%) і зниження собівартості продукції на 30%. Перехід на органічне виробництво підвищить ціну реалізації на 30-50%. Продуктивність ріллі зросте на 0,3-0,4 т/га к. од. на рік, а викиди СО2 скоротяться на 10 т/га. Розширення площі біоенергетичних агроекосистем складе 50-60% щорічно. Екологічне благополуччя буде досягнуто через утилізацію відходів, мінімізацію агрохімікатів і оптимізацію сівозмін, що також забезпечить зайнятість і комфортні умови для сільського населення.

АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ ЯК ЕЛЕМЕНТУ ОРГАНІЧНОЇ СИСТЕМИ ВИРОЩУВАННЯ БАМІЇ

В.В. ФЕЩЕНКО — 2024-10-29

Мета. Вивчення ефективності внесення різних видів органічних добрив для отримання врожаю рослин бамії. Методи. Виробничий дослід проводили на рослинах бамії упродовж 2021–2023 років в навчальному виробничому відділі Уманського національного університету садівництва. У досліді вирощували рослини бамії сорту Діброва. Органічні добрива, що вивчались у досліді: безпідстилковий пташиний послід, перепрілий гній ВРХ, біогумус. Норми внесення: пташиного посліду – 4 т/га (перед сівбою, в борозни) перепрілого гною – 50 т/га (внесення восени під зяблеву оранку), біогумусу – 0,5 т/га (під передпосівну культивацію). Результати. Загалом можна простежити чітку тенденцію до збільшення показника фотосинтетичного потенціалу у рослин варіанту із застосуванням пташиного посліду. При першому зборі плодів показник фотосинтетичного потенціалу рослин даного варіанту – 464 тис. м2/га × діб, що більше за показник контрольного варіанту на 46 %. У фазу початку цвітіння – кінець масового збору рослини варіанту із застосуванням пташиного посліду також показали кращий результат – різниця з рослинами контрольного варіанту склала 35,7 %. Аналогічні висновки можна зробити аналізуючи і показники у фазу кінця збору плодів. Протягом трьох років досліджень за показником кількості плодів на рослині кращими були рослини варіанту із удобренням пташиним послідом – в середньому 14,5 шт./рослину. Це на 21,8 % більше ніж на рослинах, вирощених без удобрення. Внесення пташиного посліду стимулювало рослин утворювати плоди на 23,1 % більші ніж у рослин контрольного варіанту в середньому за роки досліджень. За роки досліджень найбільший середній приріст урожайності отримано за застосування пташи- ного посліду – +1,6 т/га. Що стосується рослин інших варіантів удобрення, то всі вони також мали кращий за контроль показник урожайності, в межах 8,2–8,4 т/га, що на 10,8–13,5 % більше. Висновки. Отже, за застосування органічних добрив у рослин бамії збільшується фотосинтетичний потенціал, покращуються показники продуктивності та, відповідно, і врожайність. Протягом трьох років досліджень за показником кількості плодів на рослині та маси плоду кращими були рослини варіанту із удобренням пташиним послідом. Вони ж і сформували найбільший середній врожай – 9,0 т/га.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЇ ЄВРО-ЛЕНД НА ПРОЦЕСИ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОНЯШНИКУ

Ю.М. ШКАТУЛА — 2024-10-30

Мета. Комплексне з’ясування особливостей формування продуктивності соняшника залежно від дії гербіциду Євро-Ленд, прилипача і стимулюючих та антистресових препаратів. Методи. Дослідження проводили на протязі 2022–2023 років в умовах ФГ «Антей – Агро» с. Станіславчик Жмеринського району. Експериментальну роботу виконували щодо контролювання бур’янів в агроценозах соняшнику за рахунок проведення хімічних заходів. У процесі виконання дослідження використовували поєднання методів загальнонаукових: гіпотеза, спостереження, аналіз; та спеціальних: лабораторний і польовий. Показники обробляли методами математичної статистики. Результати дослідження. На контрольних ділянках без внесення препаратів, при першому обліку рясність бур’янів була в межах 153 шт./м2 з них дводольних 87 шт/м2, відповідно злакових – 66 шт./м2. В результаті внесення гербіциду Євро-Ленд в нормі внесення 1,1 л/га у фазу 4-х листків соняшника відмічено суттєве зменшення бур’янів на досліджуваних ділянках. Рясність бур’янів зменшилась на 91% в порівнянні з контрольними ділянками. Внесення бакової суміші гербіциду Євро-Ленд, в нормі витрати 1,1 л/га і ПАР Штильвет Супер в нормі витрати 300 мл/га сприяли зменшенню забур’яненості посівів соняшника на 97% в порівнянні з контрольними ділянками. Кількість бур’янів на період збирання насіння соняшнику на даних ділянках була в межах 4 шт./м2. На ділянках де вносилась бакова суміш Євро-Ленд в нормі витрати 1,2 л/га + ПАР Штильвет Супер в нормі витрати 300 мл/га + а в подальшому проводилось позакореневе обприскування Агрінос Б, в нормі витрати 1,5 л/га урожайність насіння соняшнику в середньому за два роки досліджень була на рівні 4,02 т/га. Висновки. Відмічена ефективність контролю бур’янів в посівах соняшнику за внесення бакової суміші гербіциду Євро-Ленд в нормі витрати 1,2 л/га + ПАР Штильвет Супер в нормі витрати 300 мл/га + а в подальшому проведення позакореневого обприскування Агрінос Б, в нормі витрати 1,5 л/га. В результаті проведених заходів урожайність насіння соняшнику в середньому за роки досліджень була на рівні 4,02 т/га, що більше за контрольні ділянки на 2,98 т/га.

ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ХІМІЧНИХ ЗАХОДІВ

Ю.М. ШКАТУЛА — 2024-10-30

Мета. Виявити і науково обгрунтувати особливості формування зернової продуктивності озимої пшениці залежно від гербіцидів та позакореневого внесення комплексного добрива. Методи. Дослідження проводили на протязі 2022–2023 років в умовах ФГ «Зерно Род» смт. Шпиків Тульчинського району. Експериментальну роботу виконували щодо контролювання бур’янів у посівах за рахунок проведення хімічних заходів. У процесі виконання дослідження використовували поєднання методів загальнонаукових: гіпотеза, спостереження, аналіз; та спеціальних: лабораторний і польовий. Показники обробляли методами математичної статистики. Результати дослідження. Аналіз результатів досліджень забур’яненості агроценозу озимої пшениці у весняний період показали, що рясність бур’янів на контрольних ділянках була в межах 83 шт./м2, серед них злакових бур’янів – 31 шт./м2, дводольних – 52 шт./м2. На ділянках де проводили обприскування посівів пшениці гербіцидом Монітор Плюс + ПАР Селфі в нормі витрати (26 г/га + 40 мл/га) рівень забур’яненості знизився на 88,3% в порівнянні з контрольними ділянками. Даний гербіцид був ефективний проти злакових бур’янів (мишій, метлюг, просо куряче, пирій повзучи), рівень загибелі даних бур’янів був на рівні 92,9% в порівнянні з контрольними ділянками. Загибель дводольних бур’янів на рівні 85,7%. На контрольних ділянка без обробки препаратами урожайність зерна пшениці в середньому за два роки була в межах 1,87 т/га. На ділянках де застосовували гербіцид Тейлор в нормі витрати 25 г/га в період кущення озимої пшениці рівень урожайності зерна пшениці в середньому за два роки становив 4,84 т/га. Прибавка до контролю становила 2,97 т/га. На дослідних ділянках де застосовували суміш гербіцидів Тейлор в нормі витрати 20 г/га + Монітор Плюс + ПАР Селфі в нормі витрати (20 г/га + 40 мл/га) в посівах озимої пшениці рівень врожайності зерна становив 5,21 т/га. Висновки. Найвищі показники врожайності зерна озимої пшениці були відмічені на ділянках де застосовували суміш гербіцидів Тейлор + Монітор Плюс + ПАР Селфі в нормі витрати ( 20 г/га + 20 г/га + 40 мл/га) + позакореневе обприскування комплексним добривом Квантум АміноМакс 200 нормі витрати 1,0 л/га, рівень урожаю зерна пшениці в середньому за два роки досліджень становив 5,64 т/га, що більше за контроль на 3,77 т/га або 202%.

ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ КАРТОПЛІ, ОДЕРЖАНОГО ВІД ОЗДОРОВЛЕНИХ ХІМІОТЕРАПІЄЮ РОСЛИН

О.М. ГРИГОР’ЄВА — 2024-10-30

Мета роботи полягала в обґрунтуванні ефективності використання речовин, що пригнічують та стримують розвиток вірусів, як складових хіміотерапії процесу оздоровлення вихідного матеріалу ранньостиглих сортів картоплі Межирічка 11 і Щедрик в культурі in vitro. Методи. Науково-дослідна робота проводилася шляхом постановки польових дослідів в лабораторії біоадаптивних технологій в АПВ Інституту сільського господарства Степу НААН України. Оздоровлення насіннєвого матеріалу в культурі верхівкових меристем в наших дослідженнях поєднано з використанням противірусних та антибактеріальних препаратів Новірин, Декасан та ферулової, сорбінової і саліцилової кислот. Попередник – ячмінь ярий. Агротехніка в дослідах загальноприйнята для даної зони. Результати. За результатами аналізу встановлено, що, в середньому за 2022–2023 рр досліджень, кількість бульб з одного куща сорту Межирічка 11 залежно від оздоровлення рослин елементами хіміотерапії коливалася в межах 9,5–11,4 шт., сорту Щедрик – 6,2–6,9 шт. Обприскування рослин регуляторами росту сприяло підвищенню даного показника сорту Межирічка 11 на 4,9 %, сорту Щедрик – на 9,1 %. Маса бульб з одного куща у сорту Межирічка 11 найбільшою сформувалася у варіанті застосування ферулової кислоти – 0,56 кг, у сорту Щедрик – 0,68 кг за умови, де в культиваційне середовище вихідного матеріалу вводили саліцилову кислоту. Після застосування регуляторів росту цей показник зріс на 8,9 % у обох сортів. Продуктивність сорту Щедрик склала 0,59 кг з одного куща, що на 25,5 % більше, ніж сорту Межирічка 11. За результатами дисперсійного аналізу врожайності базової насіннєвої картоплі (клас S) було встановлено, що основним фактором, який впливає на показники продуктивності картоплі є фактор В (оздоровлення елементами хіміотерапії) – 26 %. Частка впливу від фактору А (сорт) складає 15 %, фактору С (регулятори росту ) – 18 %. На інші фактори, що вплинули на формування бульб (погодні умови, добрива, шкідники, хвороби тощо) припадає 21 %. При визначенні впливу біотехнологічних прийомів на ураження вірусними хворобами картоплі, встановлено, що в 2022 р хворих рослин не виявлено, в 2023 р. у сорту Межирічка 11 ниткоподібність паростків відмічена у контрольному варіанті – 1,4 %. Висновки. Регулятори росту впливали на формування продуктивності сортів картоплі. Так, середня кількість бульб з однієї рослини за рахунок обприскування в період бутонізації зросла на 5,9 %, а маса бульб – на 7,8 %. Урожайність картоплі покоління класу S, вихідний матеріал якого оздоровлювали в культурі in vitro елементами хіміотерапії була, вищою на 6,1–14,6 %. Обприскування рослин в період бутонізації сприяло підвищенню цього показника на 7,8 %.

ТРАНСГРЕСІЇ ЗА ПРОДУКТИВНОЮ КУЩИСТІСТЮ У ПОПУЛЯЦІЙ F2 І F3 ПРИ СХРЕЩУВАННІ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ РІЗНИХ ЕКОТИПІВ

М.В. ЛОЗІНСЬКИЙ — 2024-10-30

Мета досліджень – встановлення трансгресивної мінливості в популяціях F2 і F3, створених схрещуванням сортів пшениці м’якої озимої різних екотипів. Методи. В 2022–2023 р. на базі дослідного поля навчально виробничого центру Білоцерківського НАУ досліджували сорти пшениці м’якої озимої, які належать до різних екотипів та створені на їх основі популяції: Варвік / Царівна, Варвік / Либідь, Богемія / Либідь, Вебстер / Царівна, Колос Миронівщини / Царівна, Мирлена / Царівна, Мирлена / Либідь, Дріада 1 / Перлина лісостепу, Служниця одеська / Царівна, Служниця одеська / Либідь. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. За використання програм Excel 2019 та «Statistica», версія 12.0 проводили статистичну обробку отриманих біометричних даних. Ступінь та частоту позитивних трансгресій визначали за загальноприйнятою методикою. Результати. У 2022 р. вищеплення трансгресивних форм за продуктивною кущистістю встановили у восьми з 10 популяцій F2 пшениці м’якої озимої. Високі показники відмічені в популяцій Мирлена / Царівна (Тс = 75,0%; Тч = 12,4%), Колос Миронівщини / Царівна (Тс = 50,0%; Тч = 12,0%), Служниця одеська / Либідь (Тс = 50,0%; Тч = 11,2%), Вебстер / Царівна (Тс = 50,0%; Тч = 9,6%). В умовах 2023 р. позитивне трансгресивне розщеплення встановили у трьох з 10 досліджуваних популяцій F3 з визначеним ступенем трансгресії (20%) і частотою рекомбінантів від 2,2 до 6,0% відповідно. Висновки. 1. Залучення до гібридизації сортів різних екотипів сприяє формотворенню в популяцій F2 і F3 пшениці м’якої озимої з можливістю добору господарсько-цінних рекомбінантів з високими показниками продуктивної кущистості. 2. Виділені популяції з позитивними трансгресіями як в другому так і третьому поколінні, а саме: Варвік / Царівна, Мирлена / Царівна, Служниця одеська / Царівна.

ЦИТОГЕНЕТИЧНА МІНЛИВІСТЬ ЗА ДІЇ ЕПІМУТАГЕНУ ТРИТОН-305Х

О.М. ОКСЕЛЕНКО — 2024-10-30

Епімутагени є важливим інструментом у генетичному поліпшені рослин завдяки їх здатності значно підвищувати частоту корисних спадкових змін. Мета. Виявити специфічність дії за параметрами цитогенетичної мінливості згідно частот та спектрів хромосомних аберацій у клітинах пшениці озимої в залежності від концентрації та сорту. Методи: Насіння 4 сортів пшениці озимої Перспектива Одеська, Соната Полтавська, Шпалівка та МІП Лада обробляли водним розчином ТХ-305 (Тритон- 305Х) у концентраціях 0,01%, 0,05%, 0,1% та 0,5%. Методом світлової мікроскопії проводили аналіз хромосомних аберацій на пізній стадії метафази та ранній анафазі. Результати. Вплив сорту був значимий лише на індукцію аберацій за типом міст, а от підвищення концентрації Тритон-305Х впивало вагомо та достовірно для загальної частоти хромосомних перебудов та інших типів (мікроядра, відстаючи хромосоми). За показником загальної частоти аберацій вагомо відрізнявся сорт МІП Лада, який виявився більш вразливим Попарне порівняння показало для усіх типів хромосомних перебудов показало, що при переході між окремими концентраціями різниця була достовірна не завжди, переважно немає відмінностей між першим-другим та третім-четвертими варіантами. Факторний аналіз показав, що значущими збільшення концентрації ТХ-305 було для загальної частоти та кількості рідкісних змін, генотип же вплинув лише на кількість мостів. Результати аналізу нетипові для цитогенетичної активності хімічних мутагенів (серед модельних ознак присутні як показники сили дії лише частота, кількість мостів).Згідно аналізу центроїдних відстаней, недоцільне використання водночас концентрацій ТХ-305 0,01 та 0,05% та ТХ-305 0,1 та 0,5% відповідно. Варіанти ТХ-305 0,01% та ТХ-305 0,1% варто прибрати. Висновки. ТХ-305 як епімутаген при досліджені цитогенетичної активності модельно індукував кількість мостів. Доволі часто відсутня різниця при дії між ТХ-305 0,01 та 0,05%, ТХ-305 0,1 та 0,5% відповідно. Вищу генетичну спорідненість до дії ТХ-305показав сорт МІП Лада через вищу вразливість до наслідків дії через зростання цитогенетичної мінливості, особливо за показниками загальної частоти перебудов, кількості мостів.

ОСОБЛИВОСТІ ОНТОГЕНЕЗУ РОСЛИН HYSSOPUS OFFICINALIS L. В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

В.М. СВИРИДОВСЬКИЙ — 2024-10-30

Мета: дослідити біологічні особливості росту та розвитку рослин гісопу лікарського Hyssopus officinalis L. в умовах інтродукції. Методи. Експериментальна частина роботи виконана в Державному підприємстві «Дослідне господарство «Новокаховське» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства» НААН, яке розташоване в першому, північному агрокліматичному районі Херсонської області. Матеріалом для досліджень служили форми H. оfficinalis f. roseus та H. оfficinalis f. coeruleus, виділені з насіннєвої популяції гісопу лікарського та сорт Нікітський білий. За рослинами проводились еколого-фенологічні спостереження та біометричні вимірювання згідно із загально прийнятими методиками. Вивчали 4 фази розвитку рослин в річному циклі з відповідними підфазами: вегетативна фаза, фаза бутонізації, фаза цвітіння (початок цвітіння, повне цвітіння, відцвітання), фаза плодоношення (початок утворення плодів, початок обнасінення, обнасінення). Встановили фази в яких відбувається найактивніший ріст рослин. Результати. В культурі в умовах Степу Південного рослини Hyssopus officinalis досягають 70–80 см висоти, 100–130 см в діаметрі куща. Стебла чотиригранні, при основі здерев'янілі. В кущі налічується до 100 квітконосних пагонів. На дослідних ділянках, де посів насіння проводиться весною (перша–друга декади квітня) на глибину 1,0–1,5 см, сходи з'являються через 14 днів (у роки з сухою весною сходи можуть з'являтись через 20–25 днів). Лабораторна схожість насіння висока і становить 95–97%, а польова схожість – 75%. При вивченні динаміки росту гісопу лікарського встановлено, що максимальний приріст рослин спостерігається в фазу бутонізації та у фазу початку цвітіння. Потім ріст рослин майже припиняється. Тривалість вегетаційного періоду в середньому 195 днів. Висновки. Розвиток рослин гісопу лікарського в умовах Херсонської області відбувається без ускладнень. Всі фази проходять відповідно до біологічних особливостей рослини. Максимальний приріст рослин відбувається у фазу бутонізації–початку цвітіння. Нами встановлено також, що в умовах інтродукції рослини проходять усі фенологічні фази розвитку та дають повноцінне насіння, яке має високу схожість.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА У ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

І.В. ХОРОШУН — 2024-10-30

Вплив різних природно-господарських факторів на генетично обумовлені ознаки сортів в умовах конкретного регіону визначає найбільш придатні сорти для вирощування в певних кліматичних умовах. Мета. Метою було оцінити особливості формування зернової продуктивності та якості в залежності від сортової та середовищної мінливості. Методи: В умовах науково-дослідного поля науково-освітнього центру практичної підготовки Дніпровського державного аграрно-економічного університету проводили оцінку 15 сортів пшениці озимої української селекції від різних науково-дослідних установ України та світу. Ділянки випробування досліду були розміщенні регулярним чином зі схемою посіву у трикратній повторності, площа 10 м2 кожної. Оцінювали врожайність, її структуру, вміст білку в зерні, вміст білкових компонентів. Результати. Параметр врожайності залежав як від реалізації потенціалу сорту, так і від року вирощування. За результатами дослідження, до більш придатних з точки зору високої врожайності відносилися сорти Атрибут, Епітет, Епос, Джубіло, Дженіс, МІП Дарунок, МІП Відзнака. Більш контрастним для ознаки був 2022 рік, 2021 та 2023 різко відрізнялися між собою, але для них властива нижча диференціююча здатність щодо даного набору сортів. Для групування за врожайністю та класифікації сортів в залежності від мінливості за погодними умовами по роках провели кластерний аналіз, котрий виділив за врожайністю сорти Атрибут, Епітет, Епос, Джубіло, Дженіс, МІП Дарунок, МІП Відзнака, ЗУ Шамаль, але один з них, ЗУ Шамаль, не є зовсім стабільними у прояві цієї ознаки. У більш врожайних сортів спостерігається змішане формування врожайності. За аналізом якості зерна сорти Атрибут, Епітет, Епос, Джубіло, МІП Дарунок, МІП Відзнака, ЗУ Шамаль формують і високу продуктивність і гарну якість. Сорт ЗУ Віллем можна використовувати як донор високої якості. Висновки. Досліджуваний набор з 15 сортів показав наявність великої кількості перспективних форм для використання в кліматичних умовах Дніпропетровського регіону. За поєднанням високих врожайних та достатніх якісних параметрів можливе вирощування сортів Атрибут, Епітет, Епос, Джубіло, МІП Дарунок, МІП Відзнака, ЗУ Шамаль. Сорт Атрибут був однозначним лідером за врожайними якостями, сорт ЗУ Шамаль найменш стабільний за ними.

СТІЙКІСТЬ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ 4.0

І.Ю. ГРИШОВА — 2024-10-30

Дослідження розкриває можливості інтеграції цифрових технологій в циркулярну економіку з метою підвищення ефективності використання ресурсів та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище в аграрному секторі. Ефективне використання цифрових технологій у циркулярній економіці реалізується через блокчейн-технології для забезпечення прозорості, контролю ланцюжків поставок, використання Інтернет речей, моніторингу та оптимізації процесів переробки та утилізації відходів, а також через використання штучного інтелекту для збільшення ефективності виробничих процесів. Однак, взаємодія між концепціями циркулярної економіки та Індустрії 4.0 може бути ускладнена певними проблемами та викликами. Можна виділити наступні перешкоди: високі витрати на впровадження цифрових технологій, необхідність перепідготовки персоналу, можливі ризики забезпечення безпеки даних тощо. Для успішного впровадження цифрових технологій у циркулярну економіку необхідна цілісна та системна робота, що базується на ефективній співпраці суб’єктів господарювання різних галузей економіки та держави. Автори статті вважають, що впровадження цифрових технологій в концепцію циркулярної економіки дозволить досягти більш стійкого та ефективного використання ресурсів і в промисловості, і в споживанні. Проте, ефективна реалізація наявного потенціалу цифрових технологій в циркулярній економіці потребує усунення певних перешкод, та розробки комплексної стратегії взаємодії між концепціями циркулярної економіки та Індустрії 4.0. Успішна інтеграція цифрових технологій передбачає створення комплексної стратегії, що враховуватиме специфіку виробничих процесів та споживання ресурсів серед учасників різних галузей економіки, відповідати їх потребам та інтересам. Результати дослідження вказують на чималий потенціал взаємодії циркулярної економіки та Індустрієї 4.0, розкривають нові можливості та визначають завдання для подальшої співпраці між цими концепціями. Подальші наукові дослідження повинні бути спрямовані на розв’язання представлених проблем та розробку ґрунтовних комплексних підходів до створення цінностей, які враховують принципи Індустрії 4.0 та циркулярної економіки.