Шкідники плодів яблуні в Україні

Ключові слова: яблуня, плоди, ентомофауна, шкід- ники, яблунева плодожерка, яблуневий плодовий пильщик

Анотація

Яблуня відома людству понад 5 тис. років. Вирощують її у більш ніж 80 країнах світу, а загальна площа насаджень яблуні у світі сягає 6 млн га. В Україні яблуня займає 45% площ усіх плодово-ягідних культур. У 2023 р. в нашій країні зібрали майже 1,2 млн тонн яблук, при середній урожайності 15,5 т/га.Одним з важливих заходів забезпечення врожайності, поліпшення якості продукції, забезпечення тривалої продуктивності багаторічних насаджень є інтегрований захист плодових і ягідних культур від шкідників і хвороб. Для встановлення домінуючих видів шкідників плодів яблуні та їхнього господарського значення нами було проаналізовано 35 вітчизняних та закордонних інформаційних джерел щодо шкідливого ентомокомплексу яблуневих агроценозів. Основну еколого-економічну групу садового агроценозу становлять комахи, які безпосередньо пошкоджують плоди.Вони порушують потік поживних речовин до насіння, пошкоджені плоди опадають. Серед шкідливих видів комах, які пошкоджують плоди, які істотно впливають на кількість і якість плодів. Яблунева плодожерка – Cydia pomonella (Linnaeus, 1758) із ряду Лускокрилих (Lepidoptera) та родини Листовійок (Tortricidae) – небезпечний шкідник, котрий пошкоджує яблуню, грушу, рідше сливу, абрикос, айву, персик та волоський горіх. В Україні поширена повсюдно. Яблуневий плодовий пильщик Hoplocampa testudinea (Klug, 1816) вз ряду Перетинчастокрилих (Hymenoptera) та родини Справжні пильщики (Tenthredinidae). Нині яблуневий плодовий пильщик набув широко розповсюджений.Для захисту плодів яблуні від основних шкідників рекомендують ряд агротехнічних заходів та обприскування дозволеними інсектицидами на основі таких діючих речовин як дельтаметрин, альфа-циперметрин, лямбда-цигалотрин, хлорантраніліпрол, імідаклоприд, ацетаміприд, тефлубензурон та емамектину бензоат.

Посилання

1. Баликіна О. Б. Особливості формування ентомоа- карокомплексу яблуневих садів і система їх захисту в Криму: автореф. дис. док. с.-г. наук: 16.00.10 «Ентомологія». Київ: НУБіП, 2013. 37 с.
2. Бондарева Л.М. Шкідливість яблуневого плодового пильщика (Hoplocampa testudinea Klug.) в сучасних садах. Науковий вісник Національного аграрного університету. 2004. Вип. 72. С. 142–146.
3. Бондарева Л.М. Лошицький В.П. Шкодочинність пильщика на яблуні. Захист рослин. 2002. № 2. С. 19–20.
4. Воєводін В. В. Садівництво України, сьогодні і майбутнє. Сад, виноград і вино України. 2001. № 3. С. 2–5.
5. Довгаль С. Сидоренко Т. Садам надійний захист. Пропозиція. № 3. 2008. С. 78–81.
6. Дрозда В. Ф. Біоценотичне обґрунтування інтегрованого захисту плодового саду від шкідників в Лісостепу України: автореф. дис… д-ра с.-г. наук: 03.00.09; Київ: НАУ, 2001. 45 с.
7. Євтушенко М. Д., Грамма В.М. Зміна парадигми в системі теорії і практики захисту плодових садів в Україні за 100-річчя: монографія. Харків: ХНАУ, 2011. 126 с.
8. Євтушенко М. Д., Забродіна І. В. Яблуневий квіткоїд у садах східного Лісостепу України: монографія. Харків: Майдан, 2013. 162 с.
9. Євтушенко М. Д., Забродіна І. В. Шкідливі види комах яблуні, деякі особливості біології яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки – головних шкідників генеративних органів. Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Серія «Фітопатологія та ентомологія». 2014. № 1–2. С. 81–85.
10. Євтушенко М. Д., Забродіна І. В., Жупінська К. Ю., Пустовіт О. В., Рисенко М. М. Особливості розвитку, чисельності і шкідливості яблуневого квіткоїда та яблуневої плодожерки. Фундаментальні і прикладні проблеми сучасної екології та захисту рослин: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. факультету захисту рослин ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, 11−12 жовтня 2018 р. Харків: ХНАУ, 2018. С. 114–116.
11. Забродіна І.В., Дикань О.В. Основні шкідники плодових культур Матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої ювілейним датам від дня народження видатних вчених-ентомологів докторів біологічних наук, професорів О. О. Мігуліна та О. В. Захаренка (м. Харків, ДБТУ, 19−20 жовтня 2023 р.). Житомир: Видавництво «Рута», 2023. С. 65–69.
12. Інтегрований захист плодових культур: навч. посібник; за ред. Ю. П. Яновського. Умань, 2015. 648 с.
13. Кава Л.П., Лікар Я.О., Станкевич С.В. та ін. Управління чисельністю комах-фітофагів: підручник. Київ: Редакційно-видавничий відділ НУБіП України, 2024. 320 с.
14. Каленич Ф.С. Захист саду від шкідників і хвороб. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2013. 154 с.
15. Крикунов І.В., Кравець І.С. Біоекологічні особливості розвитку яблуневого плодового пильщика (Hoplocampa testudinea Klug.) у Правобережному Лісостепу України Збірник наукових праць УНУС. 2014. Вип. 86. Ч. 1: Агрономія. С. 7–249.
16. Лапа О. М. Плодожерки. Карантин і захист рослин. 2006, № 4. С. 5–6.
17. Матвієвський А.С. Про місце залялькування яблуневої плодожерки. Зб. наук. праць ХСГІ. 1965, № 2. С. 42–46.
18. Мринський І. М., Урсов В. В., Забродіна І. В., Романов О. В., Воєводін В. В. Шкідники плодових культур: навч. посіб. Київ: ТОВ Інтерконтиненталь, 2019. 728 с.
19. Станкевич С.В., Кабанець В.В. Українсько-латинсько-англійсько-німецький словник назв основних шкідників сільськогосподарських культур і лісових насаджень. Житомир: Видавництво «Рута», 2024. 92 с.
20. Станкевич С.В. Управління чисельністю комах-фітофагів: навч. посібник. Харків: ФОП Бровін О.В., 2015. 178 с.
21. Черній А. М. Консептуальні основи інтегрованого захисту плодового саду. Захист і карантин рослин. 2007. Вип. 53. С. 390–403.
22. Черній А. М. Проблеми фітосанітарного оздоровлення агроекосистеми плодового саду. Захист і карантин рослин. 2014. Вип. 60. С. 482–502.
23. Шевчук І. В. Захист саду після цвітіння і на початку літа. Пропозиція. 2011. № 6. С. 78–81.
24. Шевчук І. В. Захист саду у другій половині літа. Пропозиція. 2011. № 6. С. 78–85.
25. Шевчук І. В. Сучасні методи захисту плодово-ягідних і овочевих культур від шкідливих організмів. Київ, 2003. 176 с.
26. Шевчук І.В., Лошицький В.П. Яблуневий плодовий пильщик. Захист рослин. 2000. № 9. С. 13–14.
27. Ющенко Л., Зубко П. Пошкодження шкідниками плодів яблуні та сливи. Пропозиція. 2008. URL: https://propozitsiya.com/articles/tekhnolohiyi-vyroshchuvannya/poshkodzhennya-shkidnykamy-plodiv-yabluni-ta-slyvy
28. Яновський Ю. П. Агробіотичне обґрунтування інтегрованого захисту плодових розсадників від основних шкідників зерняткових культур у Лісостепу України: автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня доктора с.-г. наук. спец. 16.00.10 «Ентомологія». Київ, 2003. 36 с.
29. Яновський Ю.П. Основні шкідники зерняткових культур і захист рослин від них у лісостепу України. Корсунь-Шевченківський: Ірена, 2002. 299 с.
30. Cydia pomonella (CARPPO) URL: https://gd.eppo.int/taxon/CARPPO
31. Cydia pomonella (Linnaeus, 1758) URL: https://www.gbif.org/ru/species/1737847
32. Hoplocampa testudinea (HOPLTE) URL: https://gd.eppo.int/taxon/HOPLTE
33. Hoplocampa testudinea (Klug, 1816) URL: https://www.gbif.org/ru/species/1249700
34. Liston A, Knight G, Sheppard D, Broad G, Livermore L (2014) Checklist of British and Irish Hymenoptera – Sawflies, ‘Symphyta’. Biodiversity Data Journal 2: e1168. doi: 10.3897/BDJ.2.e1168
35. Mols P.J.M. Forecasting is an indispensable part of IPM in apple orchards. Acta Phytopatologica et Entomologica hungarica, 1992. Vol. 27, № 1–4. Р. 449–460.
Опубліковано
2025-11-28
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО