Трансгресивнамінливість довжини головного колоса у популяціяхF2-4 за гібридизації сортів пшениці м’якої озимої різних екотипів
Анотація
Мета досліджень – встановлення трансгресивної мінливості за довжиною головного колоса в популяціях F2-4 отриманих схрещуванням сортів пшениці м’якої озимої різних екотипів. Методи. Експериментальну частину досліджень виконували у 2022–2024 рр. в умовах дослідного поля навчально виробничого центру Білоцерківського НАУ. Досліджували сорти пшениці м’якої озимої різних екотипів і популяції, отримані схрещуванням західноєвропейського екотипу з лісостеповим: Варвік / Царівна, Варвік / Либідь, Богемія / Либідь, Вебстер / Царівна; лісостепового з лісостеповим: Колос Миронівщини / Царівна, Мирлена / Царівна, Мирлена / Либідь; степового з лісостеповим: Дріада 1 / Перлина лісостепу, Служниця одеська / Царівна, Служниця одеська / Либідь. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у трикратній повторності. За використання програм Excel 2019 та «Statistica», версія 12.0. проводили статистичну обробку отриманих біометричних даних. Ступінь та частоту позитивних трансгресій довжини головного колоса визначали за загальноприйнятою методикою. Для визначенні кореляційного взаємозв’язку між ознаками використовували шкалу запропоновану Ю. Л. Гужовим із співробітникам. Результати. В умовах 2022 р. за показників ступеня (Тс = 1,0–26,0 %) і частоти (Тч = 0,8–17,8 %) позитивних трансгресій довжини головного колоса в популяцій F2 виділились: Богемія / Либідь (Тс = 26,0 %; Тч = 16,2 %), Мирлена / Либідь (Тс = 16,7 %; Тч = 17,8 %), Служниця одеська / Царівна (Тс = 16,5 %; Тч = 17,4 %), Вебстер / Царівна (Тс = 11,6 %; Тч = 4,8 %), Дріада 1 / Перлина лісостепу (Тс = 10,6 %; Тч = 13,4 %). У 2023 р. позитивне трансгресивне розщеплення встановили в дев’яти з 10 гібридних популяцій з ступенем (Тс = 1,9–22,2 %) і частотою трансгресивних рекомбінантів – Тч = 0,8–17,4 %. За високими показниками ступеня і частоти трансгресій виділили Служниця одеська / Царівна (Тс = 22,2 %; Тч = 16,2 %), Дріада 1 / Перлина лісостепу (еrythrospermum) (Тс = 16,7 %; Тч = 17,4 %). У чотирьох з 10 популяцій четвертого покоління визначили позитивні трансгресії за довжиною головного колоса з ступенем (Тс = 8,2–12,6 %) і частотою трансгресивних рекомбінантів – Тч = 20,0–36,0 %. З найвищими показниками виділились Варвік / Царівна (lutescens) (Тс = 12,6 %; Тч = 28,0 %) і Вебстер / Царівна – Тс = 11,8 %; Тч = 20,0 %). Висновки. 1. Встановлено вплив підібраних батьківських компонентів гібридизації на формування довжини головного колоса у популяцій F2-4. 2. Використання в гібридизації сортів пшениці м’якої озимої лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів розширює формотворчий процес в популяціях і сприяє добору позитивних трансгресивних рекомбінантів за довжиною колоса. 3. Виділені популяції Мирлена / Царівна, Дріада 1 / Перлина лісостепу (lutescens) в яких впродовж трьох років встановлені позитивні трансгресії. Визначена кореляція між ступенем і частотою трансгресій в популяцій другого і третього покоління свідчить про сильний (r = 0,793; r = 0,826) взаємозв’язок між цими показниками. Водночас у нащадків четвертого покоління встановлено від’ємний слабкий (r = -0,017) кореляційний взаємозв’язок.
Посилання
2. Моргун В. В., Гаврилюк М. М., Оксьом В. П., Моргун Б. В., Починок В. М. Впровадження у виробництва нових, стійких до стресових факторів, високопродуктивних сортів озимої пшениці, створених на основі використання хромосомної інженерії та маркер-допоміжної селекції. Наука та інновації. 2014. Т. 10. № 5. С. 40–48.
3. Торяник В. М., Василенко М. О. Аналіз господарсько-цінних ознак вітчизняних сортів пшениці м’якої озимої як вихідного матеріалу для селекції нових високопродуктивних сортів в умовах іванівської дослідно-селекційної станції. Слобожанський науковий вісник. Серія. 2023. № 1. С. 39–43.
4. Базалій В. В. Принципи адаптивної селекції пшениці озимої в зоні південного степу. Херсон: Айлант, 2004. 244 с.
5. Базалій В. В., Домарацький Є. О., Ларченко О. В. Сучасний сортовий склад пшениці м’якої озимої та параметри його екологічної стійкості за різних умов вирощування. Таврійський науковий вісник. 2018. Вип. 104. С. 9–15.
6. Лозінський М. В., Бурденюк-Тарасевич Л. А., Дубова О. А. Типи успадкування кількості зерен з рослини у гібридів F1 і формотворчий процес в гібридних популяціях F2 пшениці м’якої озимої, отриманих від гібридизації 200 різних екотипів. Агробіологія. 2016. № 2(128). С. 45– 51.
7. Лозінський М. В., Устинова Г. Л. Успадкування в F1 і трансгресивна мінливість в F2 довжини головного колосу за схрещування різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Агробіологія. 2020. № 2. С. 70–78.
8. Васильківський С. П., Гудзенко В. М. Комбінаційна здатність, успадкування та трансгресивна мінливість у гібридів ячменю ярого за масою зерна з рослини. Агробіологія. 2013. № 10. С. 166–170.
9. Базалій В. В., Бойчук І. В. Трансгресивна мінливість гібридів пшениці м’якої озимої і її використання в селекції. Таврійський науковий вісник. 2012. № 78. С. 3–7. http://hdl.handle.net/123456789/1938.
10. Самойлик М. О., Лозінський М. В. Особливості успадкування в F1 і трансгресивна мінливість в популяцій F2 маси зерна з головного колоса за схрещування пшениці м’якої озимої різних екотипів. Аграрні інновації. 2023. № 22. С. 154–161.
11. Хоменко С. О., Федоренко М. В. Трансгресивна мінливість ознак продуктивності гібридів другого покоління пшениці твердої ярої. Селекція і насінництво. 2015. № 107. С. 97– 104.
12. Базалій В., Домарацький Е., Бойчук І., Тетерук О., Козлова О., Базалій Г. Генетичний контроль і рекомбінація ознак стійкості до вилягання у гібридів пшениці озимої за різних умов вирощування. Аграрні інновації. 2020. С. 87–93. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.13.
13. Дубовик Н. С., Гуменюк О. В., Кириленко В. В., Вологдіна Г. Б. Успадкування елементів продуктивності та їх трансгресивна мінливість у гібридів пшениці м’якої озимої, створених схрещуванням сортів-носіїв пшенично-житніх транслокацій. Миронівський вісник. 2018. Вип. 7. С. 26–38. https://doi.org/10.31073/mvis201807-03.
14. Vakhnyi S., Khakhula V., Lozinska T., Fedoruk Y., Lozinskyi M., Obrazhyy S., Fedoruk N., Panchenko O., Yakovenko O. Variation and transgressive variability of the stem length in F1 and F2 soft spring wheat under conditions of foreststeppe of Ukraine. EurAsian Journal of BioSciences. Eurasia J Biosci 13. 2019. Р. 1187–1193. http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/3321.
15. Кириченко В. В., Рябчун В. К., Богуславський Р. Л. Роль генетичних ресурсів рослин у виконанні державних програм. Генетичні ресурси рослин. 2008. № 5. С. 7–13.
16. Рябовол Я. С., Рябовол Л. О. Характеристика зразків пшениці м’якої озимої за зимостійкістю. Збірник наукових праць УНУС. Умань, 2016. № 89. С. 29–37.
17. Longin C. F. H., Ziegler J., Schweiggert R., Koehler P., Carle T. Comparative study of hulled (einkorn, emmer, and spelt) and naked wheats (durum and bread wheat): agronomic performance and quality traits. Crop Science. 2016. № 56.
18. Самойлик М. О., Лозінський М. В. Успадкування довжини головного колоса гібридами пшениці м’якої озимої отриманих за схрещування різних екотипів. Аграрні інновації. 2023. № 21. С. 188–195. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.28
19. Ryabovol I. S., Riabovol L. O., Diordieva I. P. Creation of initial material using embryoculture and remote hybridization in the breeding of winter bread wheat. Agriculture and plant sciences: theory and practice. 2023. № 1. С. 116–122.
20. Власенко В. А., Бакуменко O. M. Генетична оцінка елементів продуктивності гібридів F1, F2 пшениці м’якої озимої, створених за участі носіїв інтрогресованих компонентів. Миронівський вісник. 2017. № 4. С. 88–101.
21. Лозінський М. В., Устинова Г. Л., Філіцька О. О. Особливості успадкування довжини головного колосу в F1 і формотворення у популяціях F2 пшениці м’якої озимої за гібридизації сортів різних груп стиглості. Генетика і селекція в сучасному агрокомплексі: матеріали V всеукраїнської науково-практичної конференції, 15 жовтня, 2020. Умань. С. 101–103.
22. Кузьменко Є. А. Оцінювання та створення вихідного матеріалу пшениці твердої ярої за кількісними ознаками і селекційними індексами: дис. … канд. с.-г. наук: 06.01.05. с. Центральне, 2021. 159 с.
23. Лифенко С. П., Єриняк М. І., Наконечний М. Ю., Подуст Ю. І., Шпикуляк Є. А. Пшениця м’яка озима: особливості вирощування та сортового контролю добазового і базового насіння. Насінництво. 2012. № 10. С. 2–5.
24. Lozinskiy M., Burdenyuk-Tarasevych L., Grabovskyi M., Lozinska T., Sabadyn V., Sidorova I., Panchenko T., Fedoruk Y., Kumanska Y. Evaluation of selected soft winter wheat lines for main ear grain weight. Agronomy Research. 2021. № 19(2). P. 540–551. DOI: https://doi.org/10.15159/AR.21.071
25. Ткачик С. О., Лещук Н. В., Присяжнюк О. І. Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Загальна частина. Український інститут експертизи сортів рослин. 4-те вид. Вінниця, 2016. 120 с.
26. Опря А. Т., Дорогань-Писаренко Л. О., Єгорова О. В., Кононенко Ж. А. Статистика: навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2014. 536 с.
27. Васильківський С. П., Кочмарський В. С. Селекція і насінництво польових культур. Миронівка: ПрАТ «Миронівська друкарня», 2016. 376 с.
