Вплив біологізації системи живлення та густоти рослин на формування продуктивності рослин кукурудзи
Анотація
Мета. Метою досліджень було встановити закономірності формування продуктивності гібридів кукурудзи залежно від сумісного використання мінеральних і біологічних добрив та густоти рослин в умовах Лісостепу правобережного на сірих лісових ґрунтах. Методи. Польові дослідження проводили впродовж 2021–2023 рp. на дослідному полі «НДГ Агрономічне» ВНАУ. Ґрунт дослідного поля сірий лісовий середньо– суглинковий. Обробіток ґрунту у досліді був традиційним для Лісостепової зони України і спрямованою на максимальне збереження вологи, знищення бур’янів, вирівнювання поверхні ґрунту, тобто створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин досліджуваних гібридів кукурудзи. Площа облікової дослідної ділянки – 46 м2, загальної – 62 м2. Результати. У середньому за роки проведення досліджень найвища маса зерна з качана, як у гібрида Р8834 (ФАО 280) 181,8 г., так і у гібрида Р9074 (ФАО 330) 171,9 г. була отримана, за густоти рослин 65 тис/га, на варіанті досліду із внесенням мінеральних добрив у дозі N120Р60К60, та використанням, у передпосівну культивацію, біодобрива Граундфікс у нормі 6 л/га, що на 10,6 – 17,2 шт. більше контрольних варіантів без біодобрива. Дослідами встановлено зворотну залежність між масою 1000 зерен і рівнем загущення посівів. Доведено, що чим вище була густота стояння рослин, тим нижчою формувалась маса 1000 зерен досліджуваних гібридів кукурудзи. Встановлено, що за системи удобрення, яка складалася з внесення мінеральних добрив у нормі N120P60K60 та ґрунтового біологічного добрива Граундфікс 6 л/га, формувалась найвища у досліді урожайності зерна кукурудзи 11,15 т/га у гібрида Р8834 за густоти рослин 70 тис/га. Висновки. Встановлено, що максимальні у досліді показники індивідуальної продуктивності рослин, а як наслідок і урожайність зерна кукурудзи, у середньому за 2021–2023 рр, – 11,15 т/га у гібрида Р8834 і 10,93 т/га у гібрида Р9074 формувалась на варіанті з системою удобрення N120P60K60 + Граундфікс у нормі 6 л/га (внесення у передпосівну культивацію) та густотою рослин 70 тис/га.
Посилання
2. Мамчур О. В. Роль фізіологічно активних речовин в онтогенезі рослин кукурудзи. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини т а біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія «Сільськогосподарські науки ”. 2013. Т. 15, № 3 (3). С. 109–119.
3. Надь Янош. Кукурудза. Вінниця.: ФОП Д.Ю. Корзун, 2012. 580 с.
4. Паламарчук В. Д., Колісник О. М. Сучасна технологія вирощування кукурудзи для енергоефективного та екологобезпечного розвитку сільських територій: монографія. Вінниця: ТОВ Друк, 2022. 372 с.
5. Дідур І. М., Циганський В. І. Формування зернової продуктивності кукурудзи залежно від застосування мікробіологічного добрива Граундфікс в умовах Лісостепу Правобережного. Сільське господарство та лісівництво. 2017. № 3 (7). С. 70–76.
6. Циганський В. І. Біодобрива і продуктивність кукурудзи. URL: https://btu–center.com/upload/publication/2017/Groundfix_2017.pdf
7. Господаренко Г. М., Прокопчук І. В., Бойко В. П. Засвоєння елементів живлення з ґрунту й мінеральних добрив кукурудзою. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2019. Вип. 95, 1 ч. C. 128–138.
8. Глушко Т. В., Войташенко Д. П. Урожайність та якість зерна кукурудзи під впливом біопрепаратів в умовах зрошення Південного Степу України. Зрошуване землеробство. Збірник наукових праць. 2013 р. Вип. 59. С. 44–47
9. Циганський В. І., Машенко В. В. Формування продуктивності кукурудзи залежно від оптимізації системи удобрення. Сільське господарство та лісівництво. 2024. № 1 (32). С. 27–39.
10. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Методи визначення показників якості рослинницької продукції. Київ. 2000. Вип. 7. 144 с.
11. Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. Основи наукових досліджень в агрономії. За ред. В. О. Єщенка. Умань: Дія, 2005. 288 с.
