Напівтвердокрилі (Hemiptera) на пшениці озимій у Лісостепу України

Ключові слова: агроценоз, сорти пшениці, видовий склад, напівтвердокрилі, домінанти, родина Scutelleridae

Анотація

Мета статті – уточнення видового складу напів- твердокрилих (Hemiptera) агроценозу пшениці озимої в умовах Лісостепу України, визначення домінуючих видів фітофагів. Здійснення аналізу стану популяцій, періодів шкідливості, умов збільшення чисельності та складання прогнозу розвитку шкідливих організмів у наступних роках. Методи та матеріали досліджень. Дослідження проводили у Лісостепу України протягом 2019–2023 років на посівах пшениці озимої, що були розміщені в Обухівському (2023 р.) та Білоцерківському районах Київської області. Вирощували сорти пшениці озимої: Подолянка, Городниця, Софія Київська, Богдана, Ладижинка. Дослідження проводили за загальноприйнятими в ентомології методиками: косіння ентомологічним сачком, огляд облікових майданчиків, збирання з рослин, теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. В цілому спеціалізованих клопів-шкідників злакових культур (черепашка австрійська (Eurygaster austriacus Schrck.), черепашка шкідлива (Eurygaster integriceps Put.), черепашка маврська (Eurygaster maurus L.), елія носата (Aelia rostrata Boh.) та елія гостроголова (Aelia acuminata L.) виявлено 43,8% від загалу. Решта напів- твердокрилих виявлена в незначній кількості, більшість з них не є спеціалізованими шкідниками зернових культур і господарського значення не мають. Їх живлення більшою мірою відбувалось на сегетальних рослинах, які завжди присутні в агроценозах пшеничного поля. Що стосується заселення рослин пшениці за сортами та фазами розвитку, то переваги будь-якого сорту не виявлено. Домінуючий в посівах пшениці озимої клоп (сліпняк) хлібний, або злаковий, (Trigonotylus ruficornis Geoffr.) – широкий поліфаг, пошкоджує всі продовольчі і кормові культури. Уражує генеративні органи (квітки, пестикові нитки, зерна, що формуються) всіх злако- вих культур. Він переносник вірусних хвороб злакових культур, бактеріозу кукурудзи, борошнистої роси злаків. Ряд напівтвердокрилі (Homoptera) в агробіоцензах пше- ничного поля представлений 23 видами. Домінантами є сліпняк хлібний (Trigonotylus ruficornis Geoffr.), до цього виду належать 22,3% усіх виявлених клопів, елія носата (Aelia rostrata Boh.) – 18,7%, клоп трав’яний (Lygus rugilipennis Popp.) – 13,0% та черепашка мавр- ська (Eurygaster maurus L.) – 12,8%. Решта клопів господарського значення не мала, скільки виявлена в незначній кількості Їх живлення відбувалось на сегетальних рослинах. В заселенні клопами за сортами та фазами розвитку рослин пшениці озимої різниці не виявлено. Висновки. Домінантом є широкий поліфаг – клоп (сліпняк) хлібний, або злаковий, (Trigonotylus ruficornis Geoffr.). Серед хлібних клопів (родина Scutelleridae) у фазу молочної стиглості шкодили пшениці озимій личинки старших віків черепашки маврської (Eurygaster maurus L.). Як свідчать результати досліджень, спалахів чисельності шкідливих видів клопів у Лісостепу України в наступний рік не передбачається.

Посилання

1. Трибель С.О., Гетьман М.В., Грикун О.А. Стійкі сорти – радикальне вирішення проблеми захисту рослин. Захист і карантин рослин. 2006. Вип. 52.
С. 71–89.
2. Білецький Є.М. Теорія і технологія багаторічного прогнозу. Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття: матер. Міжнар. наук.-практ. конф.
Київ, 2004. С. 29–36.
3. Мельничук М.Д., Григорюк І.П., Чайка В.М. Глобальні зміни клімату загроза біоресурсам України. Біоресурси планети: соціальні, біологічні, про-
довольчі та енергетичні проблеми. Київ, 2008. С. 42–57.
4. Козак Г.П. Шкідливий ентомокомплекс озимої пшниці в Лісостепу України в умовах змін клімату. Землеробство. Київ, 2005. Вип.77. С. 65–72.
5. Сушко Д.Ю., Волошина Н.О. Вплив змін клімату на стан популяції та розвиток комах. “VinSmartEco”: Збірник матеріалів IІ Міжнародної науково-практичної конференції, (м. Вінниця, 20–21 травня 2021). Вінниця: КЗВО “Вінницька академія безперервної світи”, 2021. С. 67–69.
6. Федоренко В.П., Чайка В.М., Бакланова О.В. та ін. Потепління і фітосанітарний стан агроценозів України. Карантин і захист рослин. 2008. № 5. С. 2–5.
7. Федоренко А. Домінантні шкідники зернових колосових культур з ряду твердокрилих та прогноз чисельності у 2024 р. Карантин і
захист рослин. 2024. № 1. С. 23–27. https://doi.org/10.36495/2312-0614.2024.1.23-27
8. Рудік О.Л. Адаптація виробництва зернових культур до глобальних змін клімату. Тенденції та перспективи розвитку менеджменту в умовах глобальних викликів: матеріали І Міжнар. науково-пр-акт. конф. (м. Херсон, 28 травня 2021 р.) Херсон,
2021. С. 175–178.
9. Жук О.І. Формування та продуктивність рослин пшниці озимої за несприятливих умов навколишнього середовища. Генетика і селекція в сучасному агро-
комплексі: матеріали Всеукраїнської науково-практ. конф. молодих вчених. Умань, 2021. С. 65–68.
10. Федоренко В.П. Наукові основи прогнозування поширення шкідників в агроценозах України. Пропозиція. 2022. № 1. С. 54–60.
11. Федоренко В.П. Покозій Й.Т., Круть М.В. Ентомологія / за ред. академ. В.П. Федоренка. Київ, 2013. 344 с.
12. Петренкова В., Ниска І. Основні шкідники колоса на зернових. Пропозиція. 2018. № 6. URL: https://propozitsiya.com/ua/osnovni-shkidniki-kolosa-nazernovih
Опубліковано
2024-08-28
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО