ВПЛИВ ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ВІДНОСНЕ ВИНЕСЕННЯ, КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ БАЛАНСУ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ЯЧМЕНЮ ГОЛОЗЕРНОГО ЯРОГО

Ключові слова: ячмінь голозерний ярий, відносне винесення основних елементів живлення, коефіцієнт використання, інтенсивність балансу елементів живлення, зерно, солома.

Анотація

Мета. Визначити відносне винесення, коефіцієнт використання та інтенсивність балансу основних еле- ментів живлення ячменем голозерним ярим за три- валого застосування мінеральних добрив. Методи. Польовий, лабораторний, розрахунково-порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. Встановлено, що частка азоту в господарському винесенні зерном найвища – 63,2–65,5 %. Частка калію найнижчою – 13,9–15,4, а фосфору – 20,6–21,7 % залежно від варіанту досліду. Необхідно відзначити, що застосування добрив збільшує частку азоту в господарському винесенні основних елементів живлення. Частка фосфору та калію при цьому майже не змінюється. У господарському винесенні соломою частка калію була найвищою – 59,0–62,8 %. Частка фосфору при цьому була найнижчою – 14,6–16,0 %, а частка азоту – лише 21,2–24,4 % залежно від варіанту досліду. Відносне винесення азоту зростає від 18,7 до 22,0–24,0 кг/т зерна та відповідну кількість соломи або на 18–28 % у варіантах, які містять азотну складову. Застосування фосфорно-калійної системи забезпечують цей показник на рівні 19,4 кг/т або на 4 %. Застосування мінеральних добрив збільшує відносне винесення фосфору від 7,7 до 8,5–10,1 кг/т або на 10–31 %, а калію – від 13,7 до 15,0–18,9 кг/т зерна та відповідну кількість соломи ячменю голозерного ярого, або на 9–38 %. Висновки. Встановлено, що тривале застосування мінеральних добрив впливає на відносне винесення, коефіцієнт засвоєння та інтенсивність балансу основних елементів живлення за вирощування ячменю голозерного ярого. Розрахунки свідчать, що найвищий коефіцієнт засвоєння азоту становить за внесення N35 – 76,3 %, а збільшення дози азотних добрив до 70 кг/га д. р. знижує його до 51,9 %. Застосування фосфорних і калійних добрив сприяє підвищенню цього показника до 55,7–67,1 %, крім варіанту N70P30K35. Найнижчий коефіцієнт засвоєння фосфору з добрив отримано за фосфорно-калійної та азотно-фосфорної системи удобрення – 10,8–11,2 %. Найвище засвоєння фосфору з добрив отримано на ділянках, де застосовували 30 кг/га д. р. фосфорних добрив – 35,7–37,0 %. Найвищий коефіцієнт засвоєння калію з добрив за внесення N70 у складі повного мінерального добрива за дози калійних добрив 35 кг/га д. р. – 65,7–70,3 %. Найменше ячменем голозерним ярим засвоюється калію на фосфорно-калійній системі удобрення – 18,9 %. Екологічно безпечні показники інтенсивності для фосфору та калію забезпечують системи із застосуванням неповного повернення фосфорних і калійних добрив на тлі 35–70 кг/га д. р. азотних добрив.

Посилання

1. Касаткіна Т. О., Гамаюнова В. В. Перспективи та особливості вирощування ячменю ярого на Півдні України. Наукові горизонти. 2018. № 7–8 (70). С. 131–138.
2. Melle T., Asfaw A., Getachew T. Participatory evaluation and promotion of improved food barley varieties in the highlands of north western Ethiopia. Journal of Agricultural Research. 2015. Vol. 4(3). Р. 50–53.
3. Woubshet D., Selamyihun K., Cherukuri R. Effect of integrated use of lime, blended fertilizer and compost on productivity, nutrient removal and economics of barley (Hordeum vulgare L.) on acid soils of high lands in West Showa Zone of Ethiopia. International Journal of Life Sciences. 2017. Vol. 5 (3). Article number 311322.
4. Гамаюнова В. В., Касаткіна Т. О. Формування врожаю зерна ячменю ярого та його структури залежно від сорту і умов живлення в Південному Степу України. Вісник Харківського НАУ. 2019. № 2. С. 87–98.
5. Господаренко Г.М., Любич В.В. Динаміка вмісту азоту в рослинах сортів тритикале ярого залежно від норм і строків застосування азотних добрив. Наукові доповіді НУБіП. 2010. № 2. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2010–2/10hhmnfa.pdf.
6. Любич В. В. Технологічні параметри виробництва зерна тритикале ярого, вирощеного за різних доз азотних добрив. Вісник Уманського НУС. 2023. № 2. С. 74–82.
7. Господаренко Г. М., Стасінєвич О. Ю. Продуктивність польової сівозміни залежно від параметрів показників родючості чорнозему опідзоленого. Вісник Харківського Національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. 2004. № 1. С. 158–163.
8. Господаренко Г. М., Стасінєвич О. Ю., Прокопенко Е. В. Врожайність зерна ячменю ярого за тривалого застосування добрив у польовій сівозміні. Вісник Уманського НУС. 2015. № 1. С. 3–6.
9. Любич В.В., Невлад В.І., Мартинюк А.Т. Продуктивність тритикале ярого за різних доз азотних добрив. Агробіологія. 2022. № 1. С. 152–159.
10. Любич В. В. Баланс основних елементів живлення в ґрунті за різних доз і строків внесення добрив під тритикале яре. Агрохімія і ґрунтознавство. 2011. Вип. 74. С. 107–109.
11. Господаренко Г. М., Черно О. Д., Любич В. В., Бойко В. П. Засвоєння основних елементів живлення з ґрунту й мінеральних добрив пшеницею озимою на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2020. Вип. 3 (107). С. 35–44.
Опубліковано
2023-12-21
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО