ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ ДОВЖИНИ ГОЛОВНОГО КОЛОСА ЗА ГІБРИДИЗАЦІЇ РІЗНИХ ЗА ВИСОТОЮ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ОЗИМОЇ

О.О. ФІЛІЦЬКА

doi:10.32848/agrar.innov.2022.16.22

О.О. ФІЛІЦЬКА https://orcid.org/0000-0003-1544-0845

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.16.22

Ключові слова: пшениця м’яка озима, батьківські форми, гібриди, успадкування, ступінь фенотипового домінування, довжина головного колоса.

Анотація

Мета дослідження. Вивчення характеру успадкування довжини головного колоса в F1 за гібридизації різних за висотою сортів пшениці м’якої озимої. Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2019−2022 рр. досліджували 36 комбінацій схрещування, отриманих за гібридизації різних за висотою сортів пшениці м’якої озимої: низькорослі (66−80 см) − Білоцерківська напівкарликова (Б.Ц. н/к.), Сонечко, Смуглянка; середньорослі І групи (81−95 см) – Донська напівкарликова (Донська н/к.), Лісова пісня, Олеся, Колос Миронівщини (Колос Мир.); середньорослі ІІ групи (96−110 см) − Столична, Писанка, Відрада, Альбатрос одеський (Альбатрос од.); високорослі (111−125 см) – Одеська 267, Ластівка одеська (Ластівка од.), Пилипівка і Чародійка білоцерківська (Чародійка б. ц.). Насіння F1 висівали ручною сівалкою за схемою: материнська форма, гібрид, чоловіча форма. З гібридним поколінням працювали за методом педігрі Структурний аналіз проводили за середнім зразком 25 рослин у трикратній повторності, відповідно до загальноприйнятих методик. Ступінь фенотипового домінування (hp) довжини головного колоса у F1 визначали за B. Griffing (1950). Отримані дані групували за класифікацією G. M. Beil, R. E. Atkins (1965). Результати. За використання в якості материнської форми місцевих сортів, а саме низькорослого ранньостиглого Білоцерківська напівкарликова і середньорослого середньораннього Лісова пісня в більшості гібридів у 2020–2022 рр. формувались одні з найбільших показники (8,6–11,0 см) довжини головного колоса. За гібридизації материнською формою низькорослого сорту Білоцерківська напівкарликова, середньорослих Донська напівкарликова, Лісова пісня з низькорослими, середньорослими ІІ групи, високорослими І в переважній більшості успадкування довжини головного колоса у роки досліджень відбувалося за позитивним наддомінуванням. Висновки. Формування довжини головного колоса у гібридів пшениці м’якої озимої залежить як від підбору компонентів схрещування, так і умов року, суттєво впливаючи на показник ступеня фенотипового домінування, змінюючи тип успадкування. Найбільш поширеним типом успадкування довжини головного колоса в гібридів першого покоління, отриманих від схрещування різних за висотою сортів визначено позитивне наддомінування – 85,4 %.

Посилання

1. Моргун В. В., Рибалка О. І., Дубровна О. В. Генетичне поліпшення рослин: основні наукові досягнення та інноваційні розробки. Фізіологія рослин і генетика. 2021. Т. 53. № 2. С. 112–127.
2. Дубовик Н. С., Гуменюк О. В., Кириленко В. В. Довжина головного колоса у гібридів F1 Тriticum aestivum L., створених за участі носіїв пшенично- житніх транслокацій. Миронівський вісник. 2017. № 5. С. 56–69.
3. Foley J. A., Ramankutty N., Brauman K. A. et al. Solutions for a cultivated planet. Nature. 2011. Vol. 478. P. 337–342.
4. Tilman D., Balzer C., Hill J., Befort B. L. Global food demand and the sustainable intensification of agriculture. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2011. Vol. 108. P. 20260–20264.
5. Маслак О., Томашевська А. Ринок пшениці в Україні. Агробізнес сьогодні. 2016. №12(331). URL: http:// www.agrobusiness.com.ua/ekonomichnyi-gektar/5671- rynok-pshenytsi-v-ukraiini-ta-sviti.html
6. Гречишкіна Т. А. Наукове обґрунтування напрямів оптимізації елементів технології вирощування пшениці озимої в умовах півдня України. Таврійський науковий вісник. 2017. № 97. С. 30–35.
7. Базалій В. В. Принципи адаптивної селекції озимої пшениці в зоні південного Степу: монографія. Херсон: Айлант, 2004. 244 с.
8. Литвиненко М. А. Тривалість вегетаційного періоду в зв’язку з урожайністю й посухостійкістю сортів озимої пшениці на півдні України. Зб. наук. пр. СГІ. 2004. Вип. 5(4). С. 91–104.
9. Баган А. В., Юрченко С. О., Шакалій С. М. Мінливість потомства різних морфологічних частин колоса сортів пшениці озимої за кількісними ознаками. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 4. С. 33–35.
10. Гопцій В. О. Мінливість морфоанатомічних ознак колекційних зразків пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження. Перші наукові кроки–2019: матеріали XІІІ Всеукраїн. наук.-практ. конф. студентів та молодих науковців, м. Кам’янець- Подільський, 2019. С. 292.
11. Базалій В. В., Козлова О. П., Домарацький Є. О. Вплив морфоструктурних ознак сортів пшениці озимої на ефективність доборів господарсько-цінних генотипів. Селекційно-генетична наука і освіта (Парієві читання): матеріали Х міжнародної наукової конференції, 19 березня 2021 року. С. 5–8.
12. Швець О. А., Сухомлін Р. Є. Добір трансгресивних за продуктивністю колоса ліній пшениці м’якої озимої. Наукові засади підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва: VІ Міжнародна науково-практична конференція. 29–30 листопада 2022 р. Харків. С. 303–306.
13. Ващенко В. В. Мінливість і генетичний аналіз ознаки довжина колоса у рослин ячменю ярого. Бюлетень Інституту зернового господарства. 2010. № 38. С. 182–186.
14. Лозінський М. В., Устинова Г. Л. Успадкування в F1 і трансгресивна мінливість в F2 довжини головного колосу за схрещування різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Агробіологія: збірник наукових праць. 2020. № 2. С. 70–78.
15. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Формування довжини головного колоса в ліній пшениці озимої різного еколого-географічного походження. Агробіологія. 2013. № 11(104). С. 30–33.
16. Лихочвор В. В. Структура врожаю озимої пшениці: монографія. Львів: Українські технології, 1999. 200 с.
17. Жупина А. Ю., Базалій Г. Г., Усик Л. О., Марченко Т. Ю., Лавриненко Ю. О. Успадкування довжини колоса гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення. Аграрні інновації. № 11. 2022. С. 74–82. DOI https://doi.org/10.32848/ agrar.innov.2022.11.10
18. Bancal P. Early development and enlargement of wheat floret primordial suggest a role of partitioning within spike to grain set. Field Crops Res. 2009. № 110. P. 44–53.
19. Жук О. Ріст і продуктивність колоса Triticum aestivum L. за різних умов мінерального живлення. Modern Phytomorphology. 2016. № 10. С. 111–116.
20. Лихочвор В. В., Проць Р. Р. Озима пшениця. Львів: НВФ «Українські технології», 2006. 216 с.
21. Sootaher J. K. et al. Assessment of genetic variability and heritability for grain yield and its associated traits in F2 populations of bread wheat (Triticum aestivum L.). Pure and applied biology. 2020. № 9(1). Р. 36–45.
22. Якимчук Р. А. Характер успадкування довжини стебла карликовими мутантами пшениці м’якої озимої, отриманими в зоні Чорнобильської АЕС. Фізіологія рослин і генетика. 2018. Т. 50. № 1. С. 46–58.
23. Maluszynski M., Szarejko I. Induced mutations in the green and gene revolution to the gene revolutions. Proceedings Intern. Cong. «In the wake of the double helix: from the green revolution to the gene revolution» (27—31 May 2005, Bologna, Italy). Bologna: Avenue media, 2005. P. 403–425.
24. Волкодав В. В. Методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні: Заг. част. Охорона прав на сорти рослин: Офіційний бюлетень. Київ: Алефа, 2003. Вип.1, ч. 3. 106 с.
25. Гопцій Т. І., Проскурін М. В. Генетико-статистичні методи в селекції: навч. посібник. Харків, 2003. 103 с.
26. Опря А. Т., Дорогань-Писаренко Л. О., Єгорова О. В., Кононенко Ж. А. Статистика: навчальний посібник. К. : Центр учбової літератури, 2014. 536 с.
27. Griffing B. Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques. Genetics. 1950. Vol. 35. P. 303–321.
28. Beil G. M., Atkins R. E. Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. Iowa State Journal. 1965. № 39. P. 3.