ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ І ПРОДУКТИВНІСТЬ СІВОЗМІН ЗАЛЕЖНО ВІД СПІВВІДНОШЕННЯ КУЛЬТУР І СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ЗРОШЕННІ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
Анотація
Метою статті було науково обґрунтувати опти-мальні параметри співвідношення конкурентоздатних культур зрошуваного агрофітоценозу; визначити фіто-санітарний стан посівів залежно від співвідношення культур; встановити реакції культур на різне насичення ними просапних сівозмін короткої ротації. Для прове-дення досліджень використовували польовий, лабо-раторний, статистичний і розрахунково-порівняльний методи. Результати досліджень. Обліком забур’яне-ності посівів сільськогосподарських культур у сівозмінах № 1 та № 2 встановлено, що загальна кількість бур’янів за трьох строків визначень залишилася незмінною. Їхня кількість на початку вегетації становила 20,8 та 19,5 шт./м2, перед хімічною обробкою зросла до 25,0 та 27,2 шт./м2 відповідно. Водночас на кінець вегетації сільськогоспо-дарських культур у сівозміні № 2 з двома полями сої, куку-рудзою на зерно та ячменем озимим чисельність бур’янів зменшилася на 0,5 шт./м2 (15 %). Облік забур’яненості посівів сільськогосподарських культур у 2-пільних сівозмі-нах свідчить, що в сівозміні № 3 кількість родин бур’янів зросла до 8, а видів – до 11. Найвищою була питома вага бур’янів родини капустяних, яка становила 50,3 %. У сіво-зміні № 4 виявлено п’ять родин і 10 видів бур’янів. У наших дослідженнях у сівозмінах з різним насиченням зерновими та технічними культурами урожайність кукурудзи була у межах від 10,0 до 14,8 т/га, сої – 3,15–3,52 т/га, ячменю озимого та пшениці озимої становила 4,63 і 7,17 т/га відповідно. Розглядаючи показники економічної ефек-тивності сівозмін, що досліджувалися, можна зробити висновок про перевагу сівозміни № 3 (кукурудза, кукуру-дза, соя, пшениця озима). Зокрема, вартість валової про-дукції в розрахунку на 1 га сівозмінної площі становила 15 197 грн із рівнем рентабельності 117,7 %. Висновки: в ланці зернопросапної сівозміни на темно-каштанових ґрунтах південного регіону під час зрошення найкращі результати забезпечила система різноглибинного поли-цевого обробітку. Заміна основного обробітку ґрунту глибоким і мілким безполицевим розпушуванням призво-дить до погіршення фітосанітарного стану посівів, зни-ження врожайності сільськогосподарських культур і про-дуктивності сівозмін; насичення 4-пільних сівозмін соєю до 50 % сприяло зменшенню забур’яненості посівів на 10–15%. У 2-пільних сівозмінах оптимальною за фітоса-нітарним станом є сівозміна № 3 (соя, пшениця озима), яка сприяла зменшенню кількості бур’янів на 24 % порів-няно із сівозміною № 4.
Посилання
2. Шелудько О.Д,, Марковська О.Є., Репілєвсь-кий Є.В. Ефективність бакових сумішей гербіцидів та регуляторів росту на озимій пшениці. Пропозиція. 2013. № 6. С. 116–117.
3. Марковська О.Є. Оптимізація боротьби з бур’янами в короткоротаційній сівозміні за умов зро-шення на півдні України. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. Серія: Сільськогосподарська екологія. Рослинництво. Землеробство. 2017. Вип. 4 (46). C. 26–29. URL: http://ojs.dsau.dp.ua/index.php/vestnik/article/download/1017/882 (дата звернення: 25.04.2018).
4. Бука А.В. Передовi технології. Сільський журнал. 2001. № 11. С. 14.
5. Циков В.С., Матюха Л.П., Ткаліч Ю.І. Ефектив-ність засобів знищення бур’янів при вирощуванні куку-рудзи. Вісник аграрної науки. 2007. № 7. С. 19–24.
6. Вожегова Р.А. та ін. Методика польових і лабо-раторних досліджень на зрошуваних землях : моногра-фія. Херсон : Грінь Д.С., 2014. 286 с.
7. Ушкаренко В.О. та ін. Статистичний аналіз результатів польових дослідів у землеробстві : моногра-фія. Херсон : Айлант, 2013. 410 с.