ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЗРОШУВАНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА

Анотація

Трансформаційні процеси призводять або є резуль-татом інституціональних змін в тій чи іншій сфері діяль-ності, а ефективність трансформаційних змін і реформ безпосередньо залежить від інституціональних пере-творень. Розвиток аграрних підприємств в напрямі забезпечення їх сталості, вимагає системної оптимізації та трансформації економічних, екологічних і соціальних складових шляхом формування відповідного інститу-ціонального середовища. Дане середовище в системі сучасного природокористування відіграє важливу роль, а питання удосконалення його складових (інститутів та інституцій) і визначення їх впливу на забезпечення раціонального природокористування є достатньо акту-альними питаннями сучасного дослідження. При цьому враховується, що інститути в системі аграрного сектора економіки це специфічні функціонально-організаційні форми колективної діяльності, а інституції, які поділя-ються на формальні і неформальні, це правила і норми соціальної поведінки та культура і менталітет людини як учасника виробничого процесу. Обґрунтовано основні напрями удосконалення інституціонального забезпе-чення сільськогосподарського природокористування в аграрному секторі економіки півдня країни, які вклю-чають: підвищення ефективності виробництва сільсько-господарської продукції; інвестування інноваційних тех-нологій вирощування сільськогосподарських культур, направлених на ресурсозбереження, раціональність та екологобезпечність; захист прав інвесторів на дер-жавному рівні; забезпечення розширеного відтворення людського капіталу; захист прав власності як на при-родні ресурси, так і матеріальні; організація боротьби з корупцією і рейдерством тощо. Реалізація цих напря-мів можлива лише завдяки перспективним інституціо-нальним перетворенням в аграрному секторі, а саме: удосконаленню державної політики у сфері земле- і водокористування; трансформації системи управління водогосподарсько-меліоративним комплексом як умови раціонального та еколого-збалансованого забезпе-чення водними ресурсами зрошуваного землеробства через впровадження державно-приватного партнер-ства; утворення ефективних об’єднань водокористува-чів та відповідного законодавчо-нормативного забезпе-чення їх діяльності; удосконалення системи управління аграрним сектором економіки.