Депресивні наслідки дії нітрозоалкілсечовин у першому поколінні пшениці озимої
Анотація
Генеральною тенденцією є генетичне поліпшенняпшениці озимої, одним з варіантів котрого є індукованебіорізноманіття через використання відповідних мутагенних чинників. Мета. За мету ставили виявити можливідепресивні наслідки при застосування мутагенів групинітрозоалкілсечовин у першого покоління рослин сортівпшениці озимої м’якої за показниками схожості, виживання, фертильності, структури врожайності для визначення оптимального протоколу обробки з огляду наотримання необхідної кількості матеріалу для подальших досліджень. Методи: Насіння 8 сортів пшениці озимої Балатон, Боровиця, Зелений Гай, Золото України,Каланча, Нива Одеська, Полянка, Почайна оброблялирозчином хімічного мутагену НЕС у концентраціях0,01 та 0,025%, НМС у концентраціях0,0125 та 0,025%.У поколінні M1 була оцінена схожість, виживання, фертильність зерен пилку, проводили аналіз параметрівструктури врожайності. Результати. Встановлено, щодія НЕС була менш шкідливою ніж дія НМС. Доволічасто для більшості зразків дії НЕС 0,025% відповідалаконцентрація НМС 0,0125%. При дії НЕС віддалена загибель була набагато менш ймовірною, у той час як НМСхарактеризувалася високою загибеллю під час перезимівлі. Мутагени менш впливають на фертильністьдосліджуваних генотипів ніж вплинули на виживання.Він більш рівномірний з огляду на окремі генотипи,НМС більш сильно підвищив стерильність отриманогоматеріалу, ніж НЕС. Серед параметрів структури за відтворенням мутагенної депресії виділилися як найбільшдостовірні висота рослини, МТЗ. Ознака кількість зеренз колосу майже не варіює. Ознаки вага зерно з головного колосу та вага зерна з рослини в цілому варіюютьу відповідності з підвищенням концентрацій в цілому,але іноді їх реакція відрізняється в межах окремого генотипу. Висновки. Дія нітрозоалкілсечовини не призвеладо критичного чи навіть напівлетального зниженняпоказників онтогенезу у рослин першого покоління, томузастосовані концентрації слід вважати прийнятними допрактичного використання. За своєю ушкоджувальноюздатністю нітрозоетилсечовина суттєво поступаєтьсянітрозометилсечовині. Модельними для виявленнямутагенної виявились показники схожості, виживання,фертильності, висоти рослини та маси тисячі зерен, алегенотип-мутагенна специфічність суттєво знизилась.
Посилання
2. Cann D., Hunt J., Rattey A., Porker K. (2022). Indirect early generation selection for yield in winter wheat. Field Crops Research, 282, 108505. doi: 10.1016/j.fcr.2022.108505
3. Mamenko Т. P., Yakymchuk R. A. (2019). Regulation of physiological processes in winter wheat by growth regulators in conditions of powdery mildew infection. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 10(3), 331–336. doi: 10.15421/021951
4. Mangi N., Baloch A., Khaskheli N., Ali M., Afzal W. (2021). Multivariate Analysis for Evaluation of Mutant Bread Wheat Lines Using Metric Traits. Integrative Plant Sciences, 1(1), 29–34. https://doi.org/10.52878/ipsci.2021.1.1.4
5. Nazarenko M. (2016). Identification and characterization of mutants induced by gamma radiation in winter wheat (Triticum aestivum L.). Scientific Papers. Series A. Agronomy, LIX, 350–353.
6. Nazarenko M., Gorschar V., Lykholat Yu., Kovalenko I. (2020). Winter wheat mutations by plant height and structure caused by chemical supermutagens. Scientific Papers. Series A. Agronomy, LXIII(1), 443–449.
7. Shu Q.Y., Forster B.P., Nakagava H., Plant mutation breeding and biotechnology. CABI publishing, Vienna, 2013. Р. 611.
8. Spencer-Lopes M.M., Forster B.P., Jankuloski L. Manual on mutation breeding. Third edition. Food and Agriculture Organization of the United Nations, Rome. 2018. Р. 672.
9. Yali W., Mitiku T. (2022). Mutation Breeding and Its Importance in Modern Plant Breeding. Journal of Plant Sciences, 10(2), 64–70. doi: 10.11648/j.jps.20221002.13
10. Yakymchuk R. А., Valyuk V. F., Sobolenko, L. Y., Sorokina S. І. (2021). Induction of useful mutations in Triticum aestivum in the conditions of the radionuclidecontaminated alienation zone of the Chornobyl Power Plant. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 12(3), 506–512. doi:10.15421/022169
11. Xicun D., Xia Y., Wenjian L. (2016). Plant Mutation Breeding with Heavy Ion Irradiation at IMP. Journal of Agricultural Science, 8(5), 34–41. doi: 10.5539/jas.v8n5p34
